Вирок № 69299649, 04.10.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2226/17

Номер провадження 1-кп/629/311/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220380001211 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шкребця А.Є.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2017 року близько 13-00 години, ОСОБА_1 знаходився на вул. Південна в м. Лозова, Харківської області, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна із території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_3 Реалізуючи свій умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди ОСОБА_3 і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, переліз через паркан вказаного домоволодіння, де підійшовши до одного із вікон будинку, витяг віконну раму та проник до будинку, звідки таємно викрав металеві вироби загальною вагою 166 кг 800 грам, а саме: труби металеві у кількості 10 штук, 8 металевих колосників із печі, 2 ломи, арматуру у кількості 3 штук та інші дрібні металеві вироби, вартістю 500 гривень 40 копійок, алюмінієвий лист, а також оцинковані листи у кількості 2 штук, вартістю 676 гривень. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1176 гривень 40 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 25 травня 2017 року близько 13-00 години підійшов до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, переліз через паркан вказаного домоволодіння, де підійшовши до одного із вікон будинку, витяг віконну раму та проник до будинку, звідки таємно викрав металеві вироби, алюмінієвий лист, а також оцинковані листи. Після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від наркотиків з 2015 року, на військовому обліку не перебуває, не одружений, має середню спеціальну освіту, не працює.

Обвинувачений ОСОБА_1 взяв участь у підготовці досудової доповіді, надав працівникам пробації всю необхідну інформацію.

Оцінка виявила високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, судом не встановлені.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої загальний рівень ризику вчинення повторних кримінальних правопорушень високий, ризик небезпеки для суспільства зі сторони обвинуваченого оцінюється як середній, відповідно до ОСОБА_1 можна застосувати такий вид інтервенції, як покарання не пов'язане з позбавленням волі. До обвинуваченого можна застосувати такий захід підтримки та допомоги, як: працевлаштування, за умови реалізації якого, можна досягнути правослухняної поведінки без застосування покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

З урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1, висновку органу пробації, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, а також додатково покласти обов'язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу), яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування та судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч. 1, п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 2707 від 15.06.2017 року в розмірі 395 гривень 48 копійок (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази по справі:

- металеві вироби, загальною вагою 166 кг 800 грам, а саме: труби, арматура, 2 листи оцинкованих, 1 лист алюмінієвий, 2 ломи, 8 колосників з печі та інші дрібні металеві відрізки труб та деталі, які передані потерпілому ОСОБА_3 згідно зберігальної розписки, залишити останньому;

- 2 металевих тачки, на яких маються хустина та 2 доріжки, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області відповідно до квитанції № 000216, знищити, як такі, що не представляють цінності.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова