Постанова № 69314337, 28.09.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2017 року Справа № 904/9296/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Клименкова Я.О., довіреність № 672/1001 від 14.12.2016 р.;

від відповідача: Дьорфлер О.В. директор, наказ № 1 від 01.07.2011 р..;

від відповідача: Дьорфлер О.О., довіреність б/н від 08.08.2017 р.;

від відповідача: Чоха К.О., довіреність № 4 від 25.01.2017 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет", м. Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/9296/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Верінет", м.Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область

про стягнення неустойки у розмірі 614 425, 90 грн. за договором на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунаційних проводів,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпрообленерго", в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Верінет" (далі - Відповідач) неустойку у розмірі 614 425, 90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями позивача на те, що дія укладеного між позивачем та відповідачем договору на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів № 04002-00 від 04 березня 2013 року закінчилась 01.03.2014 року, проте Відповідач в порушення ч. 1 ст. 785 ЦК України не повернув предмет найму, продовжує користуватись лініями електропередач 0,4 кВ, що знаходяться на балансі Верхньодніпровського РЕМ ПАТ "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", у зв'язку з чим Позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України нарахував відповідачу до сплати неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період користування лініями електропередач з 01.04.14р. по 31.08.15р. у розмірі 614 425, 90 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Верінет" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" неустойку у розмірі 614 425, 90 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9 216,39 грн.

Рішення мотивовано тим, що укладений між сторонами договір за своїм змістом є договором найму, оскільки фактично Позивачем надано Відповідачу майнове право тимчасового користування повітряними лініями на опорах за плату. В той же час, Відповідач після закінчення дії договору не повернув предмет найму, що стало підставою для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду Приватне підприємство "Верінет" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що Додаткова угода № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 року до Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року не була підписана директором ПП «Верінет» Дьорфлер О.В., у зв'язку з чим до спірних правовідносин неможливо застосовувати умови вищезазначеної додаткової угоди, якою змінено предмет договору, строк його дії та вартість наданих послуг.

Вважає, що судом першої інстанції не було ретельно з'ясовано правову природу укладеного між сторонами договору, його істотні умови, а тому помилково застосовано до спірних правовідносин положення Глави 58 ЦК України «Найм (Оренда)» та стягнуто з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" у запереченні на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю, вважає, що в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, надана вірна оцінка, у відповідності норм чинного та матеріального та процесуального законодавства. Вважає, що фактично Позивачем надано Відповідачу майнове право тимчасового користування повітряними лініями на опорах за плату, що за своєю природою відноситься до договорів майнового найму (спи 760 ЦК України). Оскільки відповідач не виконав обов'язку щодо повернення речі, позивач мав право вимагати від останнього сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 року апеляційну скаргу у складі колегії суддів головуючого судді (доповідача) Джихур О.В., суддів Виноградник О.М., Чимбар Л.О. було прийнято та призначено до розгляду на 15.11.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 року було зупинено апеляційне провадження у справі №904/9296/15 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Верінет", м.Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року у даній справі до вирішення господарським судом Дніпропетровської області спору у справі №904/8241/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" до Приватного підприємства "Верінет" про визнання недійсною додаткової угоди №ДС-03/04002-00 від 01 листопада 2013 року і набуття рішення у цій справі законної сили.

25.05.2017 року розпорядженням Керівника апарату суду Нурулаєвою Г.Ю. відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/9296/15 у зв'язку з звільненням головуючого судді - доповідача Джихур О.В., та судді Виноградник О.М.

В результаті повторного автоматичного розподілу, справу №904/9296/15 було передано судді - доповідачу Іванову О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 року у складі колегії суддів головуючого судді (доповідача) Іванов О.Г., суддів Березкіна О.В., Чимбар Л.О. було прийнято справу №904/9296/15 до свого провадження, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет" до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 року у складі колегії суддів головуючого судді (доповідача) Іванов О.Г., суддів Березкіна О.В., Чимбар Л.О. було поновлено провадження у справі №904/9296/15 та призначено до розгляду на 28.09.2017 року.

В судовому засіданні 28.09.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

04 березня 2013 року між позивачем (власник повітряних ліній) та відповідачем (власник телекомунікаційних мереж) було укладено договір №04002-00 на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів (а.с.10-12).

Відповідно до Розділу 1 якого власник телекомунікаційних мереж здійснює на території м. Верхівцеве, смт. Новомиколаївка, смт. Дніпровське підвіску 22,78 км. телекомунікаційних ліній на опорах, що належать власнику повітряних ліній згідно Додатку №1, в якому відображено список вулиць по яким погоджено прокладання телекомунікаційних проводів.

Згідно п.3.2 Договору компенсація затрат за виконання додаткових робіт пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів згідно розпорядження №463/1010 від 28.08.2012р. "Про установлення розміру плати за сумісне підвішування

проводів сторонніх осіб на ПЛ 380В ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" складає щомісячно 114,80 грн. за 1км в тому числі ПДВ 19,13 грн.

Загальна сума Договору складає 31 381,73 грн., в тому числі ПДВ 6 276,34 грн. (п. 3.3 Договору).

13.08.2013 року між сторонами укладена додаткова угода № ДС-01/04002-00 від 15.08.2013 р. (з додатком) до Договору № 04002-00, якою збільшено довжину телекомунікаційних ліній на опорах до 38,00 км. та збільшено загальну суму Договору № 04002-00 до 44 886,07 грн. (а.с. 14-16).

01.09.2013 року між сторонами укладена Додаткова угода № ДС-02/04002-00 від 01.09.2013 року (з додатком) до Договору № 04002-00, якою збільшено довжину телекомунікаційних ліній на опорах до 60,5 км. та збільшено загальну суму Договору № 04002-00 до 62 491,80 грн. (а.с. 17-21).

Додатковою угодою № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 року до Договору № 04002-00 було внесено зміни до розділу 3 "Вартість послуг та порядок розрахунків" шляхом викладення його в наступній редакції:

- 3.1. Плата за надання послуг з користування опорами ліній електропередач за 1 км повітряної лінії електропередач за один місяць до 298,70 грн.

- 3.2. Загальна сума Договору складає 106 996,82 грн., в тому числі ПДВ 17 832,80 грн.

Також, Додатковою угодою від 01.11.2013 року до Договору було внесено наступні зміни до розділу 6 "Термін дії договору, порядок його зміни, доповнення, розірвання":

- пункт 6.1 Договору: "Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 28.02.2014 року. Відповідно до ст.631 ЦКУ дія цього договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли з 04.03.2013 року;

- пункт 6.2 Договору: "Термін дії Договору може бути продовжений за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.";

- пункт 6.5 Договору: "Кожна із Сторін має право в односторонньому порядку відмовитись від даного Договору з обов'язковим письмовим попередженням іншої Сторони за 60 календарних днів до дня розірвання Договору" (а.с.22).

З огляду на те, що дія Договору закінчилась 28.02.2014 року, а Відповідач не передав Позивачу та продовжує користуватись лініями електропередач 0,4 кВт, що знаходяться на балансі Верхньодніпровського РЕМ ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" без укладання Договору, Позивач на підставі ст.. ст.. 759-785 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку за період з 01.04.2014 року по 31.08.2015 року у розмірі 614 425, 90 грн., що і є причиною спору.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 року у справі № 904/8241/16 визнано недійсною Додаткову угоду № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 року про внесення змін до Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів, укладеного між Приватним підприємством "Верінет" та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго".

Вищезазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 року та набуло законної сили.

У зв'язку з чим, колегія суддів не задовольняє клопотання Позивача про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 904/8241/16, оскільки дана справи вже вирішена.

Більш того, Позивачем не долучено до клопотання ухвалу Вищого господарського суду України про прийняття до розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2017 року у справі № 904/8241/16.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення статті 115 Господарського процесуального кодексу України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, правовідносини між сторонами врегульовано Договором № 04002-00 від 04.03.2013 року на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів та Додатковими угодами до нього № ДС-01/04002-00 від 15.08.2013 р., № ДС-02/04002-00 від 01.09.2013 року.

На підставі викладеного, колегія суддів колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Додаткову угоду № ДС-03/04002-00 від 01.11.2013 року до Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року, якою змінено предмет договору, строк його дії та вартість наданих послуг, неможливо застосовувати до спірних правовідносин.

Відповідно до матеріалів справи ПП «Верінет» засновано в 2011 році і здійснює свою діяльність на підставі Статуту. Головним видом господарської діяльності за КВЕД-2010 є діяльність у сфері проводового електрозв'язку (61.10).

Рішення НКРЗІ від 27.04.2012 р. ПП «Верінет» внесено до реєстру операторів, провайдерів та здійснює свою господарську діяльність на території Верхньоднніровського району Дніпропетровської області.

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації» визначено, що телекомунікаційна мережа - це комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації^ комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням; при цьому телекомунікаційна мережа загального користування (далі -ТМЗК) - це телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів.

Статтею 3 Закону України "Про телекомунікації ' визначено призначення телекомунікацій:

Сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України.

Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Статтею 13 Закону України "Про телекомунікації" визначено органи управління у сфері телекомунікацій - державне управління у сфері телекомунікацій здійснюють: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку; інші органи виконавчої влади відповідно до закону.

Взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв'язку при використанні опор із сумісним підвищенням проводів електропередачі і проводового мовлення регулюється Наказом Міністерства зв'язку України і Міністерства енергетики та електрифікації України за № 28 від 07.03.1997 p., який є актом цивільного законодавства і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 липня 1997р. за № 265/2069. Даним наказом затверджено Положення про взаємовідносини підприємств електроенергетики і зв'язку при проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації електромереж 0,4 кВ із сумісним підвішуванням проводів проводового мовлення (далі - Положення).

Згідно п. 25 Положення визначає розмір компенсації затрат, які понесли енергопідприємства за виконання додаткових робіт, пов'язаних із сумісним підвішенням проводів проводового мовлення.

Саме на підставі цього Положення і відповідно до його умов 04.03.2013 року між Позивачем і Відповідачем був укладений Договір на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів № 04002-00, про що прямо зазначено у п. 1 Договору.

Отже, предметом даного Договору є підвіска 22,78 км. телекомунікаційних ліній на опорах, що є на балансі ДТЕК згідно Додатку №1, в якому відображено список вулиць, по яким погоджено прокладання телекомунікаційних проводів.

Міністерством палива та енергетики України наказом № 310 від 11.06.20004р. затверджено галузевий нормативний документ ГНД 34.05.836-2004 "Розрахунок вартості обслуговування повітряних литій напругою 380 В із сумісного підвішеними проводами радіотрансляційних мереж. Методика." (далі - Методика). До розрахунку вартості обслуговування 1 км повітряних ліній напругою 380 В включені номери елементів та назви витрат такі, як: заробітна плата виконавців, застосування автотранспорту, спеціальних машин і механізмів, відрахування на соціальні заходи, загальновиробничі та інші витрати.

Таким чином, відповідно до Договору ПП "Верінет" (власник телекомунікаційних мерех, ТМ) компенсує затрати за виконання додаткових робіт (послуг), пов'язаних із сумісним підвішуванням ТМ.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З огляду на вищенаведені положення Цивільного кодексу України та аналізу умов укладеного між сторонами договору колегія суддів не має можливості кваліфікувати правовідносини сторін як такі, що виникли лише за договором одного виду.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору про надання послуг, договору про спільну діяльність та договору найму.

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

У зв'язку з чим, до відносин сторін, що склалися за наслідком укладання Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів слід застосовувати лише у відповідних частинах положення Цивільного кодексу, які регулюють як відносини з надання послуг, так і відносини найму і сумісної діяльності.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Факт передачі майна підтверджується, як правило, актом приймання-передачі.

В той же час, наявними в матеріалах справи доказами, Позивачем не доведено факт передачі Відповідачу будь-якого майна (жоден акт приймання-передачі майна відповідачу в матеріалах справи відсутній).

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, відповідальність Відповідача у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення настає лише у разі невиконання обов'язку щодо повернення речі.

В той же час, неможливо повернути річ, яка не передавалась.

Більш того, відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ виникає лише у разі припинення договору найму.

В той же час, відповідно до п. 6.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін і укладається на строк до одного року, з правом пролонгації шляхом укладання додаткової угоди.

Договір вважається продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п. 6.2 Договору).

В матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами заявлялося про припинення дії Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року або про перегляд його умов.

Отже, висновок господарського суду про те, що дія Договору закінчилась 28.02.2014 року, не відповідає матеріалам справи.

Таким чином, до відносин сторін, що склалися за наслідком укладання Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року на компенсацію затрат, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів Позивачем та господарським судом безпідставно застосовано положення ст. 785 Цивільного кодексу України, які визначають обов'язки наймача у разі припинення договору найму.

Більш того, судом першої інстанції не враховано відповідні правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 року № 3-70гс14 та від 02.09.2014 року № 3-85гс14, відповідно до яких необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, є встановлення обставин, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав, тобто, встановлення наявності вини (умислу або необережності) у особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було ретельно з'ясовано правову природу укладеного між сторонами договору, його істотні умови, а тому помилково застосовано до спірних правовідносин положення ст. 785 ЦК України та стягнуто з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Колегія суддів констатує, що предметом позовних вимог було стягнення з відповідача саме неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, а не щомісячних затрат на виконання додаткових робіт, пов'язаних із сумісним підвішуванням телекомунікаційних проводів, передбачених розділом 3 Договору № 04002-00 від 04.03.2013 року, у зв'язку з чим не може вийти за межі позовних вимог та частково задовольнити позов.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов передчасного висновку, про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 614 425, 90 грн.

Наведене свідчить про неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права і невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. По справі необхідно прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, по справі приймається нове рішення, яким відмовляється у задоволенні позовних вимог, то судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України необхідно стягнути з позивача.

У зв'язку з чим з Позивача на користь Відповідача необхідно стягнути 10 138,00 гривень судового збору за подачу апеляційної скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Верінет", м.Верхівцеве Верхньодніпровський район Дніпропетровська область - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі № 904/9296/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) на користь Приватного підприємства "Верінет" (51660, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, м. Верхівцеве, вул. Леніна, 63 код ЄДРПОУ 37677111) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 10 138,00 гривень.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 03.10.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Л.О. Чимбар