Вирок № 69308351, 04.10.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/323/17

1-кп/337/84/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Чалій Т.П.

за участю прокурорів - Руденко І.Я., Погосяна К.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Середи М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя об'єднані кримінальні провадження, внесені в ЄРДР 07.12.2016р. за №12016080070003821, 05.01.2017р. за №12017080070000035, 19.01.2017р. за №12017080230000084, 01.02.2017р. за №12017080070000297, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ур. м.Запоріжжя, громадянина України, освіта середня, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, без визначеного місця проживання, раніше судимий: 1)13.04.2006р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.186, ст.69 КК України до 1р. 6міс. позбавлення волі, звільнився 23.09.2006р. по відбуттю строку покарання; 2)15.06.2011р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.213 КК України до 100 годин громадських робіт, знятий з обліку 09.08.2011р. по відбуттю строку покарання; 3)27.08.2012р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт, знятий з обліку 01.02.2013р. по відбуттю строку покарання; 4) 14.09.2014р. Хортицьким районним судом м.Запоріжжя за ч.2,3 ст.301, ст.70,75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 2 роки, знятий з обліку по закінченню іспитового строку на підставі ухвали суду від 23.12.2016р.

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.263, ч.3 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, судимість за який в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічні злочини при таких обставинах:

Так, у серпні місяці 2016р., більш точну дату встановити не представилось можливим, ОСОБА_1, перебуваючи на вул. Калнишевського у м.Запоріжжя, діючи умисно, шляхом присвоєння знайденого, придбав металевий предмет, який згідно з висновком експерта №626-3 від 01.01.2017р. є холодною зброєю ударно-дробильної дії, а саме кастетом спрощеної конструкції, виготовленим саморобним способом, який потім, без передбаченого законом дозволу, незаконно носив при собі. 07.12.2016р. о 09.00год. ОСОБА_1, перебуваючи булі будинку АДРЕСА_4, був зупинений працівниками поліції і у нього у був виявлений та вилучений вказаний кастет.

Крім того, 02.01.2017р., приблизно о 20.00год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у якості гостя в приміщенні квартири АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу із кишені куртки, яка висіла в коридорі, викрав водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_3, яке матеріальної цінності для потерпілого не представляє, грошові кошти в розмірі 430,00грн. та мобільний телефон «Nokia 7250i», вартістю 100,00грн., що належать ОСОБА_3

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 530,00грн.

Крім того, 05.01.2017р., приблизно о 11.15год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу через відкрите вікно відкрив двері автомобіля «ВАЗ 21099», державний номер НОМЕР_1, синього кольору, з якого викрав сумку чорного кольору «Adidas», вартістю 300,00грн., в якій знаходився паспорт та довідка про ідентифікаційний номер на ім'я ОСОБА_4, які для потерпілого матеріальної цінності не представляють, грошові кошти в сумі 170,00грн., навігатор «Pioner P-5007 HD800x480», вартістю 650,00грн., мобільний телефон «Prestigio MultiPhone PAP 3500 DUO», в корпусі чорного кольору, вартістю 500,00грн., які належать ОСОБА_4

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1620,00грн.

Крім цього, 10.01.2017р. приблизно о 14.00год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з лавки викрав чоловічу сумку, в якій знаходились грошові кошти в сумі 400,00грн. та мобільний телефон «Samsung GT-E1080», вартістю 200,00грн., які належать ОСОБА_5

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 600,00грн.

Крім цього, 18.01.2017р. приблизно о 12.00год. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на ринку «Бахчисарай», розташованого на землях Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: м.Запоріжжя, вул.М.Судця, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з торгівельного прилавку викрав чоловічу сумку, в якій знаходилися мобільний телефон «Fly IQ442», в корпусі білого кольору, вартістю 1200,00грн., грошові кошти в сумі 34,00грн., які належать ОСОБА_6

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1234,00грн.

Крім цього, 18.01.2017р. приблизно о 12.00год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись на ринку «Бахчисарай», розташованого на землях Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області за адресою: м.Запоріжжя, вул.М.Судця, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що його дії ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з чоловічої сумки на прилавку викрав паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, серії НОМЕР_2, виданого Орджонікідзевським РВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.1996р.

Крім цього, 01.02.2017р. в період часу з 11.51год. до 11.57год., ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину «Траш», що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рубана, буд.27, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, таємно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з торгівельних полиць викрав 1 пляшку червоного сухого вина «Саперви» об'ємом 0,75л., вартістю 109,48грн. (без НДС), 1 пачку кави «Jacobs Monarch» об'ємом 130гр., вартістю 71,95грн. (без НДС), на загальну суму 181,43грн., які належать ТОВ «Траш». Однак свій злочинний умисел не зміг довести до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками магазину біля виходу з магазину «Траш».

Крім цього, 06.02.2017р., приблизно о 15.00год., ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_6, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, штовхнув обома руками в плечі ОСОБА_3, від чого останній впав на землю, чим самим спричинив потерпілому фізичний біль. Після цього, ОСОБА_1, розуміючи, що потерпілий не буде чинити йому опору, відкрито, шляхом ривку з плеча потерпілого, викрав сумку «Delsey», чорного кольору, вартістю 300,00грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 314,00грн., мобільний телефон «Nokia №78-1», в корпусі чорного кольору, вартістю 200,00грн. з сім-картою мобільного зв'язку «Лайфселл», яка для потерпілого матеріальної цінності не представляє.

Заволодівши викраденим та отримавши його у своє повне розпорядження, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 814,00грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 на початку судового розгляду повністю визнав вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.263 КК України, за ч.2 ст.185 КК України за епізодами 05.01.2017р. з потерпілим ОСОБА_4, 10.01.2017р. з потерпілим ОСОБА_5, 18.01.2017р. з потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_7, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України за епізодом 01.02.2017р. з потерпілим ТОВ «Траш». Він повністю підтвердив обставини скоєння вказаних кримінальних правопорушень, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював їх, від дослідження в судовому засіданні доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування відмовився.

В судове засідання потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представник потерпілого ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, претензій до обвинуваченого не мають.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень за вищезазначеними епізодами, сторони не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються.

При цьому, з реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а тому визнання обвинуваченим своєї вини, на думку суду, є цілком виправданим.

Разом з тим, вину в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, за епізодом 02.01.2017р. з потерпілим ОСОБА_3, ч.2 ст.186 КК України за епізодом 06.02.2017р. з потерпілим ОСОБА_3 первісно не визнав та пояснив, що він не вчиняв вказаних злочинів, а усі слідчі дії були проведені з порушенням вимог діючого законодавства. Він жодного разу не був в квартирі ОСОБА_3 і не викрадав його майно. Вони були знайомі візуально. 06.02.2017р. співробітники поліції під психологічним тиском привезли його до колишнього овочевого магазину на вул.. Лахтінська, де був вже ОСОБА_3 та свідок на ім'я ОСОБА_10. ОСОБА_3 впав, покатався в снігу, а його потім сфотографували з сумкою в руці. Однак жодних протиправних дій він не вчиняв.

В судовому засіданні 03.10.2017р. обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав вину за всіма епізодами кримінальних правопорушень, в т.ч. і з потерпілим ОСОБА_3, та пояснив, що все відбувалось так, як зазначено в обвинувальному акті, на даний час він усвідомив значення своїх дій, щиро кається в скоєному, просить не позбавляти його волі, а дати можливість нормально жити, працювати.

Дослідивши, за погодженням з учасниками кримінального провадження, всебічно, повно, об'єктивно та неупереджено обставини кримінального провадження за епізодами від 02.01.2017р. та 06.02.2017р. з потерпілим ОСОБА_3, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.186 КК України, за вказаними епізодами знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що був знайомий з ОСОБА_1 візуально. 02.01.2017р. вони зустрілись і він запросив ОСОБА_1 до себе додому в гості, де вони розпивали спиртні напої. Через деякий час він пішов спати, а ОСОБА_1 залишився на кухні. Коли він прокинувся наступного ранку, ОСОБА_1 у нього не було, а через деякий час він виявив пропажу його речей - не було мобільного телефону «Нокіа» чорного кольору з вставками, водійського посвідчення та грошей десь 400грн. Він зрозумів, що це зробив ОСОБА_1 і декілька днів не звертався до поліції, шукав його сам. Потім звернувся з заявою про вчинення злочину. Викрадене майно йому було повернуто. 06.02.2017р. він знову зустрів ОСОБА_1 на кафе, де вони втрьох - він, ОСОБА_1 та хлопець на ім'я ОСОБА_10 розпивали спиртні напої. У нього була сумка коричневого кольору на ремені через плече, де знаходились гроші та мобільний телефон. За спиртні напої розплачувався він, у інших грошей не було. Потім вони втрьох пішли в бік вул..Ентузіастів по вул..Лахтінська. Коли підійшли до будівлі колишнього овочевого магазину, ОСОБА_1, перебуваючи з боку від нього, різко штовхнув його в груди і в цей же час вирвав його сумку, у якої відірвалась лямка, і ОСОБА_1 побіг. Він від поштовху впав на коліно, став кричати, щоб ОСОБА_10 його наздоганяв. Останній побіг за ОСОБА_1 і зупинив його. Після цього приїхала поліція, оглядали місце події, складали документи. Викрадені речі йому також повернули. Претензій до обвинуваченого морального та матеріального характеру він не має. На суворому покаранні не наполягає.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що точну дату не пам'ятає, зимою, в обід, він зустрів в кафе на ринку «Лахтінська» ОСОБА_3 Там також був і ОСОБА_1, якого він раніше не знав. Вони втрьох розпивали спиртні напої, а потім пішли на вул..Ентузіастів по вул..Лахтінська. Біля колишнього овочевого магазину ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 в сніг і вирвав у нього сумку, яка була надягнута через плече. Він побіг за ОСОБА_1 і наздогнав його. Потім приїхала поліція, яку він викликав зі свого мобільного телефону. Він побіг з ОСОБА_1, оскільки зрозумів, що він вчинив крадіжку.

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.01.2017р., згідно з яким ОСОБА_3 звернувся із заявою про крадіжку з його квартири 02.01.2017р. невідомою особою належного йому майна - документів, грошей, мобільного телефону (арк.. 117 т.1)

-заявою ОСОБА_1 від 07.01.2017р. про те, що добровільно видав майно, яке належить його знайомому на ім'я ОСОБА_11 і яке він викрав з квартири АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон «Nokia 7250i» в корпусі синього та чорного кольору, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 (арк..120 т.1)

-протоколом огляду предметів з фото таблицею від 07.01.2017р., згідно з яким слідчим в присутності понятих та ОСОБА_1 було оглянуто мобільний телефон «Nokia 7250i» в корпусі синього та чорного кольору, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 (арк..121-123 т.1)

-постановою слідчого від 07.01.2017р. про визнання вказаних предметів речовими доказами у даному кримінальному провадженні (арк.. 124 т.1)

-протоколом огляду місця події з фототаблицею від 06.02.2017р., згідно з яким слідчим в присутності понятих, потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оглянуто ділянку місцевості біля будинку АДРЕСА_7, де виявлено ОСОБА_1 з чоловічою сумкою темного кольору в руці, в якій знаходяться грошові кошти в сумі 314грн., мобільний телефон «Nokia» в корпусі чорного кольору. Як пояснив ОСОБА_3 вказане майно належить йому і ОСОБА_1 відкрито заволодів ним (арк..126-129 т.1).

- постановою слідчого від 06.02.2017р. про визнання вказаних речей речовими доказами у даному кримінальному провадженні (арк..130 т.1)

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.02.2017р., згідно з яким ОСОБА_3 звернувся із заявою про відкрите заволодіння його майном у дворі будинку АДРЕСА_7 - сумкою, грошима, мобільним телефоном (арк.. 139 т.1)

-рапортом Хортицького ВП від 06.02.2017р., згідно з яким 06.02.2017р. в 15.05 до Хортицького ВП надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що звернувся ОСОБА_9, який повідомив, що біля будинку АДРЕСА_7 невідома особа викрала сумку. На місце події виїхала слідчо-оперативна група (арк..139 т.1)

Оцінивши вказані докази, суд вважає, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню було проведено з дотриманням норм процесуального законодавства - після внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до ЄРДР, уповноваженими посадовими особами, з дотриманням правил та процедур, встановлених для проведення слідчих дій. У суду немає сумнівів в його об'єктивності та достовірності, а добуті в його ході докази є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, і в достатній мірі підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України (епізоди з потерпілим ОСОБА_3), у зв'язку з чим суд приймає їх за основу при ухваленні даного вироку.

Так, суд приймає за основу при постановленні даного вироку показання потерпілого ОСОБА_3, свідка ОСОБА_9, а також безпосередньо досліджені судом письмові докази - протокол огляду місця події, протокол огляду предметів, постанови про визнання речових доказів, які, на думку суду, є належними і допустимими доказами, та в достатній мірі підтверджують факт та обставини вчинення протиправних діянь, причетність до їх вчинення ОСОБА_1 та його винуватість.

Суд вважає, що пояснення потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9, є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою та наданими суду письмовими доказами. Підстав сумніватися в достовірності, правдивості пояснень потерпілого та свідка у суду немає. Жодних обставин, які б свідчили про заінтересованість останніх оговорити обвинуваченого, судом не встановлено.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду змінив свою позицію та повністю визнав свою вину у вчиненні усіх інкримінованих йому протиправних діяннях. Тому ці пояснення обвинуваченого суд також приймає до уваги при ухваленні вироку.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а також ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а також ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, а також ч.2 ст.263 КК України, тобто носіння кастету без передбаченого законом дозволу, а також ч.3 ст.357 КК України, тобто незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, у вчиненні яких суд визнає його винуватим.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, в т.ч. тяжке, дані кримінальні правопорушення вчинив в незначний проміжок часу, вони є багатоепізодичними, що свідчить про стійку антисоціальну направленість особистості обвинуваченого та його небажання стати на шлях виправлення.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше був неодноразово судимим, судимості у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, відбував покарання реально, офіційно не працевлаштований, постійного місця мешкання немає, за місцем реєстрації не проживав, не одружений, неповнолітніх дітей та інших утриманців немає, перебуває на обліку КУ «ОКНД» з діагнозом - психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

На підставі викладеного, з урахуванням позиції потерпілих, які не мають до обвинуваченого будь-яких претензій, потерпілий ОСОБА_3 не наполягає на суворій мірі покарання, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає покарання у вигляді позбавлення волі, яке слід обрати в межах санкцій відповідних статей КК України, з визначенням остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, виходячи з конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, поведінки обвинуваченого, який після застосування до нього в межах одного з кримінальних проваджень запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання продовжив вчиняти злочини, даних про особу обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України, або для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, про що просить обвинувачений та його захисник. Суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без ізоляції від суспільства і призначене покарання він повинен відбувати реально.

Підстав для зміни обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу до набранням вироком законної сили суд не знаходить, у зв'язку з чим його слід залишити тим самим - тримання під вартою.

Строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням за період з 06.02.2017р. по 20.06.2017р. слід врахувати в строк відбуття покарання за цим вироком з дотриманням вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015р.) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з 21.06.2017р. по день набрання вироком суду законної сили - з дотриманням вимог ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017р.) із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.263, ч.3 ст.357 КК України, та призначити йому покарання

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,

- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки,

- за ч.2 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік,

- за ч.3 ст.357 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з 06.02.2017р.

В строк відбуття покаранняОСОБА_1зарахуватистрок його попереднього ув'язнення за період з 06.02.2017р. по 20.06.2017р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015р.), за період з 21.06.2017р. по день набрання вироком суду законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 2046-VIII від 18.05.2017р.).

Запобіжний захід ОСОБА_1 - тримання під вартою в Запорізькому СІЗО до набрання вироком законної сили - залишити тим самим.

Речові докази: 1) мобільний телефон «Nokia 7250i», імеі: НОМЕР_3, посвідчення водія НОМЕР_4 від 29.04.1998р. на ім'я ОСОБА_3, сумку «Delsey», чорного кольору, мобільний телефон «Nokia N78-1», в корпусі чорного кольору, з сім-картою мобільного зв'язку «Лайфселл», грошові кошти в сумі 314,00грн., які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3, - залишити йому за належністю;

2) навігатор «Pioner P-5007 HD800x480» із зарядним пристроєм, мобільний телефон «Prestigio MultiPhone PAP 3500 DUO», в корпусі чорного кольору, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар», сумку чорного кольору «Adidas», гаманець, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 72,00грн., які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4, - залишити йому за належністю;

3) мобільний телефон «Samsung GT-E1080», який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5, - залишити йому за належністю;

4) кастет, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Хортицького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

5) 1 пляшку червоного сухого вина «Саперви» об'ємом 0,75л., 1 пачку кави «Jacobs Monarch» об'ємом 130гр., які передані на зберігання представнику потерпілої особи ТОВ «Траш», - залишити за належністю ТОВ «Траш»;

6) диски з відеозаписом подій з магазину ТОВ «Траш», з відеозаписом огляду місця події від 30.01.2017р., які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

7) мобільний телефон «Fly IQ442», в корпусі білого кольору, який переданий потерпілому ОСОБА_6, - залишити йому за належністю;

8) паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_6, - передати за належністю потерпілому ОСОБА_7,

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо вирок не було скасовано, він набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурорам.

Суддя Н.А. Мурашова

04.10.2017