Рішення № 69314024, 28.09.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2017 р.Справа № 916/1644/17

За позовом: заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 1 761 808,21 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від прокурора: Закернична І.П. - посвідчення

від позивача: Асташенкова О.І. - довіреність

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Бондар О.В. - довіреність

СУТЬ СПОРУ: заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" 1 761 808,21 грн., де 1 347 246,36 грн. - основний борг, 364 365,41 грн. - інфляційні втрати, 50 196,44 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. позовну заяву (вх.№1747/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/1644/17, залучено Департамент комунальної власності Одеської міської ради до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-4742/17 від 27.07.2017р.) судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.

Представник прокурора заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання, не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, що викладена у постанові від 07.07.2016р. у справі №910/21819/15, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Представник третьої особи, заявлені прокурором позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі, однак письмову позицію щодо позову суду не надав.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22.08.2007р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АДІКТ" (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов п. 1.1. якого, Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 1489-V від 04 липня 2007р. надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 8717 (вісім тисяч сімсот сімнадцять) м2, що знаходиться у місті Одесі, Київському районі, вулиця Комарова, 14 (чотирнадцять), згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 8717 м2, у тому числі по угіддях:

- під капітальною одноповерховою забудовою - 1455 (одна тисяча чотириста п'ятдесят п'ять) м2;

- під капітальною трьох та більш поверховою забудовою - 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три) м2;

- під тимчасовою забудовою 366 (триста шістдесят шість) м2;

- під проїздами, проходами, площадками - 4473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) м2.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3564817,15 (три мільйони п'ятсот шістдесят чотири тисячі вісімсот сімнадцять) гривень 15 копійок, згідно витягу № 382/М від 10.05.2007р. з технічної документації про нормативну грошову оцінку, складеного Одеським міським управлянням земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах.

Згідно п.п. 3.1., 3.2. Договору, Договір укладено терміном на 25 (двадцять п'ять) років, для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та складських будівель. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Орендна плата за земельну ділянку площею 8717 м2 розрахована у розмірі 1,5 % (одна ціла та п'ять десятих) відсотку від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 53472,26 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) гривні 26 коп. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі. Розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно рішення Одеської міської ради № 4247-IV від 15 липня 2005 року у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати, та може збільшуватися Одеської міською радою в межах, передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні (п.п.4.1., 4.2. Договору).

Із змісту п.5.1. Договору вбачається, що земельна ділянка передається в оренду ТОВ "АДІКТ" для експлуатації та обслуговування адміністративно-виробничих та складських будівель.

Згідно п.12.1. Договору, зміна умов Договору здійснюється у письмовій (нотаріальній) формі за взаємною згодою сторін.

Положеннями п.14.1. Договору передбачено, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Після набрання чинності вищенаведеним договором сторони приступили до його виконання.

09.02.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" та приватним підприємством "АТП-1510" укладено договір про поділ об'єкту нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності, відповідно до умов якого сторони уклали цей договір про наступне:

1. Нежилі будівлі у будинку 14 на вул. Комарова у м. Одесі загальною площею 10763кв.м., що знаходяться на земельній ділянці площею 9717кв.м. та перебувають у спільній частковій власності та належить:

- 951/1000 частин - ТОВ "АДІКТ" на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконкомом Одеської міської ради 12.05.2005;

- 49/1000 частин - ПП "АТП - 15101" на підставі договору купівлі-продажу. ТОВ "АДІКТ" набуло право власності на нежитлові будівлі по Комарова, 14 загальною площею 10 349,1кв.м.

ПП "АТП-1501" набуло право власності на нежитлові будівлі по Комарова, 14 загальною площею 413,9 кв.м.

20.09.2011р. Рішенням Одеської міської ради № 1267-VI було затверджено фіксовані відсотки при визначені орендної плати за землі міста Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 28.12.2010р. № 41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення.

20.09.2011р. Рішенням Одеської міської ради № 1268-VI було внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 28.10.2010р. № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси", введено в дію затверджену пунктом 1 цього рішення нормативну грошову оцінку земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати з 20.09.2011 року.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси - нормативно грошова оцінка земельної ділянки під забудовою складає 14375989,23 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2012р. у справі №5017/3048/2012 внесено зміни в договір оренди землі від 10.10.2007р., між ТОВ "АДІКТ" та Одеською міською радою, зареєстрованого в ОРД ДП "ЦДЗК" 10.10.2007р. за №040750500150 в частині розміру орендної плати та викласти його в наступній редакції:

- п.2.3. у наступній редакції: "Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 14375989,23 (чотирнадцять мільйонів триста сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 23 копійки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 527/к від 13.07.2012р. складеного управлінням Держкомзему у м. Одесі";

- п.4.1. у наступній редакції: "Орендна плата за земельну ділянку площею 8717 м2 розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 718799,46 грн. на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі"

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012 р. у справі №5017/3048/2012 змінено, позов задоволено частково, абзац 3 пункту 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:

"п.4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 8717 м2 розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 431 280,00 на рік. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій безготівковій формі.", в іншій частині рішення було залишено без змін.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що жодні змін у договір оренди землі від 22.08.2007р. стосовно площі земельної ділянки сторонами не вносились.

З підстав неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі щодо здійснення орендних платежів, 18.09.2013р. Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості.

Враховуючи не виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди землі, 29.09.2014р., Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Одеській області та Прокуратури міста Одеси з листом №07-19/7442, яким повідомив останніх про порушення прав та інтересів територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

03.04.2015р. товариство з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" звернулось до Одеської міської ради із листом №799, яким зазначило, що 10.03.2015р. на адресу ТОВ "АДІКТ" надійшло новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №27/к, за яким нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена у розмірі 8 619 805,45 грн.

Також зазначеним листом, відповідач просив внести зміни до договору оренди землі від 22.08.2007р.

У відповідь на зазначений лист, Департамент комунальної власності, листом від 24.04.2015р. повідомив відповідача про вже внесені зміни до договору на підставі рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2012р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2013р. та про існуючу заборгованість з орендних платежів станом на 01.04.2015р. в сумі 736 308,79 грн.

Проте, існуюча заборгованість залишена відповідачем без оплати, у зв'язку з чим, Департамент комунальної власності Одеської міської ради, 28.11.2016р., знов звернувся до відповідача з претензією №01-13/5462, яка останнім залишена без відповіді.

Відповідачем грошові зобов'язання за договором оренди землі в частині сплати орендних платежів виконувались не належним чином, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість по орендним платежам в період з 2014р. по 31 травня 2017р. включно в сумі 1 347 246,36 грн.

З врахуванням вищенаведених обставин, заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №1 був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.142 Конституції України, ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкт їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України та п.3 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до п.3 ст.16 розділу III "Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є також земля, яка знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Одеси, від імені та в інтересах якої права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до приписів ст.12 земельного кодексу України зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

Частина 2 ст.83 Земельного кодексу України, передбачає, що в комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів відповідних рад.

Відповідно до п.34, ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення у відповідності до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одним із загальних принципів законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.3 та 627 ЦК України. Свобода договору вимагає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін. Учасники цивільних правовідносин за власним розсудом вступають у договірні відносини, виходячи із певних обставин свого життя або господарювання, і тим самим вибирають ті чи інші засоби реалізації своїх інтересів, якими є суб'єктивні цивільні права та кореспондуючи їм обов'язки.

З матеріалів справи, а саме із тексту договору оренди земельної ділянки вбачається, що сторони досягли згоди по всім істотним умовам договору та п.12.1. Договору визначили, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін, або у разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору - у судовому порядку.

Відповідно до приписів ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Пунктом 1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Положеннями п.1 ст.761 Цивільного кодексу України встановлено, що право передання у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За приписами ст.15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Зі змісту ст.21 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Статтею 22 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

Згідно ст.23 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного прокурором в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобов'язання в частині сплати орендних платежів не виконані належним чином, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1 347 246,36 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості по орендній платі, встановлена судом в розмірі 1 347 246,36 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 50 196,44 грн. та інфляційного збільшення в сумі 364 365,41 грн.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором про оренду землі.

Перевіривши розрахунок прокурора 3% річних в сумі 50 196,44 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений прокурором та позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційного збільшення, суд зазначає наступне:

Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.

Перевіривши розрахунок прокурора та позивача інфляційного збільшення в сумі 364 365,41 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням вищенаведеного, заявлені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню судом в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь прокуратури Одеської області витрати по сплаті судового збору в сумі 26 427,12 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" (65089, м. Одеса, вул. Корольова, буд. №92, код ЄДРЮОФОПГФ 32432025) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРЮОФОПГФ 26597691) заборгованість по сплаті орендної плати в сумі 1 761 808 (один мільйон сімсот шістдесят одна тисяча вісімсот вісім) грн. 21 коп., а саме 1 347 246 (один мільйон триста сорок сім тисяч двісті сорок шість) грн. 36 коп. - основної заборгованості, 364 365 (триста шістдесят чотири тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 41 коп. - інфляційних, 50 196 (п'ятдесят тисяч сто дев'яносто шість) грн. 44 коп. - 3% річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" (65089, м. Одеса, вул. Корольова, буд. №92, код ЄДРЮОФОПГФ 32432025) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. №3, код ЄДРЮОФОПГФ 03528552) 26 427 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 15 коп. - витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський