Ухвала суду № 69306517, 19.09.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13466/17

Провадження № 1-кс/234/4918/17

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2017 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - слідчого судді Переверзевої Л.І.

секретаря Малай Н.А.,

за участю прокурорів Гончаренко М.В., Теличко М.С.,

захисника ОСОБА_1,

власника майна ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краматорську клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, юриста 2 класу ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №4201705139000052 від 10.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшло клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, юриста 2 класу ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №4201705139000052 від 10.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно клопотання, відповідно до повідомлення заступника начальника Управління начальника ГВ у м. Краматорськ УСБУ в Донецькій області встановлені порушення з боку ФОП ОСОБА_4 під час поставки продуктів харчування до дошкільних навчальних закладів м. Краматорська за кошти міського бюджету, а саме: формування за рахунок дешевої та неякісної продукції основної частини поставлених продуктів харчування до дошкільних закладів, а також надання неправдивих відомостей щодо обсягів продуктів харчування, тобто привласнення ФОП ОСОБА_4 грошових коштів комунального бюджету у великих розмірах. Також, встановлено, що ФОП ОСОБА_4, під час поставки продуктів харчування за кошти міського бюджету до дошкільних навчальних закладів м. Краматорська, вносить до офіційних документів, а саме в товарні накладні данні, що частково не відповідають дійсності, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Крім того, Краматорською місцевою прокуратурою під час моніторингу інтернет-ресурсу на сайті http:// hi.dn.ua, виявлені порушення з боку посадових осіб Управління освіти Краматорської міської ради під час виконання договорів поставки продуктів харчування ФОП ОСОБА_4 а саме: не здійснено перевірку обємів та якості поставленої до дошкільних закладів м. Краматорська продукції, внаслідок чого завдано істотну шкоду, тобто неналежне виконання своїх службових обовязків посадовими особами Управління освіти Краматорської міської ради, що завдало істотної шкоди державним інтересам.

За вказаним фактом, Краматорською місцевою прокуратурою внесено відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017051390000052.

Попередня правова кваліфікація кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Встановлено що протягом 2015-2017 років між Управлінням освіти Краматорської міської ради та ФОП ОСОБА_4 укладено приблизно 22 договорів щодо постачання продуктів харчування до дошкільних закладів м. Краматорська.

З матеріалів кримінального провадження, вбачається, що протягом 2015-2016 років від Управління освіти Краматорської міської ради до ФОП ОСОБА_4 неодноразово надходили претензійні листи щодо поставок неякісної продукції. У 2017 році від ДНЗ до Управління освіти неодноразово надходили претензійні листи щодо неякісної продукції. Згідно з вищевказаними листами, якість продуктів харчування не відповідає нормам встановленим законодавством України. В той же час, в 2017 році начальником Управління освіти Краматорської міської ради, незважаючи на факти щодо поставок ФОП ОСОБА_4 неякісної продукції харчування, надано позитивні листи-відгуки ФОП ОСОБА_4, згідно яких постачання продукції проводилась в повному обсязі та відповідної якості, нормам та стандартам визначеним законодавством України.

Так, відповідно до рапорту оперуповноваженого відділу КЗЕ ГВ у м. Краматорську УСБУ в Донецькій області, встановлено, що під час оперативного супроводу матеріалів кримінального провадження встановлено, що за грошову винагороду та діючи від імені ФОП ОСОБА_4 ОСОБА_5 вирішує питання поставок продуктів харчування до ДНЗ на території м. Краматорська та ін. міст Донецької області. Адреса фактичного мешкання ОСОБА_5 є АДРЕСА_1(стара назва АДРЕСА_2).

Допитані в якості свідків головний бухгалтер Управління освіти Краматорської міської ради ОСОБА_6 та заступник начальника Управління освіти Краматорської міської ради ОСОБА_7М показали, що протягом 2015-2016 років постачання продуктів харчування здійснювалось з порушеннями. Так, були непоодинокі факти поставок під виглядом масла вершкового суміш рослинного походження, замість яловичини-свинину, окорок, який при розморожуванні важить у тричі менш ніж при постачанні. Крім того, остання показала, що наскільки їй відомо, деякі продукти харчування завозились з непідконтрольної Україні території, а саме з території т.з. ДНР.

Під час допиту свідків, встановлено, що деякі продукти харчування завозились з непідконтрольної Україні території, а саме з території т.з. ДНР.

Крім того, при поставках продукції представники ФОП ОСОБА_4 (водії та вантажники) показали, що вони приїхали з продуктами харчування з т.з. «ДНР».

Також, встановлено, що основна частина поставлених продуктів харчування сформована з неякісних продуктів, які не відповідають заявленій в договорі номенклатурі та вимогам ДСТУ, їх вартість є завищеною.

Таким чином, у ході досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України, ч. 1 ст. 367 КК України є злочинами невеликої тяжкості. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України є тяжким злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України та ч. 2 ст. 234 КПК України проникнення до житла особи та обшук цього житла проводяться на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна доступ до якого здійснюється через відповідний кабінет електронних сервісів, встановлено власника, у якого є право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3. Згідно вказаної довідки житло за вказаною адресою належить ОСОБА_8 та та ОСОБА_9. Згідно з довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.12.2014 №1419031841 ОСОБА_5 фактично мешкає: м. Бахмут, вул. Радянська (Незалежності)АДРЕСА_4

З метою повного дослідження всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень на теперішній час є необхідність вилучення документації стосовно поставки продуктів харчування до дошкільних навчальних закладів освіти міст Краматорська, Костянтинівки, Дружківки, Словянська, їх якості та кількості та ін.

В ході розслідування здобуто відомості про те, що вказані документи та ін., перебувають у володінні ОСОБА_5 та розташовані за адресою: АДРЕСА_1(стара назва АДРЕСА_2).

Відповідно до статей 84, 91, 92, 93 КПК України, збирання доказів стороною обвинувачення здійснюється, серед іншого, шляхом отримання та долучення до матеріалів досудового розслідування від підприємств, установ, організацій документів про обставини, що мають значення для кримінального провадження, що обумовлює необхідність вилучення документів, про доступ до яких порушується питання.

Під час досудового розслідування виникла необхідність у проведенні обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5, а саме за адресою: Донецька область, Бахмут, АДРЕСА_5 з метою виявлення, фіксації та вилучення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, документації, речових доказів, знарядь скоєння даного кримінального правопорушення, які зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, а саме: документи, що підтверджують знаходження продуктів харчування на складах (копії посвідчення якості виробників, копії декларацій виробників продуктів, товарні накладні, внутрішні накладні ФОП ОСОБА_4), обладнання, устаткування, бухгалтерська документація щодо роботи підприємства ФОП ОСОБА_4, грошові кошти, банківські картки, чорнові записи та інші документи, які можуть бути використані, як доказ факту або обставин, що треба встановити в ході кримінального провадження, а також предметів, які є обєктом протиправних дій та речей, придбаних кримінально-протиправним шляхом, без яких неможливо встановити істину по кримінальному провадженню, які можуть бути використані, як доказ факту або обставин, що треба встановити в ході кримінального провадження, у звязку з чим, 08.09.2017 прокуратурою було прийнято рішення про звернення до слідчого судді Краматорського міського суду з клопотання про обшук.

За результатом розгляду клопотання, слідчим суддею 08.09.2017 було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_5, а саме за адресою: Донецька область, Бахмут, вул. Незалежності, 71/21

14.09.2017 у період часу з 11.00 години до 12.00 години в період проведення обшуку було здійснено, на підставі добровільної згоди власника, огляд транспортного засобу марки «KIA SPORTAGE» державний номер АН 7180 IX, власником якого є ОСОБА_2

В ході огляду зазначеного транспортного засобу на підставі добровільної згоди власника транспортного засобу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 оглянуто та вилучено наступне майно:

- 38 купюр номіналом 5000 російських рублів, 5 купюр номіналом 50 рублів російських, 15 купюр номіналом 100 рублів російських, 1 купюра номіналом 5000 рублів російських на загальну суму 6750 російських рублів.

- 34 купюри номіналом 1000 російських рублів, 32 купюри номіналом 500 російських рублів на загальну суму 50 000 російських рублів.

- 12 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро,1 купюра номіналом 500 євро, на загальну суму 1400 євро.

- 28 купюр номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, загальна сума 2850 доларів США.

- 7 купюр номіналом 500 гривень, 18 купюр номіналом 200 гривень,45 купюр номіналом 100 гривень, 30 купюр номіналом 50 гривень, 15 купюр номіналом 20 гривень, 6 купюр номіналом 10 гривень, 14 купюр номіналом 5 гривень, 12 купюр номіналом 2 гривні, 17 купюр номіналом 1 гривня, на загальну суму 13571 грн.

- 19 купюр номіналом 500 гривень, 169 купюр номіналом 200 гривень, 6 купюр номіналом 100 гривень, 23 купюри номіналом 50 гривень, на загальну суму 45 250 грнивень.

- банківські картки:А-Банк 4323-3553-0140-8316, приват ОСОБА_10 5168-7420-2595-2866.

- 300 купюр номіналом 200 гривень,200 купюр номіналом 500 гривень,332 купюри номіналом 100 гривень., 124 купюри номіналом 50 гривень. На загальну суму 199 400 грн.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено що ОСОБА_2 є законним чоловіком ОСОБА_5, що вилучені грошові кошти в автомобілі ОСОБА_2 здобуті злочинним шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ст. 170 ч. 3 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, документів, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям згідно ст. 98 УПК України.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, «арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі...»

Крім того, є достатні підстави вважати, що в разі не накладення арешту на вказані речові докази, вони будуть втрачені для досудового розслідування.

15.09.2017 процесуальним керівником у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами та долучено їх до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що вилучена в ході огляду кошти та банківські картки має істотне значення для кримінального провадження, а саме може бути використані при проведенні розслідування, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи, що іншими способами довести обставини, які передбачається довести в ході досудового розслідування, не надається можливим.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вилучені грошові кошти та банківські картки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і є речовими доказами - вони підлягають арешту з метою збереження.

Прокурор просив накласти арешт на грошові кошти та банківські картки вилучені згідно протоколу огляду місця події від 14.09.2017:

- 38 купюр номіналом 5000 російських рублів, 5 купюр номіналом 50 рублів російських, 15 купюр номіналом 100 рублів російських, 1 купюра номіналом 5000 рублів російських на загальну суму 6750 російських рублів.

- 34 купюри номіналом 1000 російських рублів, 32 купюри номіналом 500 російських рублів на загальну суму 50 000 російських рублів.

- 12 купюр номіналом 50 євро, 3 купюри номіналом 100 євро,1 купюра номіналом 500 євро, на загальну суму 1400 євро.

- 28 купюр номіналом 100 доларів США, 1 купюра номіналом 50 доларів США, загальна сума 2850 доларів США.

- 7 купюр номіналом 500 гривень, 18 купюр номіналом 200 гривень,45 купюр номіналом 100 гривень, 30 купюр номіналом 50 гривень, 15 купюр номіналом 20 гривень, 6 купюр номіналом 10 гривень, 14 купюр номіналом 5 гривень, 12 купюр номіналом 2 гривні, 17 купюр номіналом 1 гривня, на загальну суму 13571 грн.

- 19 купюр номіналом 500 гривень, 169 купюр номіналом 200 гривень, 6 купюр номіналом 100 гривень, 23 купюри номіналом 50 гривень, на загальну суму 45 250 грнивень.

- банківські картки:А-Банк 4323-3553-0140-8316, приват ОСОБА_10 5168-7420-2595-2866.

- 300 купюр номіналом 200 гривень,200 купюр номіналом 500 гривень,332 купюри номіналом 100 гривень., 124 купюри номіналом 50 гривень. На загальну суму 199 400 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив накласти арешт на грошові кошти. Пояснив, що арешт необхідно накласти у звязку з тим, що є підстави вважати, що дані грошові кошти відповідно до матеріалів кримінального провадження здобутті злочинним шляхом, а саме, ОСОБА_5. ОСОБА_5 та ОСОБА_11 не повідомлялось про підозру у скоєнні кримінального правопорушення. Сума розкрадання не встановлена, оскільки не проводились відповідні експертизи.

ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що з клопотанням не згодний. Він привіз дружину на роботу, хотів уїжджати, але його зупинили. Привезли у двір, і один чоловік представився працівником СБУ, та сказав, що він має права на обшук машини на території АТО. Він як порядний громадянин дав дозвіл на огляд. Він зразу запитав, в чому його звинувачують, з якою метою проводиться обшук, але йому нічого не сказали. Знайшли гроші. Їх було багато, дома він боїться їх залишати. В банку він зберігав кошти на депозитних рахунках, але коли ПриватБанк почали націоналізувати, він їх зняв. Ці гроші це його власні збереження, які він вивіз з Горлівки. Дозвіл на огляд автомобіля надав, тому що сказали, що справу до суду доводити не будуть. При цьому дозвіл був наданий вже після вилучення грошових коштів. В нього обманним шляхом вилучили гроші. Дозвіл на обшук автомобіля суд не надавав.

Крім того, ОСОБА_2 надав документ, який підтверджує, що грошові кошти дійсно перебували на депозитному рахунку у банку.

ОСОБА_2 просив повернути кошти, оскільки вони є його власними.

Захисник ОСОБА_1 вважає клопотання прокурора безпідставним та невмотивованим, просить його не задовольняти. Вважає, що клопотання не відповідає вимогам діючого КПК України, зокрема,вимогам статті 98 КПК України, яка регламентує, що саме є речовими доказами, а також вимогами статей 170, 171 КПК України. Стаття 171 КПК України встановлює, що клопотання про арешт вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного дня, інакше майно треба повернути особі, у якої його було вилучено. Майно повинно було повернуто у суботу 16 вересня 2017 року. ОСОБА_2 не надали протокол огляду, в результаті чого немає підстав довіряти цьому огляду. Його підзахисного ввели в оману, провели огляд, вилучили майно, а потім мотивуючи тим, що це майно повернуть без суду у понеділок суду, відібрали від нього заяву, яка на сьогоднішній день стала підставою, що він добровільно видав це майно. Це майно є його, так як воно зберігалось у нього на банківських рахунках, потім воно було знято.

Суд, заслухавши прокурора, власника майна, захисника, дослідивши матеріали клопотання вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно статті 173 ч. 2 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно статті 170 ч. 3 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно статті 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не є підозрюваним у кримінальному провадженні № 4201705139000052 від 10.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Крім того, грошові кошти не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та не можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Оскільки, як вже було зазначено, ОСОБА_2М не є підозрюваним у будь-якому кримінальному провадженні, то вилучені у нього грошові кошти не відповідають вищезазначеним критеріям.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, юриста 2 класу ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №4201705139000052 від 10.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 131, 132, 170 173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області, юриста 2 класу ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №4201705139000052 від 10.04.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.

Слідчий суддяОСОБА_12