Постанова № 69314891, 02.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 710/1315/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Побережна Н.П.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 ч.8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію за віком довічно відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 18.10.2013 року (а.с.6).

09 вересня 2016 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області з заявою про перерахунок пенсії та виплату пенсії з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Листом № 13/Г-10 від 20 вересня 2016 року відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що їй призначено пенсію в 55 років, тобто на 24 місяці раніше пенсійного віку, тому розмір її пенсії зменшено на 12% (24 місяці х 0,5%).

Також в листі зазначено про те, що розмір пенсії ОСОБА_3 станом на 30.04.2016 року становив 949,15 грн., у тому числі: 458,43 грн. - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 615,57 грн. - доплата до прожиткового мінімуму 1074,00 грн.; 4,58 грн. - доплата за стаж понад 30 років згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 129,43 грн. зменшення за достроковий вихід на пенсію ((1074грн. + 4,58 грн.) х 12%). Після перерахунку розмір пенсії позивача з 01.05.2016 року підвищився і складає 998,43 грн., у тому числі: 458,43 грн. - розмір пенсії за віком, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно зі статтею 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; 671,57 грн. - доплата до прожиткового мінімуму 1 130 грн.; 4,58 грн. - доплата за стаж понад 30 років згідно зі статтею 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (458,43 грн. х 1%); 136,15 грн. - зменшення за достроковий вихід на пенсію ((1130,0 грн. + 4,58 грн.) х 12%) (а.с.8, 17). Таким чином, відповідач вважає, що пенсія позивачеві призначена згідно з вимогами законодавства, а тому підстав для її перерахунку не вбачається.

Відповідно до даних трудової книжки позивача стаж її роботи становить 31 рік 6 місяців 21 день.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п.7-2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, в редакції, чинній на час призначення пенсії, (далі - Закон №1058-IV) до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду.

Згідно з ч.1 ст.28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (ч.3 ст.28 Закону №1058-IV).

Згідно з ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року №966-XIV (далі - Закон № №966-XIV) прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Таким чином, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону № №966-XIV прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно з ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 грн., з 1 вересня - 1074 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року -1074 грн., з 1 травня - 1130 грн., з 1 грудня - 1208 грн.

Частиною 3 статті 42 Закону №1058-IV, в редакції чинній на час звернення щодо перерахунку пенсії, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, на підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень колегія суддів приходить до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до п.7-2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у разі коли жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію. Відсоток, на який було зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо особа після досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, продовжує працювати і відмовилася від отримання пенсії.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, пенсію позивачу виплачується в порядку та у розмірі, відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» та станом на 01.04.2016 розмір пенсії позивача становить 949 грн., що менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2016 рік».

Водночас, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, крім осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), не досягає 949 гривень, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.

Так, посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно з положеннями ст.8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, тоді як п.2 Постанови №265 суперечить ст.46 Конституції України, нормам Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про прожитковий мінімум», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас, застосування положень вищезазначеної постанови №265 у 2016 році не може позбавляти особу її конституційного права на належний рівень життя, який не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Окрім того, Конституційний суд України у рішенні від 25.01.2012 року №3-рп/2012 вказав, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_3 в перерахунку пенсії та не врахував вимог законодавства, згідно з якими мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 квітня 2017 року у справі № 165/2678/16.

Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно із частиною 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 21 липня 2017 року скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Городищенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку та виплати пенсії з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, починаючи з 01 вересня 2016 року.

Зобов'язати Городищенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, починаючи з 01 вересня 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір, сплачений нею при поданні адміністративного позову в сумі 640 грн. відповідно до квитанції № 2107742 від 13.06.2017 року та судовий збір, сплачений нею при поданні апеляційної скарги в сумі 704 грн. відповідно до квитанції № 2386079 від 28.08.2017 року.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.