Постанова № 69311765, 02.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2017 р. Справа № 805/2885/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Галатіної О.О., суддів Христофорова А.Б., Кошкош О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дії та зобов'язання надати відповідь на запит від 08.07.2017 року, суд -

В С ТА Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) з вимогою: визнати протиправною бездіяльність Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 08.07.2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 08.07.2017 звернувся з запитом про надання публічної інформації до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, яку відповідачем не було надано у строки зазначені в ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Вважає, що бездіяльність відповідача в ненаданні відповіді на запит від 08.07.2017 року в передбачений законодавством строк є протиправною.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до суду з'явився, через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, не прибуття в судове засідання позивача, представника відповідача, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд прийшов до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, ОСОБА_1, 08.07.2017 року звернувся на адресу Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України із запитом на отримання публічної інформації, зокрема, переліку осіб із зазначенням ПІБ, посади, які розробляли тестові питання теоретичної частини для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, із зазначенням розділу та номеру питання.

Однак, позивач не отримав від Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України відповідь на запит від 08.07.2017 року, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати його розглянути запит та надати відповідь.

За результатами розгляду запиту на отримання публічної інформації від 08.07.2017 року Міністерством юстиції України позивачу була надана відповідь від 24.07.2017 року за вих. № ПІ-ЮР-2003/20.5 "Щодо результатів розгляду звернення» та направлена позивачу 31.07.2017 року.

Оскільки позивач отримав відповідь на запит після відкриття провадження по справі, 28.08.2017 року подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просить визнати протиправною бездіяльність Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 08.07.2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 13 Закону України ""Про доступ до публічної інформації" визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Зміст інформаційного запиту позивача свідчить, що про те, що він є запитом про надання доступу до публічної інформації в розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації " запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною 1 ст.13 вказаного закону передбачено, що органи державної влади, інші державні органи визнаються розпорядниками інформації.

Враховуючи, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики, відповідач є розпорядником запитуваної позивачем інформації.

Положеннями статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Так, Інструкція з діловодства в Міністерстві юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 серпня 2015 року № 1405/5 (далі по тексту - Інструкція № 1405/5), встановлює єдині вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у Міністерстві юстиції України (далі - Міністерство) незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься у документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Відповідно до п. 1 розд. ІІІ Інструкції № 1405/5 документообіг Міністерства - це проходження документів в установі з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.

Згідно п. 3 розд. ІІІ Інструкції № 1405/5 доставка документів до Міністерства здійснюється, як правило, з використанням засобів поштового зв'язку і електрозв'язку, а також кур'єрською та фельд'єгерською службами.

Поштою та через кур'єрську службу доставляються письмова кореспонденція, поштові картки, бандеролі, дрібні пакети, а також періодичні друковані видання.

Усі документи, що надходять до Міністерства, приймаються централізовано в Управлінні документального забезпечення, Управлінні по роботі зі зверненнями громадян та Відділі контролю відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

Документи надходять через поштове відділення та скриньку для приймання документів. Представникам підприємств, установ та організацій документи подати особисто можна при наявності реєстру передачі документів. У реєстрі працівником Управління документального забезпечення проставляється відмітка про приймання кореспонденції. Відмітка про приймання кореспонденції на копіях документів не ставиться.

Довідкова інформація про надходження, реєстрацію та подальший рух документів надається по телефону.

Рекомендована, спеціальна та кореспонденція з оголошеною цінністю приймається під розписку в журналі, реєстрі або повідомленні про вручення.

Приписами пункту 4 розділу ІІІ зазначеної Інструкції передбачено, що уся кореспонденція, що надходить на адресу Міністерства, підлягає обов'язковому попередньому розгляду в Департаменті організаційного забезпечення та контролю.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції № 1405/5 реєстрація документів - це фіксування облікових даних про документ, що фіксує факт його створення, відправлення або одержання шляхом внесення в автоматизовану систему, зазначенням на ньому реєстраційного індексу та скануванням.

Реєстрація документів здійснюється з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної у документах інформації.

Реєструються всі документи незалежно від способу їх доставки, передавання чи створення.

Реєстрації підлягають документи як ті, що надходять з інших установ і від громадян, так і ті, що створюються і використовуються в Міністерстві.

Кожен документ реєструється лише один раз: вхідні - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час; створювані - у день підписання або затвердження. У разі передачі зареєстрованого документа з одного підрозділу до іншого новий реєстраційний індекс на документі не проставляється.

Документи реєструються за групами залежно від назви виду, автора і змісту документів. Наприклад, окремо реєструються: в Управлінні документального забезпечення листи міністерств та інших органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб; накази з основної діяльності Міністерства; з адміністративно-господарських питань; документи обмеженого користування з грифом "Для службового користування"; вихідна кореспонденція на загальних бланках Міністерства; факсограми (паперові копії електронних документів); запити на публічну інформацію від юридичних осіб; в Управлінні по роботі зі зверненнями громадян - заяви, звернення, пропозиції та скарги громадян, запити на публічну інформацію від фізичних осіб, від громадян та об'єднань громадян без статусу юридичної особи, а також інформація з Урядового контактного центру; у Відділі контролю: закони України; акти і кореспонденція Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України; доручення Прем'єр-міністра України; запити та звернення народних депутатів України; у Департаменті кадрової роботи та державної служби: накази з особового складу працівників апарату Міністерства; заяви працівників центрального апарату з кадрових питань (про прийняття, переведення, звільнення, заохочення, накладення, стягнення, про матеріальну допомогу), накази з особового складу керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства (про прийняття, переведення, звільнення, заохочення, накладення, стягнення тощо); накази на відрядження працівників.

Реєстрація вхідної кореспонденції полягає у нанесенні на документ умовного позначення (штрих-коду) - реєстраційного номера, який складається з чотирьох груп цифр, відокремлених рискою.

Реєстрація вихідної кореспонденції полягає у нанесенні реєстраційного номера без штрих-коду, який складається із трьох груп цифр, відокремлених рискою з нахилом.

Згідно приписів пункту 10 розділу II Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року № 388/5 (далі - Порядок) вбачається, що реєстрація звернень громадян у Мін'юсті здійснюється у день їх надходження.

Пунктом 14 розділу II Порядку визначено, що реєстрація письмових (електронних) звернень громадян у Мін'юсті чи органах і установах юстиції здійснюється за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу (далі - Система).

Під час реєстрації звернень громадян засобами Системи створюється реєстраційно-контрольна картка, яка шляхом заповнення відповідних реквізитів забезпечує ідентифікацію конкретного документа, відображення процесу опрацювання відповідно до резолюції, здійснення контролю за дотриманням строків розгляду звернення.

Відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції вихідні документи обробляються і надсилаються централізовано в день їх одержання від структурних підрозділів або не пізніше наступного дня. Не допускається надсилання або передача документів без реєстрації в Департаменті організаційного забезпечення та контролю та без обліку в журналах вихідної ініціативної кореспонденції структурних підрозділів.

У журналі обліку вихідної кореспонденції (додаток 28) зазначаються дата відправлення документа, вихідний реєстраційний індекс документа, кількість додатків, адресат.

З приписів пункту 10 розділу II Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, його територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2017 року № 388/5 (далі - Порядок) вбачається, що реєстрація звернень громадян у Мін'юсті здійснюється у день їх надходження.

Пунктом 14 розділу II Порядку визначено, що реєстрація письмових (електронних) звернень громадян у Мін'юсті чи органах і установах юстиції здійснюється за допомогою автоматизованої інформаційної системи документообігу (далі - Система).

Під час реєстрації звернень громадян засобами Системи створюється реєстраційно-контрольна картка, яка шляхом заповнення відповідних реквізитів забезпечує ідентифікацію конкретного документа, відображення процесу опрацювання відповідно до резолюції, здійснення контролю за дотриманням строків розгляду звернення.

Судом встановлено, що 08.07.2017 року позивач направив поштою до Міністерства юстиції України Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців з запитом на отримання публічної інформації. Запит позивача зареєстрований відповідачем 18.07.2017 року, що підтверджується реєстраційно-контрольною карткою № ПІ-ЮР-2003 Міністерства юстиції.

Посилання позивача на дату отримання запиту як 14.07.2017 року, суд не приймає до уваги, оскільки з сервісу поштових відправлень про відстеження пересилання поштових відправлень за № 8755700959694 неможливо встановити дату отримання запиту, оскільки за результатом пошуку відсутня операція «Вручення». Крім того, позивачем не надано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов'язаний був надати відповідь на зазначений запит не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до Інструкції № 1405/5 вихідні документи обробляються і надсилаються централізовано в день їх одержання від структурних підрозділів не пізніше наступного дня, тобто відповідь Міністерства юстиції України від 24.07.2017 року № ПІ-ЮР -2003/20.5 "Щодо результатів розгляду звернення" необхідно направити на адресу позивача або в день прийняття відповідного рішення, або не пізніше наступного дня з дати прийняття рішення, а саме 25.07. 2017 року.

Також, суд зазначає, що у запиті на отримання публічної інформації від 08.07.2017 року позивач просив надати відповідь на запит на поштову адресу позивача, а також на електронну адресу.

Однак, відповідачем не надано доказів направлення зазначеної відповіді відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" на електронну адресу ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, представник відповідача заперечень на адміністративний позов до суду не надав, доказів підтвердження своєчасного надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 08.07.2017 року до суду не направив.

Як вбачається з матеріалів справи, запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 08.07.2017 відповідач отримав 18.07.2017 року.

Відповідь на запит датована 24.07.2017 року, надіслана позивачу 31.07.2017 року, що підтверджується штемпелем поштового відділення на конверті, тобто з пропуском строку визначеного ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проте, в реєстраційно-контрольній картці № ПІ-ЮР-2003 наданої відповідачем, відсутня інформація про дату та зміст відповіді, інших документів спростовуючи наведене суду не надано.

Крім того, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 11 КАС України, приймаючи до уваги докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 08.07.2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк, оскільки Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців не є юридичною особою та утворена при Міністерстві юстиції України, на підставі Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2430/5 про затвердження Положення про Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців, не має статусу юридичної особи та утворюється при Міністерстві юстиції України на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2430/5 про затвердження Положення про Тимчасову кваліфікаційну комісію приватних виконавців.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантоване право на свободу вираження поглядів, котра, в тому числі, включає в себе, зокрема право одержувати інформацію.

При цьому, здійснення права на одержання інформації може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Свобода вираження поглядів, гарантованих частиною першою ст. 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації особи. (рішення ЄСПЛ "Гендісайд проти Сполученого Королівства" від 07 грудня 1976 року).

Право на доступ до публічної інформації є складовою конституційного права людини на інформацію, передбаченого і гарантованого статтею 34 Конституції України. Згідно з якою, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Згідно ст.24 Закону України «Про доступ до публічної Інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: несвоєчасне надання інформації; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; ненадання інформації на запит та ін.

Таким чином, відповідач Міністерство юстиції України був зобов'язаний надати відповідь на запит, або повідомити про відмову у наданні відповіді протягом п'яти днів. Не своєчасне направлення відповіді на запит свідчить про бездіяльність.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи зазначені обставини та наявність тверджень позивача про несвоєчасне отримання відповіді на запит, а також не надання відповідачем доказів, які спростовують ці обставини, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнати протиправною бездіяльність Тимчасової кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит від 08.07.2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 08.07.2017 року про надання публічної інформації в передбачений законодавством строк.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Галатіна О.О.

Судді Христофоров А.Б.

Кошкош О.О.