Рішення № 69314134, 28.09.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.2017 Справа № 920/709/17

За позовом: заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Конотопської міської ради, м. Конотоп Сумської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Конотоп Сумської області

про стягнення 11 742 грн. 31 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача: Романів В.О. (довіреність від 08.02.2017 № 01-27/140),

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 31.07.2017 № 1485),

прокурор: Вортоломей М.Ф. (посвідчення від 07.09.2015 № 035621),

За участю секретаря судового засідання - Т.М.Пономаренко

В судовому засіданні, розпочатому 22.08.2017, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін оголошувались перерви до 19.09.2017 до 10 год. 45 хв. та до 28.09.2017 до 12 год. 00 хв.

Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду з позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6475 грн. 00 коп. упущеної вигоди, спричиненої неукладенням договору про пайовий внесок забудовників об'єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Конотоп, 4780 грн. 31 коп. інфляційних збитків, 487 грн. 00 коп. 3 % річних, а також 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, вимоги прокурора не визнає, вважає їх безпідставними, а також просить суд застосувати до спірних правовідносин позовну давність.

Прокурор подав до суду письмові пояснення № 78-8601вих-17 від 13.09.2017, а також додаткові пояснення № 78-9029вих17 від 25.09.2017, позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача, присутній у судових засіданнях, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав поданий відзив, позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити.

Також 28.09.2017 до суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 2816к) у зв'язку з поданням ним позову про зобов'язання виконавчого комітету Конотопської міської ради привести Положення про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Конотоп, затвердженого рішенням Конотопської міської ради 6 скликання (8сесія) від 25.05.2011, у відповідність до вимог Законів України «Про будівельні норми», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Присутній у судовому засіданні прокурор заперечував проти зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З доданих заявником до клопотання документів (копії позовної заяви від 27.09.2017 про зобов'язання вчинити певні дії), вбачається, що предметом позову є зобов'язання виконавчого комітету Конотопської міської ради розробити та внести на розгляд Конотопської міської ради зміни у рішення Конотопської міської ради 6 скликання (8сесія) від 25.05.2011 «Про затвердження Положення про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Конотоп», якими привести вказане Положення у відповідність до чинного законодавства. При цьому, заявником не подано доказів прийняття судом до розгляду даної позовної заяви.

До того ж, відповідачем не доведено, яким чином прийняття рішення у справі за вищевказаним позовом вплине на обов'язок відповідача за позовом у даній справі сплачувати чи не сплачувати на користь позивача збитки за недодержання вимог чинного законодавства, а також не надано доказів на підтвердження необхідності зупинення провадження у даній справі.

Таким чином, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні даного клопотання відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення присутніх представників, суд встановив:

Статтею 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини третьої статті 2, частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Конотопська міська рада.

Порушення інтересів держави у даному випадку прокурор вбачає у тому, що не укладання договору пайової участі та несплата відповідачем до міського бюджету м. Конотоп коштів пайової участі є порушенням інтересів держави, що виражається у ненадходженні належних коштів до місцевого бюджету з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування. Проте Конотопською міською радою заходи щодо стягнення відповідних коштів до бюджету не вживались.

За вказаних обставин прокурор вважає за доцільне звернутись до суду для представництва та захисту інтересів держави.

Враховуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, зважаючи на дотримання прокурором вимог Закону України «Про прокуратуру», суд вважає правомірним звернення Конотопської місцевої прокуратури Сумської області з даним позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення: будівлі та споруди промбази загальною площею 1011,7 м2, що знаходиться за адресою: Сумська область, м. Конотоп, вул. Сумська, 14.

Для обслуговування належного відповідачеві нерухомого майна, ним з Конотопською міською радою було укладено договір оренди землі від 18.10.2013.

У подальшому відповідачем було проведено реконструкцію належних йому нежитлових приміщень під кімнати відпочинку, приймання їжі та бані за адресою: м.Конотоп, вул. Сумська, 14.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області 15.01.2015 було зареєстровано декларацію СМ 142150150772 про готовність вищезазначеного об'єкта до експлуатації. У пункті 1 декларації «інформація про замовника» зазначено ФОП ОСОБА_1 (відповідач у справі).

Прокурор обґрунтовує позов тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства не уклала з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, у зв'язку з чим міським бюджетом м. Конотопа були понесені збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі, визначеному нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положенням про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Конотоп.

Відповідач вважає позицію прокурора необґрунтованою, та зазначає, що укладання вищевказаного договору є правом, а не обов'язком замовника будівництва, тому у відповідача не виникало зобов'язань щодо укладання з позивачем договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а відтак, і відсутні підстави для стягнення з відповідача сум нарахованих збитків.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до п. 4 ст. 1 даного Закону замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно із ст. 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10 1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва «реконструкція нежитлових приміщень під кімнати відпочинку, приймання їжі та бані за адресою: вул. Сумська, 14, м. Конотоп Сумської області».

Згідно із ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а відповідач є замовником.

Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регулюються питання пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Так, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (частина 1 статті 40). Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 2 статті 40). Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (частина 3 статті 40).

Відповідно до ч. 4 даної статті до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

Таким чином, суд зазначає, що законодавством на відповідача як на замовника будівництва покладено обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом укладання з позивачем відповідного договору.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Частиною 6 статті 40 даного Закону визначено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, який з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

За змістом положень ч. 8 ст. 40 даного Закону розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Відповідно до ч. 9 цієї ж статті договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з п. 11 зазначеної статті інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» рішенням Конотопської міської ради від 25.05.2011 затверджено Положення про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Конотоп, яке регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням і використанням коштів забудовників об'єктів містобудування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у зв'язку з будівництвом та реконструкцією об'єктів містобудування на території м. Конотоп.

Пунктом 1.2 даного Положення визначено, що залучення до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Конотоп є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити будівництво об'єкта містобудування (спорудження нового об'єкта, реконструкції, розширення, добудови) на території м.Конотоп, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва. При цьому, згідно положень п. 1.5 Положення під будівництвом розуміється спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова.

Відповідно до п. 1.3 Положення пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до прийняття об'єкта в експлуатацію до цільового фонду розвитку м. Конотоп коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

У розділі 2 Положення урегульований порядок залучення коштів замовників. Так, відповідно до п.п. 2.1-2.3 Положення забудовник до того часу, як ввести закінчений будівництвом об'єкт містобудування в експлуатацію, звертається до виконавчого комітету міської ради із заявою про укладення договору про пайовий внесок забудовників об'єктів містобудування у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (далі - Договір) за формою згідно додатку до цього Положення. Договір укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Якщо забудовник не звернувся до Конотопської міської ради з заявою про укладання Договору або не уклав Договір до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, Договір укладається до прийняття виконкомом Конотопської міської ради рішення про видачу свідоцтва про право власності на закінчений будівництвом об'єкт.

Таким чином, аналіз Положення про пайову участь (внесок) замовників (забудовників) у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м.Конотоп, а також положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку про те, що реконструкція наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки не звільняє відповідача від обов'язку укладання договору про пайову участь з Конотопською міською радою, а також перерахування коштів пайової участі.

При цьому, обов'язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов'язок пов'язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування.

Визначений частиною 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 2.2 Положення строк (15 робочих днів, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) встановлено для укладення договору про пайову участь після добровільного виконання стороною цього обов'язку і звернення замовника будівництва до органу місцевого самоврядування з метою укладення такого договору.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що невиконання замовником будівництва обов'язку укласти договір про пайову участь до прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва не звільняє його від такого обов'язку.

Відповідно до п. 2.7 Положення розрахунок розміру пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснюється відділом містобудування та архітектури Конотопської міської ради. Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста (в гривнях) визначається за наступною формулою:

В = Н х Кф х Кз х Кв, де

Н - розрахункова вартість будівництва об'єкта (в гривнях);

Кф - коефіцієнт функціонального призначення об'єкту будівництва, який визначається за таблицею 1 (будинки, споруди та приміщення підприємств торгівлі та харчування - 0,06);

Кз - коефіцієнт, що враховує зональне розміщення об'єкту будівництва, який визначається за таблицею 2 (вул. Сумська - 1,0);

Кв - коефіцієнт, що враховує вартість будівництва об'єкта, який визначається за таблицею 3 (до 100 тис. грн. - 1,1).

Згідно п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації СМ 142150150772 від 15.01.2015 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією склала 98102,00 грн. Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Конотоп, яку мав сплатити відповідач до міського бюджету, склала 6475,00 грн.

Крім того, суд не погоджується з позицією відповідача про відсутність у його діях усіх елементів складу цивільного правопорушення.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відповідач не уклав договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Конотоп, що свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Конотопська міськрада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6475,00 грн. упущеної вигоди, спричиненої не укладанням договору про пайовий внесок забудовників об'єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Конотоп.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частина ж п'ята зазначеної статті встановлює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами у справі у 2015 році.

За вказаних обставин у суду відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин позовної давності, оскільки строк, встановлений ст. 257 ЦК України, спливає лише у 2018 році, тобто позов заявлений у межах строку позовної давності.

Стосовно вимоги прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 4780,30 грн. інфляційних збитків та 487,00 грн. суми 3% річних суд зазначає наступне.

Дані вимоги прокурор обґрунтовує тим, що збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Разом з тим, суд враховує позицію, викладену у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», пунктом 5.2 якої визначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи, що предметом даного судового розгляду є відшкодування відповідачем збитків, завданих міському бюджету м. Конотоп внаслідок не укладення договору про пайовий внесок забудовників об'єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Конотоп, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування на такі збитки сум інфляційних нарахувань та 3 % річних, у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на користь прокуратури пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Конотопської міської ради (41600, Сумська область, м. Конотоп, проспект Миру, 8; код ЄДРПОУ 24006881) на розрахунковий рахунок виконавчого комітету (р/р 31514921700008, одержувач: місцевий бюджет м. Конотоп, ЄДРПОУ 37784555, банк одержувач ГУДКСУ у Сумській області, м. Суми, МФО 837013, призначення платежу: 24170000 надходження коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту) упущену вигоду, спричинену неукладанням договору про пайовий внесок забудовників об'єктів у розвиток і створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Конотоп у сумі 6475,00 грн.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 33; код ЄДРПОУ отримувач - Прокуратура Сумської області, код 03527891, р/р 35214005002983, МФО 820172, Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в сумі 882,28 грн.

4. В іншій частині позову - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.10.2017.

Суддя В.Л.Котельницька