Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2017 р. № 820/3498/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.,
при секретареві судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю: представника позивача - Феленка С.О.,
представника відповідача - Зінченка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Підсереднє" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Публічного акціонерного товариства "Підсереднє" з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0022861211 від 24.07.2017 р. на суму 384 020,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки суперечать дійсним обставинам справи, а прийняте за наслідками перевірки податкове повідомлення - рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на доводи наданих суду письмових заперечень в контексті того, що камеральною перевіркою підприємства позивача було встановлено, що ПАТ "Підсереднє" здійснено реєстрацію низки податкових накладних з порушенням строку, встановленого законом.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що посадовою особою відповідача було проведено камеральну перевірку ПАТ "Підсереднє" з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої викладено в акті від 19.07.2017 р. № 7857/20-40-12-11-09/00387134 (а.с.14-16).
Висновки акту перевірки свідчать про те, що податкові накладні, в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, були зареєстровані позивачем з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність абзацом другим пункту 120 -1 ст.120-1 ПК України.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення №0022861211 від 24.07.2017 р., яким позивачеві визначено суму зобов'язань у вигляді штрафу у розмірі 384 020,33 грн., що складає 10% від суми ПДВ за вказаними деклараціями ( а.с.17-18).
Позивач, не погодившись за зазначеним податковим повідомленням - рішенням звернувся до суду за його оскарженням, оскільки, вважав, що, по-перше, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року, по-друге, оскільки акт перевірки і оскаржуване податкове повідомлення - рішення на адресу позивача надійшло від відповідача в одному листі, останнім було порушено право Позивача на подання протягом п'яти днів відповідних письмових заперечень на Акт перевірки; водночас, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення протягом 10 робочих днів з дня складення Акту перевірки, а не протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, як того передбачає Податковий Кодекс України; по-третє, позивач зазначав, що безпосередню реєстрацію податкових накладних здійснює саме ДФС України, у свою чергу, реєстрація податкової накладної для платника податків відповідно до норм податкового законодавства полягає у складенні податкової накладної, накладенні електронного цифрового підпису посадових осіб постачальника (продавця), здійсненні шифрування податкової накладної в електронній формі та подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Позивач наголошував, що всі податкові накладні, які вказані в Акті перевірки Позивачем у термін, встановлений податковим законодавством були подані протягом операційного дня - 15.01.2016 р. в електронній формі до ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. У зв'язку з цим, Позивачем норми податкового законодавства щодо граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних порушено не було. Більше того, Позивач не може нести відповідальність за виконання дій самими органами ДФС відповідно до норм податкового законодавства.
По суті позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (пп.14.1.60 п. 41.1 ст. 14 ПК України).
Реєстрація податкових накладених та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄДПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2010 р. № 1246 (надалі - порядок).
Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі. (п.1 Порядку).
Згідно п. 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до п.5 Порядку постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис" та "Про електронні документи та електронний документообіг". Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п. 6 Порядку).
Відповідно до п. 7 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.
Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку).
Згідно п. 10 та 11 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.120-1.1. ст. 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкових накладних), порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Розглядаючи вказаний спір по суті суд зазначає, що перевіркою, на підставі якої складено спірне ППР, встановлено, що ПАТ «Підсереднє» здійснив реєстрацію податкових накладних (далі-ПН) несвоєчасно з порушеннями граничного строку, а саме: ПН № 85/2, сума ПДВ 600000 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 18.12.2016 р., затримка реєстрації на 3 доби; ПН № 86/2, сума ПДВ 900000 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 18.01.2016 р., затримка реєстрації на 3 доби; ПН № 87/2 , сума ПДВ 50 666,67 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 20.01.2016 р., затримка реєстрації на 5 діб; ПН № 88/2 , сума ПДВ 1205993,33 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 20.01.2016 р., затримка реєстрації на 5 діб; ПН № 89/2 , сума ПДВ 664313,53 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 20.01.2016 р., затримка реєстрації на 5 діб; ПН № 90/2 сума ПДВ 419229,80 грн., дата виписки 31.12.2015 р., фактично зареєстрована 20.01.2016 р., затримка реєстрації на 5 діб.
При цьому, останнім днем реєстрації зазначених податкових накладних, з урахуванням п. 201.10 ст. 201 ПК України є 15.01.2016 р.
У свою чергу, у судовому засіданні представник позивача наголошував, що всі податкові накладні, які вказані в Акті перевірки Позивачем у термін, встановлений податковим законодавством були подані протягом операційного дня - 15.01.2016 р. в електронній формі до ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру, отже, позивач не допустив правопорушень, а несвоєчасна реєстрація відбулась внаслідок того, що реєстраційний ліміт ДФС України було збільшено пізніше.
Разом з тим, суд повторно зазначає, що п.10 Порядку унормовано, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
Згідно квитанцій номер 1 про реєстрацію вказаних податкових накладних, які наявні у справі, встановлено, що останні подано позивачем 18.01.2016 р. та 20.01.2016 р.
Вказані обставини також підтверджуються витягом з реєстру ПН.
Отже, у день фактичного подання позивачем податкових накладних, останні й були зареєстровані в ЄРПН, що свідчить про порушення позивачем п. 201.10. ст. 201 ПК України щодо термінів реєстрації податкових накладних. Таким чином, в цьому контексті суд, з посиланням на п.10 Порядку, погоджується з висновками контролюючого органу, що викладені в акті перевірки.
Крім того, суд зазначає, що згідно з п.200-1.1 ст.200-1 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час реєстрації податкових накладних) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.200-1.2 ст.200-1 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на час реєстрації податкових накладних) платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються: а) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу); б) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу; в) рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів до Державного бюджету України та на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
Відповідно до п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зобов'язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.
Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
Відповідно до 201.10 статті 201 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків регулює Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок № 569, в редакції, чинній на час реєстрації податкових накладних).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку;
спеціальний рахунок - рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, передбаченого статтею 209 Податкового кодексу України (далі - суб'єкт спеціального режиму оподаткування), для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених/наданих ними сільськогосподарських товарів/послуг.
Пунктом 12 Порядку № 569 визначено, що якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки). На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.
ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 569).
Казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках (пункт 14 Порядку № 569).
Таким чином, з наведених норм випливає, що для реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ суму коштів, достатню для реєстрації таких податкових накладних, з урахуванням можливості того, що кошти, якими поповнено електронний рахунок підприємства по сплаті ПДВ будуть зараховані на спеціальний рахунок платника податків на наступний операційний день, що не суперечить вимогам Податкового кодексу України.
При цьому , згідно з п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Водночас, беручи до ували приписи п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України, які наведені вище, з урахуванням зазначеного, в даному випадку п.129.6 ст.129 ПК України не підлягає застосуванню, оскільки позивач поповнив електронний рахунок по ПДВ у день закінчення встановленого 15-денного терміну для реєстрації податкових накладних та був обізнаний, що вказані кошти автоматично перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок протягом наступного операційного дня, що, вочевидь свідчить про те, що 15.01.2016 року податкові накладні не могли бути зареєстровані у жодному разі.
Крім того, позивач, в силу п. 13 Порядку № 569 не був позбавлений можливості завчасного отримання у ДФС інформації про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також про суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Поряд з цим, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано доказів на підтвердження наявності об'єктивних та непереборних обставин, які б перешкоджали завчасному поповненню електронного рахунку підприємства, з урахування необхідності виконання підприємством свого податкового обов'язку щодо дотримання термінів реєстрації податкових накладних.
Відтак, суд критично ставиться до посилань позивача, що ним не було допущено правопорушень, а несвоєчасна реєстрація відбулась внаслідок того, що реєстраційний ліміт ДФС України було збільшено пізніше.
На підставі зазначеного, відповідач за порушення термінів реєстрації податкових накладних на 3 та 5 днів усього на суму ПДВ3840203,33 грн. правомірно застосував до позивача штраф у розмірі 10 % від суми податку - 384020,33 грн.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0022861211 від 24.07.2017 р. є обґрунтованим та законним.
Щодо позиції позивача відносно того, що, своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом камеральної перевірки лише з 01 січня 2017 року, та порушення порядку направлення акту перевірки та ППР, суд зазначає, що вказані доводи не спростовують наявності порушень позивачем строків реєстрації податкових накладних, а крім того, позивач не звертався у судовому порядку за оскарженням відповідних дій відповідача.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства необґрунтованість позовних вимог позивача, у свою чергу, доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами, адже, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Підсереднє" належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Підсереднє" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 жовтня 2017 року.
Суддя Заічко О.В.
Судове рішення № 69312643, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.09.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3498/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: