Ухвала суду № 69307686, 02.10.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9441/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2017 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як особи яка займала посаду Голови Держгірпромнагляду в 2014 році, особи, яка займає посаду голови Держгірпромнагляду України за станом на 21.09.2017 року (прізвище невідоме), ОСОБА_3 бувший міністр регіонального будівництва та житлово - комунального розвитку України , особи, яка на даний час займає посаду міністра регіонального розвитку , будівництва та житлово - комунального розвитку України (прізвище невідоме) про притягнення до відповідальності осіб, які сприяли обставинам, що створили умови для гибелі людей, не усунули причин по попередженню гибелі людей при падінні в технічні колодязі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , як особи яка займала посаду Голови Держгірпромнагляду в 2014 році, особи, яка займає посаду голови Держгірпромнагляду України за станом на 21.09.2017 року (прізвище невідоме), ОСОБА_3 бувший міністр регіонального будівництва та житлово - комунального розвитку України , особи, яка на даний час займає посаду міністра регіонального розвитку , будівництва та житлово - комунального розвитку України (прізвище невідоме) про притягнення до відповідальності осіб, які сприяли обставинам, що створили умови для гибелі людей, не усунули причин по попередженню гибелі людей при падінні в технічні колодязі.

Нормами статті 119 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Крім того, у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. № 2 розяснено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.119,120 ЦПК України. Тобто, в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого предявлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Водночас, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить ім'я відповідачів № 2 та №4, місце проживання ( перебування) або місцезнаходження відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поштовий індекс ( п.2 ч.1 ст.119 ЦПК України); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину ( п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України); до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд позбавлений можливості визначити норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішити справу.

Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Зач.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року(в редакціїЗакону № 484-VIII від 22.05.2015 року, що набрав чинності з 01.09.2015 року) із змінами внесеними згідно із Законом № 1774-VIII від 06.12.2016) ставкасудовогозборузаподаннядо суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюєтьсяу розмірі0.4розміру прожиткового мінімуму дляпрацездатнихосіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII, з 1 січня 2017 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

Варто також зазначити, що згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті. У разі об'єднання позовних вимог відповідно до статті 126 ЦПК, а також у випадках подання позовної заяви одним чи кількома позивачами (співпозивачами) до одного або кількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно до заявлених кожним із них вимог окремим платіжним документом (частина шоста статті 6 Закону № 3674-VI). Закон не містить заборони й можливості сплати усієї суми судового збору одним із кількох позивачів у справі; визначальним у такому разі є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлені сім самостійні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

Таким чином позивач за кожну заявлену ним позовну вимогу немайнового характеру повинен оплатити судовий збір в сумі по 640,00 грн. за кожну заявлену ним вимогу.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов'язковою.

Отже, враховуючи характер спору, за кожну заявлену вимогу немайнового характеру позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 640,00 гривень.

При зверненні до суду з позовом, позивач просить звільнити його від сплати судового збору за розгляд цього позову на підставі п.п. 6,7 ч.1 ст.5 , ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено - враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши заяву про звільнення від сплати судового збору, приходжу до наступного.

За приписами п.1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За приписами ч.1 ст.82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового зборує правом,а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення, розстрочення сплати судового збору, або звільнення від їх оплати.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Варто також зазначити, що згідно п.29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам розяснено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Жодних доказів (довідка про доходи, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо) на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі до клопотання не надано.

Оцінюючи докази,приходжу до висновку, що позивач належними та допустимими доказами недовівсуду, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Окрім того, позивачем як підставу звільнення від сплати судового збору вказано п.п. 6,7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

Разом з тим, слід зазначити, що посилання позивача на п.п. 6,7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу звільнення від сплати судового збору в даному випадку є безпідставними.

Таким чином, сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою.

На підтвердження оплати судового збору до Ужгородського міськрайонного суду необхідно надати оригінал квитанції про оплату.

Судовий збір за подачу позовної заяви до Ужгородського міськрайонного суду повинен бути перерахований за наступними реквізитами: Отримувач коштів - УК у м. Ужгороді / м. Ужгород, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610, Банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, Код банку отримувача (МФО) 812016, Рахунок отримувача 31216206700002, Кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Варто також зазначити, що згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » від 17.10.2014 року №10, судам надані розяснення: Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статті 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статті 207 ЦПК).

Крім того, відповідно до змісту ст..11,15 ЦК Україницивільні права і обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту субєктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається вст.. 16 ЦК України.

Вимоги позивача є не конкретними, оскільки не зрозуміло яким саме чином та в якій спосіб це необхідно вчинити, що не узгоджується з положеннямист. 16 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід уточнити спосіб захисту та привести вимоги позову в цій частині у відповідність до нормчинного законодавства України.

Окрім того, позовна заява подана з порушенням вимог ст. 120 ЦПК України, а саме: позивачем не надано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без усунення наведених вище недоліків, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст.ст. 119,120 ЦПК України.

Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. У звязку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 121, 210 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як особи яка займала посаду Голови Держгірпромнагляду в 2014 році, особи, яка займає посаду голови Держгірпромнагляду України за станом на 21.09.2017 року (прізвище невідоме), ОСОБА_3 бувший міністр регіонального будівництва та житлово - комунального розвитку України , особи, яка на даний час займає посаду міністра регіонального розвитку , будівництва та житлово - комунального розвитку України (прізвище невідоме) про притягнення до відповідальності осіб, які сприяли обставинам, що створили умови для гибелі людей, не усунули причин по попередженню гибелі людей при падінні в технічні колодязі- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4