Постанова № 69314775, 28.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/68/17 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» на постанову Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автомагістраль» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якуому просив: визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №019241 від 20 грудня 2016 року, винесену в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кривошапкою Сергієм Миколайовичем про стягнення з Приватного підприємства «Автомагістраль» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 27.10.2016 старшим інспектором управління Укртрансінспекції у Київській області Миколайчуком В.В. під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та причіпа Spitzer, номерний знак НОМЕР_2, які належать ПП «Автомагістраль» складено акт №0004279 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, а також довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.10.2016 (а.с. 4-5).

Згідно вказаного Акту автомобіль, належний ПП «Автомагістраль», здійснюючи перевезення вантажу (мінерального порошку) з ПАТ «Тернопільський кар'єр», рухаючись за маршрутом Тернопільська область, Збаразький р-н до м.Бердичіва Житомирської області, мав відхилення від нормативно-допустимої норми осьового навантаження за відсутності дозволу, який дає право на рух автодорогами України

20 грудня 2016 року в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кривошапкою Сергієм Миколайовичем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №019241, якою за неоформлення дозволу на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, за що передбачена відповідальність абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладено на позивача штраф у розмірі 1700 гривень (а.с. 6).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевіривши дії відповідача на відповідність вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ від 05.04.2001, суд вважає їх правомірними та не знаходить підстав для скасування прийнятої постанови №019241 від 20.12.2016.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У відповідності до частини першої статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За правилами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

За правилами підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно пп.2 п. 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п. 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За правилами пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 18 Порядку №879 передбачено, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно пунктів 23-24 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

З матеріалів справи вбачається, що довідка від 27.10.2016 та акт №0004279 від 27.10.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів не містять жодних даних про те, яке саме вимірювальне і зважувальне обладнання використовувалося під час визначення так званого перевантаження строєної осі належного ПП «Автомагістраль» автомобіля (а.с. 4-5).

Також при дослідженні вказаного акту судом апеляційної інстанції встановлено, що він не містить будь-яких даних про назву та технічні характеристики вагового комплексу, не містить жодної печатки контролюючого органу, що вказує на неналежне його оформлення та не містить зазначення про будь-яких свідків, які були б присутні при тому, що водій автомобіля ОСОБА_4 ознайомився зі змістом акта та від підпису в ньому відмовився.

Колегія суддів зауважує, що на запит Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 відповідачем не було надано до суду документів, що свідчать про сертифікацію вимірювального і зважувального обладання, яке використовувалось під час визначення перевантаження строєної осі належного ПП «Автомагістраль» автомобіля марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 та причіпа Spitzer, номерний знак НОМЕР_2 згідно Акту №0004279 від 27.10.2016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; інформацію про допуск працівників до здійснення габаритно-вагового контролю під час складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.10.2016 та погодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції України та власниками автомобільних доріг розташування стаціонарного пункту вагового комплексу на автодорозі М12, 268 км, 300 м для здійснення габаритно-вагового контролю.

Як вбачається з пояснень позивача, під час здійснення перевірки відповідачем порушено вимоги п.12, 13 Порядку №879, а саме: водію не надано документів про державну метрологічну атестацію вимірювального приладу, яким здійснено габаритно-ваговий контроль, а також протокол, свідоцтво про метрологічну реєстрації в ДП «Укрметртестстандарт» на предмет відповідності технічних характеристик ваг, що є порушенням зазначеного Порядку.

Так, згідно п.12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Таким чином, габаритно-ваговий контроль може здійснюватися на вимірювальному та зважувальному обладнані, яке повинно бути у робочому стані та пройти у встановленому порядку метрологічну атестацію з подальшим клеймуанням та мати відповідний сертифікат.

За правилами пункту 19 Порядку №879 під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Відповідно до пунктів 2-3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 року №1094. Транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до п. 4. Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Однак, зважаючи на специфіку вантажу (мінеральний порошок), який перевозиться, слід було застосовувати вагові обмеження як для контейнеровоза, а за таких умов жодних порушень позивачем не було допущено, оскільки для контейнеровозів дозволяється рух тими ж дорогами з навантаженням на строєну вісь до 24 т, то навантаження у 23670 кг у напівпричепа з сипучим вантажем не перевищує допустиму норму.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при здійсненні зважування транспортного засобу, габаритно-вагового контролю, було порушено процедуру здійснення зважування транспортного засобу.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (п.21 Порядку №879).

За правилами пункту 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 48 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Пунктом 22 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення (частина перша ст.265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Згідно п. 2.4-2 Правил дорожнього руху у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Однак, транспортний засіб не був затриманий та продовжив свій рух по визначеному маршруту.

Таким чином, у даному випадку позивачем не було порушено нормативно вагові параметри при транспортуванні вантажу згідно товарно-транспортної накладної №1836 ПП «Автомагістраль» 27.10.2016.

Посилання суду першої інстанції на те, що вантаж перевозився позивачем не для власних потреб, оскільки мінеральний порошок використовується у сільському господарстві для приготування комбікормів, що не відповідає статутній діяльності позивача, колегія суддів вважає помилковими, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивачем здійснено вантажні перевезення у якості автомобільного перевізника, з перевезення вантажу «мінеральний порошок» для власних потреб, який використовується ПП «Автомагістраль» для виробництва асфальтобетонних сумішей.

Так, відповідно до товарно-транспортної накладної №1836 ПП «Автомагістраль» 27.10.2016 відвантажило з ПАТ «Тернопільський кар'єр» мінеральний порошок на свою адресу (а.с. 20-21).

Згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань основним видом діяльності позивача (код ЄДРПОУ 31481658) за КВЕД є будівництво доріг і автострад (код 42.11) (а.с. 9).

У відповідності до протоколу №123 за результатами випробувань порошку мінерального неактивованого з вапняків Максимівського родовища такий мінеральний порошок використовується для асфальтобетонних сумішей.

У подальшому, позивач здійснює поставку асфальтобетону, виготовленого з такого мінерального порошку іншим суб'єктам господарювання.

Вказане свідчить про факт перевезення вищевказаного вантажу для власних потреб ПП «Автомагістраль», підтверджений належними та допустимими доказами.

Також, колегія суддів звертає увагу, що у оскаржуваній постанові зазначено номер Акта №012384 від 27.10.2016 як підставу для винесення такої постанови, замість Акта №0004279 від 27.10.2016, який фактично було отримано позивачем, що також свідчить про порушення відповідачем норм чинного законодавства України у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам.

У відповідності до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №019241 від 20 грудня 2016 року відповідач діяв не на підставі та не в межах своїх повноважень, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2017 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автомагістраль» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Автомагістраль» до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №019241 від 20 грудня 2016 року, винесену в.о. начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Кривошапкою Сергієм Миколайовичем про стягнення з Приватного підприємства «Автомагістраль» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.