Ухвала суду № 69293910, 25.09.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

25 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промислові системи» до ДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 червня 2017 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2016 року про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, ДПІ подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з установлених пунктом 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6

статті 198 Податкового кодексу України, що, на думку заявника, підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 26 квітня, 10 серпня 2016 року (справи №№ К800/48948/14, К/800/16228/16 відповідно); невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України від 22 вересня, 17 листопада, 1 грудня 2015 року, 29 березня 2017 року висновку щодо застосування у подібних правовідносинах означених норм права.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, в якій подано заяву, висновки судів ґрунтуються на відомостях про дійсність і реальність господарських операцій ТОВ «Промислові системи» з ТОВ «Скай-Холдінг ЛТД», ТОВ «Центрокомбуд» за якими були сформовані податкові зобов'язання першого, зокрема, договорів з надання будівельних машин та механізмів, договору підряду з виготовлення фіброзалізобетонної підлоги, виконання робіт з реконструкції складу в с. Парипси, Попільнянського району, Житомирьскої області, укладеного між ТОВ «Промислові системи» і ТОВ «Центрокомбуд». Вказані господарські операції обґрунтовані посиланням на додаток № 1 до договору від

3 грудня 2014 року № 01-11/14 "Узгодження тарифів на послуги механізмів", який є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів, і є невід'ємною частиною договору; акту здачі-приймання наданих послуг від 24 грудня 2014 року; актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, у яких вказано види, обсяг та вартість виконаних контрагентом позивача робіт, а також витрати на експлуатацію техніки, якою ці роботи виконувалися; копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2014 року; копії податкових накладних, виписаних контрагентом позивача на користь останнього. Обґрунтував свої висновки суд і посиланням на укладення з ТОВ «Скай-Холдінг ЛТД» договору підряду з виконання робіт з будівництва підлогового складу для зберігання зерна, відповідно до якого ТОВ «Промислові системи» взяло на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт. Факт виконання будівельних робіт підтверджується копіями договорів підряду із замовниками корпорацією «Система ССБ» (виробниче об'єднання), ТОВ «ІНКОН», копіями актів виконаних робіт та приймання виконаних будівельних робіт, а також фотографічними матеріалами.

У рішенні від 10 серпня 2016 року, наданому для порівняння Вищий адміністративний суд України зазначив, що первинні документи від імені ТОВ «Воздес» підписані не директором цього товариства, а іншою особою. Подані цим товариством податкові накладні складені з порушенням вимог чинного законодавства, тому не можуть бути документом, що підтверджує право позивача на включення до податкового кредиту суми ПДВ.

У рішенні від 26 квітня 2016 року суд касаційної інстанції зазначив, що договір купівлі-продажу та інші бухгалтерські документи підписані від імені ТОВ «Асгільдія» посадовою особою, яка заперечує свою участь у діяльності суб'єкта господарювання.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У правових висновках, викладених у постановах від 22 вересня, 17 листопада,

1 грудня 2015 року, 29 березня 2017 року Верховний Суд України сформулював у контексті обставин справ про те, що первинні документи, які стали підставою для формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, видані контрагентом, діяльність якого мала ознаки фіктивного підприємництва, та підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності. Такі обставини не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту та визначених пунктом 138.1 статті 138 ПК витрат, є безпідставним.

Зі сказаного висновується, що заява не містить необхідного обґрунтування на підтвердження того, що суд касаційної інстанції в оскарженому рішенні застосував норми матеріального права всупереч сукупності й змісту фактичних обставин справи та в значенні, яке відрізняється від сформульованих згаданих вище правових висновках Верховного Суду України.

Обставини, в контексті яких формувалися правові висновки Верховного Суду України і правова позиція суду касаційної інстанції різняться між собою, що виключає існування підстав стверджувати про невідповідність (суперечність) цих правових висновків.

Сказане вище унеможливлює прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дає підстави вважати заяву необґрунтованою.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи» до державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 червня 2017 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.В. Кривенда

О.Б. Прокопенко