Ухвала суду № 69313831, 04.10.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" жовтня 2017 р. Справа № 911/4692/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню у справі

За позовом виконуючого обов'язки прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Київська обл., м. Славутич

про стягнення 119230,17 грн.

Встановив:

До господарського суду Київської області повторно надійшла заява комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд визнати судовий наказ господарського суду Київської області № 911/4692/14 від 12.01.2015 р. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 87040,72 грн. інфляційних втрат та 28360,06 грн. 3 % річних.

Відповідно до п. 3 постанови № 14 від 26.12.2003р. пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положенням ЦПК і ГПК.

Згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпис.

Заявником не дотримано вказаних вимог. Заяву підписано представником заявника ОСОБА_1, в підтвердження повноважень якого до заяви додано копію довіреності від 27.03.2017р. Проте, зазначена довіреність взагалі не засвідчена.

Отже, копія довіреності від 27.03.2017р. не може підтверджувати повноваження ОСОБА_1 на підписання заяви.

Згідно з абзацом 4 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. № 18 позовна заява підлягає поверненню у разі коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки заява не містить повного найменування позивача 1. У заяві, як найменування позивача 1 зазначено Міністерство енергетики та вугільної промисловості, що не є повним найменуванням позивача 1, оскільки повним найменуванням позивача 1 є - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

В п.10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ").

Отже, адресою позивача 1, яка вказана в Єдиному державному реєстрі, є адреса його місцезнаходження.

Заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки заява не містить вірного місцезнаходження позивача 1. На заяві як місцезнаходження позивача 1 зазначено: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, що не є вірним місцезнаходженням позивача 1, оскільки як вбачається з відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вірним місцезнаходженням позивача 1 є: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Згідно з абзацу 2 п. 9.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Отже, заява комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню з вказаних підстав підлягає поверненню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про визнання судового наказу таким, що частково не підлягає виконанню повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Додаток: Заява та додані до неї документи - в першу адресу.

Суддя О.О. Рябцева