Вирок № 69300214, 04.10.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа №646/6735/17

Провадження№1-кп/646/684/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.17 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Теслікової І.І.,

за участі секретаря судових засідань - Біляєва М.О.,

прокурора - Ільюшонок О.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 06.09.2017 року за № 12017220060001906 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Борова, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2017 року приблизно о 18:00, діючи умисно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою наживи, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання злочинних наслідків, знаходячись на території Основ'янської КМС №39 регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ 40081216/481, де він офіційно працевлаштований на посаді монтера колії, таємно викрав костиль колійний 165 ТОСТ 5812-82 в кількості 42 шт., вагою 0,01588т., мають знос 10%, вартістю згідно з висновком експерта №4131 від 14.09.2017 - 381, 02 гривень, чим спричинив матеріальну шкоду Основ'янській КМС №39 регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», код ЄДРПОУ 40081216/481 на вказану суму.

Після чого ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Представник потерпілого ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що цивільний позов заявляти не буде.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз'яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що вину обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведено під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він офіційно працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є раніше не судимим, за місцем роботи характеризується добре

Обставиною, яка згідно зі ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття, яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні органу розслідування та суду в установленні дійсних обставин вчиненого злочину.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання відсутні.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, який згідно вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, наведених вище даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позицію сторони обвинувачення висловлену під час судових дебатів, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у виді штрафу.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати підлягають стягненню з засудженого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 369, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 КК України та призначити покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850, 00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи №4131 від 14.09.2017 року у розмір 296, 61 гривень.

Речові докази:

42 залізничник костиля з металу, який передано на відповідальне зберігання представнику потерпілого, після набрання вироком законної сили вважати повернутим законному володільцю.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд міста Харкова протягом 30 діб після проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Суддя І.І. Теслікова