Постанова № 69312165, 02.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2025/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА СЕС-1" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА СЕС-1" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо підготовки згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновку про повернення TOB " «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» 1325659,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» та подання цього висновку для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» 1325659,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (179-184 т.2).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з даними інтегрованої картки платника податків про стан розрахунків з бюджетом, що є доступними для TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» через приватну частину електронного сервісу Державної фіскальної служби України "Електронний кабінет платника", позивач станом на 31.03.2017 р. мав переплату з податку на прибуток в сумі 1327868,00 грн. Керуючись ст. 43 ПКУ, позивач 03.03.2016 р., тобто в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, подав до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС заяву від 03.03.2016 р. №59/ДС1 про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1327499,61 грн. шляхом її перерахування на поточний рахунок позивача. Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якої є Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС, у встановлений ПКУ строк висновок за результатами розгляду заяви позивача не давала. Натомість надіслала на адресу позивача лист від 22.03.2016 р. №4846/10/28-08-07-01-27 на вказану заяву, в якому зазначила про велику кількість соціально важливих програм, реалізація яких пов'язана з виконанням доходної частини бюджету, а тому питання щодо повернення коштів знаходиться на розгляді. 15.06.2016 року позивач повторно подав до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС заяву №128/ДС1 про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання, проте у відповідь на вказану заяву позивачем отримано лист від 30.06.2016 року №3014/10-28-08-41, яким фактично продубльовано зміст попередньої відповіді. 22.09.2016 року позивач втретє звернувся до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС із заявою №192/ДС1 про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання, на яку Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС листом від 06.10.2016 року №570/10/28-08-07-01 запропонувала позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування. Оскільки позивач 25.10.2016 року за три квартали 2016 року задекларував збитки в сумі 769664991,00 грн., 31.10.2016 року останнім на адресу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС скеровано заяву про повернення надміру сплачених платежів №218/ДС1, у відповідь на яку СДПІ з ОВПП листом від 16.11.2016 року №1134/10/28-08-07-01 вказано, що з урахуванням вагомості індикативних показників зі збору платежів до Державного бюджету у листопаді 2016 року, забезпечення своєчасності та безперебійност івиплати пенсій та інших соціальних виплат, питання щодо повернення коштів все ще знаходиться на розгляді. Позивач зазначає, що з 03.03.2016 року і дотепер Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС, в порушення приписів п.43.5 ст.43 ПКУ, протиправно не складався висновок про повернення позивачу надмірно сплачених коштів по податку на прибуток та не подавався цей висновок для виконання, при цьому, листами від 25.01.2017 року №20/ДС1 та від 22.02.2017 року №43/ДС1 позивач просив Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС, яке є правонаступником СДПІ з ОВПП, надати висновок на часткове у сумі 49500,00 грн., що сплачена платіжним дорученням від 07.03.2013 року №101, про повернення переплати з податку на прибуток на поточний рахунок або зарахування вказаної суми на електронний рахунок з ПДВ, але у відповідь контролюючий орган в листі від 09.02.2017 року №7814/10/28-10-49-10, не заперечуючи, що саме Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС уповноважене по відношенню до позивача надавати такий висновок, послався на неможливість повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток у звязку з пропуском позивачем 1095-денного строку для подання такої заяви. Окрім зазначеного, позивач звернувся 17.03.2017 року із заявою №63/ДС1 про повернення переплати з податку на прибуток та 30.03.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» повернуто надміру сплачений податок на прибуток у сумі 2208,00 грн., тобто фактично Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС частково повернуло позивачу суму, у поверненні якої раніше відмовляв з посиланням на сплив 1095 днів від виникнення переплати. Отже, неповернена сума надміру сплаченого податку на прибуток складає 1325659,00 грн., а тому, оскільки вчинення відповідних дій відповідачем не здійснено, вищевказане зумовило позивача звернутися за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с. 190-192 т.2), зазначивши, що позивач звернувся до відповідача 03.03.2016 року - лише на 1092 день з моменту виникнення права звернення з такою заявою, а СДПІ з ОВПП повідомлено листом від 22.03.2016 року про те, що питання знаходиться на розгляді і запропоновано залишити переплату в рахунок погашення податкових зобов'язань за результатми наступного декларування, але заперечень щодо вказаної пропозиції податкового органу позивачем не було висловлено та в подальшому аналогічними за змістом заявми позивач звертався до СДПІ з ОВПП, а тому вищезазначені заяви були подані з порушенням п.43.3 ст.43 ПКУ, оскільки від дати виникнення переплати пройшло більше 1095 днів (платіжне доручення від 07.03.2013 року №101), у звязку з чим контролюючий орган не міг підготувати висновок та подати його до виконання, а отже, відповідачем дотримано законодавчо визначену процедуру, таким чином, відповідач вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» до 01.12.2016 року знаходилось на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС.

З 01.12.2016 року позивач обліковується як платник податків в структурному підрозділі відповідача Одеському управлінні Офісу великих платників податків ДФС, що є правонаступником усіх прав та обов'язків СДПІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. №247 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" та п. 1 Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2016 р. №504 (а.с.39 т.1).

Позивач сплачує податок на прибуток за основною (базовою) ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно пункту 2 розд. 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2016 р. №422, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за №751/28881, формою оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами є інтегрована картка платника.

Відповідно з даними інтегрованої картки платника податків про стан розрахунків з бюджетом, що є доступними для Товариства з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» через приватну частину електронного сервісу Державної фіскальної служби України "Електронний кабінет платника", позивач станом на 31.03.2017 р. мав переплату з податку на прибуток в сумі 1327868,00 грн. (а.с. 40).

Судом встановлено, що відповідно до декларації позивача з податку на прибуток за 2012 рік (а.с.66-68 т.1) загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 2012 рік становить 1327869,00 грн., а сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року складає 110656,00 грн.

Позиваечм здійснено вказані вище перерахування згідно платіжних доручень від 07.03.2013 року №101, від 23.04.2013 року №159, від 18.05.2013 року №179, від 13.06.2013 року №220, від 09.07.2013 року №250, від 16.08.2013 року №300, від 17.09.2013 року №330, від 11.10.2013 року №353, від 15.11.2013 року №397, від 13.12.2013 року №421, від 24.01.2014 року №448 та від 25.02.2014 року №49 (а.с.41-53 т.1).

Судом встановлено, що відповідно до декларації позивача з податку на прибуток за 2013 рік (а.с.69-71 т.1) загальна сума нарахованого до сплати податку на прибуток за 2013 рік становить 2213,00 грн., а сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року складає 184,00 грн.

Позиваечм здійснено вказані вище перерахування згідно платіжних доручень від 20.03.2014 року №63, від 28.04.2014 року №524, від 29.05.2014 року №584, від 26.06.2014 року №633, від 25.07.2014 року №690, від 27.08.2014 року №745, від 25.09.2014 року №791, від 30.10.2014 року №837, від 24.11.2014 року №884, від 25.12.2014 року №941, від 29.01.2015 року №983 та від 26.02.2015 року №1029 (а.с.54-65 т.1).

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 ПКУ в редакції, що діяла в період з 01.01.2013 р. по 03.08.2013 р., для цілей розділу III "Податок на прибуток" ПКУ використовувалися такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу були календарний квартал.

Відповідно до п. 152.9 ст. 152 ПКУ в редакції, що діяла в період з 04.08.2013 р. по 31.12.2014 р., для цілей розділу III "Податок на прибуток" ПКУ використовувалися такі податкові періоди: календарний квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу були календарний квартал або календарний рік у разі сплати щомісячних авансових внесків у порядку, визначеному п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ в редакції, яка діяла в період декларування та сплати позивачем податку на прибуток за звітні періоди - три квартали 2014 року і календарний 2014 рік та діє дотепер, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату, є надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ в редакції, що діяла в період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., податковим (звітним) періодом був календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 ПКУ. Податковий (звітний) рік для платників податків починався з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчувався останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2016 р. і дотепер податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Згідно з річною декларацією позивача з податку на прибуток за 2014 рік, останній задекларував у 2014 році збитки у сумі 422 040 034,00 грн. (рядок 04 декларації позивача з податку на прибуток за 2014 рік, а.с.72-74 т.1)

Згідно з річною декларацією позивача з податку на прибуток за 2015 рік, останній задекларував у 2015 році збитки у сумі 689 541 227,00 грн. (рядок 04 декларації позивача з податку на прибуток за 2015 рік, а.с.75-77 т.1)

Згідно з річною декларацією позивача з податку на прибуток за 2016 рік, останній задекларував у 2016 році збитки у сумі 769 436 647,00 грн. (рядок 04 декларації позивача з податку на прибуток за 2016 рік, а.с. а.с.78-80 т.1).

З матеріалів справи убачається, що позивач 03.03.2016 року, тобто в межах 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, подав відповідачу заяву від 03.03.2016 р. №128/ДС1 про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1327499,61 грн. шляхом перерахування суми на поточний рахунок позивача (а.с. 84).

Відповідач у встановлений ПКУ строк висновок за результатами розгляду заяви позивача не давав, надіславши прицьому на адресу позивача лист від 22.03.2016 р. №4846/10/28-08-07-01-27 на вказану заяву, в якому повідомив про перебування вказаної заяви на розгляді та у разі позитивного вирішення питання зазначив, що висновок буде направлено до управління ДКСУ у м. Одесі (а.с. 85 т.1).

15.06.2016 року позивач повторно подав до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС заяву №128/ДС1 про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання (а.с.86 т.1).

У відповідь на вказану заяву позивачем отримано лист від 30.06.2016 року №3014/10-28-08-41, яким фактично продубльовано зміст попередньої відповіді, а саме повідомлено про перебування вказаної заяви на розгляді та у разі позитивного вирішення питання зазначено, що висновок буде направлено до управління ДКСУ у м. Одесі (а.с.87 т.1).

22.09.2016 року позивач втретє звернувся до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС із заявою №192/ДС1 про повернення надміру сплаченого грошового зобов'язання (а.с.88 т.1).

Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС листом від 06.10.2016 року №570/10/28-08-07-01 на вищевказану заяву позивача запропонувала позивачу переплату з податку на прибуток залишити в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування (а.с.89 т.1).

Позивачем 25.10.2016 року за три квартали 2016 року задекларовано збитки в сумі 769664991,00 грн., у звязку з чим останнім 31.10.2016 року на адресу Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС скеровано заяву про повернення надміру сплачених платежів №218/ДС1 (а.с.90-92 т.1).

У відповідь на вказану заяву, СДПІ з ОВПП листом від 16.11.2016 року №1134/10/28-08-07-01 позивача повідомлено, що з урахуванням вагомості індикативних показників зі збору платежів до Державного бюджету у листопаді 2016 року, забезпечення своєчасності та безперебійност івиплати пенсій та інших соціальних виплат, питання щодо повернення коштів все ще знаходиться на розгляді, зі сподіваннями на плідну співпрацю у підтримці економічних інтересів України (а.с.93-94 т.1).

В подальшому, листами від 25.01.2017 року №20/ДС1 та від 22.02.2017 року №43/ДС1 (а.с.124-126, 127-129 т.1), позивач просив Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС, яке є правонаступником СДПІ з ОВПП, надати висновок на часткове у сумі 49500,00 грн. повернення переплати з податку на прибуток, що сплачена платіжним дорученням від 07.03.2013 року №101, на поточний рахунок або зарахування вказаної суми на електронний рахунок з ПДВ, але у відповідь контролюючий орган в листах від 09.02.2017 року №7814/10/28-10-49-10 та від 10.03.2017 року №14133/10/28-10-49-02, Одеське управління Офісу великих платників податків ДФС послалось на неможливість повернення надміру сплаченої суми податку на прибуток у звязку з пропуском позивачем 1095-денного строку для подання такої заяви (а.с.130 т.1, 185 т.2).

Окрім зазначеного, позивач звернувся 17.03.2017 року із заявою №63/ДС1 про повернення переплати з податку на прибуток (а.с.186-188) та 30.03.2017 року Товариству з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» повернуто надміру сплачений податок на прибуток у сумі 2208,00 грн. (а.с.189 т.2).

Отже, неповернена сума надміру сплаченого податку на прибуток складає 1325659,00 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.115 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Пункт 43.1 статті 43 Податкового кодексу України визначає, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з вимогами п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику, відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № 1679/28124, набрав чинності з 22.01.2016; далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМСУ.

Взаємовідносини митних органів та органів державної казначейської служби в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії № 1146.

Відповідно до п.п. 5, 7, 8 і 11 Порядку взаємодії № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб , які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

З 01.12.2016 року позивач обліковується як платник податків в структурному підрозділі відповідача - Одеському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є правонаступником усіх прав та обов'язків СДПІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. №247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби», якою реорганізовано шляхом приєднання до Офісу ВПП ДФС, зокрема, СДПІ з ОВП у м. Одесі Міжрегіонального ГУ ДФС, та п. 1 Положення про Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2016 р. №504.

Так, судом встановлено, що під час звернень позивача із заявами від 03.03.2016 р., від 15.06.2016 року, від 22.09.2016 року та від 25.10.2016 року до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання, мала місце протиправна бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не розгляду по суті викладених у заявах вимог, а повідомлення про знаходження таких заяв на розгляді та пропонування позивачу залишити переплату з податку на прибуток в рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку за результатами наступного декларування тощо, а отже, в даній частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При цьому, суд не вбачає пістав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» 1325659,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, з огляду на наступне.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

В Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

За результатами розгляду заяви позивача відповідач не приймав рішення, яким би відмовив у перерахуванні надмірно сплачених платежів, отже фактично не реалізував свої дискреційні повноваження.

Суд прийшов до висновку щодо неправомірності такої бездіяльності відповідача з розгляду заяв по сут заявлених вимог.

Однак суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не може втручатися у дискреційні повноваження відповідних органів та перебирати на себе їх функції.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати згідно з даними інтегрованої картки платника податків висновок про повернення TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» 1325659,00 грн. надміру сплаченого податку на прибуток з відповідного бюджету шляхом перерахування на поточний рахунок TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» та подати цей висновок для виконання до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування відповідних бюджетних коштів та повернення надміру сплачених сум податків, розцінюються судом саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Статтею 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Пунктом 2 ч.2 ст.162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Аналіз положень статті 162 КАС України дає підстави вважати, що способи захисту не є вичерпними, а обраний судом спосіб, має гарантувати дотримання і захист прав, свобод і інтересів особи.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вірним способом захисту прав позивача без втручання в дискреційні повноваження відповідача має бути зобов'язання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби розглянути заяви TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» від 03.03.2016 р., від 15.06.2016 року, від 22.09.2016 року та від 25.10.2016 року про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання у відповідності до вимог п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 ПК України.

Враховуючи наведене, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙСЬКА СЕС-1" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м. Одесі Одеської області, Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не розгляду по суті викладених вимог у заявах TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» від 03.03.2016 р., від 15.06.2016 року, від 22.09.2016 року та від 25.10.2016 року про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання.

Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянути заяви TOB «ДУНАЙСЬКА СЕС-1» від 03.03.2016 р., від 15.06.2016 року, від 22.09.2016 року та від 25.10.2016 року про повернення надміру сплачного грошового зобов'язання у відповідності до вимог п.п. 43.1, 43.3 ст. 43 ПК України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин