Ухвала суду № 69304804, 03.10.2017, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 652/267/17

(провадження № 1-кп/658/292/17)

УХВАЛА

03 жовтня 2017 року м.Каховка

Колегія суддів Каховського міськрайонного суду Херсонської області

у складі : головуючого судді О.Є.Терещенко,

суддів Подіновської Г.В., Батовріної І.Г.

при секретарі Оніщенко Л.В.,

за участю прокурора Каравана А.М.

адвоката ОСОБА_1

представника потерпілої особи - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Каховка Херсонської області обви-нувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013230100000383 від 26.03.2013 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, ма-ючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не судимого, зареєстро-ваного та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 364-1 ч.2, 366 ч.2, 194 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

31.07.2017 року до Каховського міськрайонного суду Херсонської області надійшов обвинуваль-ний акт з додатками у вищевказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.190 ч.4, 364-1 ч.2, 366 ч.2, 194 ч.2 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_1 просив повер-нути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає нормам КПК України.

Прокурор та представник потерпілої особи заперечували проти повернення обвинувального акту, вважаючи, що він повністю відповідає нормам КПК України, і підстав для його повернення немає.

Підсудний ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника і просив повернути обвинувальний акт прокурору через його невідповідність нормам КПК України.

Суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, і підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Частина 2 ст.291 КПК України визначає відомості, які повинен містити обвинувальний акт, а саме:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого ( прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце складання та затвердження обвинувального акту.

Якщо обвинувальний акт не містить відомостей, які зазначені хоча би в одному пункті вказаної нор-ми закону, це є підставою для повернення обвинувального акту прокурору з підготовчого судового засі-дання.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому про-цесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 Кримінального процесуального кодексу України).

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність (п.п.1 та 2 частини першої ст.7 Кримінального процесуального кодексу України), поняття яких законодав-цем визначено у ст.ст.8 та 9 названого Кодексу.

Згідно з частиною другою ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються також і приписи частини першої ст.9 Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час кри-мінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобовязані неухильно додержуватися вимог Конституції Ук-раїни, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою Ук-раїни, вимог інших актів законодавства.

Пунктом 3 частини третьої ст.314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з визначенням, яке міститься в п.13 частини першої ст.3 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого зако-ном України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини четвертої ст.110 Кримінального процесуального кодексу України об-винувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримі-нального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відпо-відати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Вичерпні вимоги до обвинувального акта викладені в ст.291 Кримінального процесуального кодек-су України.

Згідно з вимогами п.5 частини другої ст.291 Кримінального процесуального кодексу України обви-нувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вва-жає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення за-кону і статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвину-вачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин які свідчать про наявність доказаних даних про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримі-нального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, фор-му вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяж-кості вчиненого кримінального правопорушення та інші.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити в себе не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону а і точне формулювання, у тому числі і об'єк-тивної сторони кримінального правопорушення, а також кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Отже, в обвинувальному акті повинен мати місце як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, так і формулювання обвинувачення.

Суд не може залишити поза увагою, що обвинувальний акт, складений у відношенні ОСОБА_3, містить формулювання, що «видаткові накладні та складські квитанції містили недостовірну ін-формацію і були складені ОСОБА_3 та службовими особами ТОВ «Актив-Трейд» і ТОВ «Актив-Груп», і, при цьому, не містить зазначення способу вчинення останнім кримінального правопорушення, а саме яким способом ОСОБА_3 заволодів коштами ТОВ «Кернейл-Трейд» та ПрАТ «Креатив»; яким чином приймали співучасть у вчиненні злочинів громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6; яким чином ви-давалися накладні та складські квитанції, час та місце їх складання, а також зазначення осіб, якими вони були складені, окрім ОСОБА_3.

Суд також не може залишити поза увагою, що в описанні обставин вчинення кримінального право-порушення ОСОБА_3 стверджується, що останній, з метою приховування відсутності на елеваторі ТОВ «Актив-Трейд» насіння соняшника, вчинив підпалення шляхом внесення стороннього джерела за-палення у приміщення зернового складу №1 товариства. Разом з тим, обвинувальний акт не містить жод-ного посилання про виникнення наслідків цього підпалення, тобто розміру заподіяного збитку, що, безпе-речно, є складовою частиною обєктивної сто рони інкримінованого ОСОБА_3 кримінального пра-вопорушення, передбаченого ст.194 КК України. Адже обєктивна сторона злочину характеризується су-спільно-небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шко-ди у великих розмірах і причинним звязком між вказаними діями та наслідками.

З викладеного, та змісту обвинувального акту вбачається, що виклад фактичних обставин кримі-нального правопорушення, які прокурор вважає встановленими є неконкретним.

Аналіз змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 свід-чить про те, що у ньому зазначено лише фактичні обставини кримінального проваджен-ня встановлені за результатами досудового розслідування кримінального провадження, які викладені не конкретно, а також правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення частини статті закону України про кримінальну відповідальність.

Однак, висунуте прокурором формулювання обвинувачення ОСОБА_3 в обвинувальному акті, взагалі, відсутнє.

Згідно ст.291 Кримінального процесуального кодексу України формулювання обвинувачення в об-винувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, слід констатувати, що відсутньою є сама фактична основа для можливості розгляду кримінального провадження по суті, так як відсутнє конкретне обвинувачення, яке висунуте прокурором, що свідчить про порушення стороною обвинувачення вимог ст.291 КПК України.

Також слід зазначити, що термін «обвинувальний акт» і визначено законодавцем таким, оскільки він має містити обвинувачення, а не лише обставини встановлені під час досудового розслідування.

Таким чином, розгляд кримінального провадження, за відсутності належним чином сформульова-ного обвинувачення, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і пра-во на захист та позбавляє суд можливості прийняти законне рішення.

Вказане, зокрема, істотно порушує вимоги п. а) та b) ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і ос-новоположних свобод, якими передбачено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального пра-вопорушення має щонайменше такі права: a). бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необ-хідні для підготовки свого захисту.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. У кримінальній справі на-дання повної, детальної інформації щодо пред'явлення особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справед-ливого судового розгляду, а право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинувачених мати можливість підготуватися до захисту (рішення у справі «Абрамян проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «Матточіа проти Італії», «Даллос проти Угорщини»).

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2000 року, у справі «Маттоціа проти Іта-лії" зазначив, що ... обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної спра-ви, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекват-ного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції.

Отже, суд вважає, що обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_3 не містить обовяз-кової складової, передбаченої кримінальним процесуальним законом, та є неконкретним, оскільки в обви-нувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, тобто твердження про вчинення ОСОБА_3 діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, із зазначенням елементів складу кримінального правопорушення, зокрема, способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кри-мінального правопорушення, в межах якого повинен проводитися судовий розгляд відповідно до вимог ча-стини першої ст. 337 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення від-повідно до обвинувального акта (ст.337 КПК України), то суд, призначивши справу до судового розгляду за наявності таких недоліків обвинувального акту, буде фактично позбавлений можливості розяснити суть обвинувачення ОСОБА_3 та провести судовий розгляд кримінального провадження по суті.

Відсутність сформульованого обвинувачення, неконкретність викладення обставин вчинення кримі-нального правопорушення вказує на неможливість призначення судового розгляду у кримінальному про-вадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 через грубе порушення наведених вище норм криміналь-ного процесуального закону, та є беззаперечною підставою для повернення обвинувального акту прокуро-ру для виправлення всіх вказаних в ухвалі недоліків і неповноти у розумний термін.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру до-судових розслідувань за №12013230100000383 від 26.03.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.4, 364-1 ч.2, 366 ч.2, 194 ч.2 КК України, - повернути прокурору Херсонської області для усунення вказаних в ухвалі недоліків та приведення його у відповідність із вимогами КПК України протягом розумного строку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області протягом 7 днів з дня її проголошення через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Головуючий суддя : О.Є. Терещенко

Суддя: І.Г. Батовріна

Суддя: Г.В.Подіновська