Ухвала суду № 69292480, 19.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Горб І.М.,

суддів Жук О.В.,

Сілкової І.М.,

при секретарі Міленко О.В.,

з участю прокурора Кричуна В.В.,

захисника Пархети А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора у провадженні Кричуна В.В. на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року частково задоволено скаргу захисника ЯнченкаП.М. в інтересах ОСОБА_5 та визнано незаконною і скасовано постанову детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ЛегінаА.В. від 24.10.2016 року про відмову у задоволенні клопотання захисника ЯнченкаП.М. в інтересах ОСОБА_5 про скасування постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 29.12.2014 року, про вжиття заходів для скасування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про вжиття заходів для закриття кримінального провадження №12014000000000464; скасовано постанову старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління МВС України Тарасенка А.С. про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 29.12.2014 року; скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В решті скаргу залишено без задоволення.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що у кримінальному _______

Справа №11-сс/796/4607/2017 Головуючий у першій інстанції Боборовник О.В.

Категорія: ст. 304 КПК України Доповідач Горб І.М.

провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014 року, яке розслідується Національним антикорупційним бюро України, 29.12.2014 року повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, яка була необґрунтованою, оскільки з тексту письмового повідомлення про підозру не вбачається якими конкретними діями та за яких обставин ОСОБА_5 вчинив шахрайські дії, не міститься в ньому стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, не зазначені час, місце та інші відомі на момент повідомлення про підозру суттєві обставини інкримінованого правопорушення. Крім того, ОСОБА_5 не був належним чином повідомлений про підозру, а відтак, не набув процесуального статусу підозрюваного, у зв'язку з цим оголошення 29.12.2014 року в розшук ОСОБА_5, як підозрюваного, є незаконним. Також незаконно щодо ОСОБА_5 було обрано і запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки Печерський районний суд м. Києва та Апеляційний суд міста Києва при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5, у разі б дослідження ними законності повідомлення ОСОБА_5 про підозру, дійшли б до висновку про відсутність підстав для задоволення відповідного клопотання слідчого. До того ж Апеляційний суд міста Києва при розгляді апеляційної скарги сторони захисту на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2015 року про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порушення вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вийшов за межі апеляційної скарги сторони захисту, оскільки, задовольнивши її частково та скасувавши рішення суду першої інстанції, в той же час задовольнив клопотання слідчого та обрав ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В частині тверджень скарги захисника Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5 про порушення строків здійснення досудового розслідування, слідчий суддя в ухвалі вказав, що відрахування строків досудового розслідування починається саме з дня повідомлення особі про підозру, а підозра ОСОБА_5 не була оголошена належним чином, тому підстави для закриття кримінального провадження №12014000000000464 є передчасними, і в цій частині залишив скаргу захисника Янченка П.М. без задоволення.

В апеляційній скарзі з доповненнями до неї прокурор у провадженні, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні скарги адвоката Янченка П.М. відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що прийняте слідчим суддею рішення не відповідає вимогам ст. 370 КПК України та суперечить ст.ст. 303, 307 КПК України, оскільки до повноважень слідчого судді не належить зняття особи з розшуку та скасування рішення суду вищестоящої інстанції, як і обраного ним запобіжного заходу.

Також на забезпечення можливості оскарження цієї очевидно незаконної ухвали слідчого судді в апеляційному порядку прокурор посилається на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора у провадженні Кричуна В.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення захисника Пархети А.А., який діє в інтересах ОСОБА_5, проти її задоволення, перевіривши матеріали провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Переглядаючи, на виконання вказівок ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2017 року, ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року за скаргою захисника Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5, колегія суддів приходить до висновку, що вказане судове рішення не є законним, оскільки не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства України, не відповідає встановленим ним завданням та основним засадам кримінального провадження, і внаслідок свого обмежувального характеру перешкоджає реалізації гарантованого ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд, основною складовою якого є право на доступ до правосуддя, а тому підлягає безумовному скасуванню, і таких висновків колегія суддів дійшла з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.

29.12.2014 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року частково задоволено апеляційну скаргу сторони захисту та скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Тарасенка А.С., погоджене з старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Бакланом Т.В., та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 і постановлено забезпечити його явку до слідчого судді для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Тарасенка А.С., погоджене з старшим прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України БакланТ.В., задоволено та обрано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою і постановлено після затримання ОСОБА_5 не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження забезпечити його доставку до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.

21 жовтня 2016 року захисник Янченко П.М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, звернувся до старшого групи детективів Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні №12014000000000464 з клопотанням, в якому ставив питання про вжиття заходів щодо скасування постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 29.12.2014 року та припинення його розшуку; вжиття заходів щодо скасування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; вжиття заходів щодо закриття кримінального провадження №12014000000000464 відносно ОСОБА_5 з підстави передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Постановою детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна А.В. від 24 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Янченка П.М. від 21 жовтня 2016 року в інтересах ОСОБА_5 про проведення ряду процесуальних дій у кримінальному провадженні №12014000000000464 від 09.10.2014 року.

02 листопада 2016 року адвокат Янченко П.М. звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на рішення та бездіяльність детектива НАБ України на підставі ст. 8 та ч. 1 ст. 55 Конституції України, в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна А.В. від 24.10.2016 року про відмову у задоволенні клопотання; невідкладно вжити заходів щодо забезпечення ефективного захисту та відновлення порушених прав ОСОБА_5 шляхом скасування постанови про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 29.12.2014 року та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Незважаючи на те, що вимоги скарги вочевидь не узгоджуються з повноваженнями слідчого судді суду першої інстанції під час здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, оскільки в тому числі фактично стосувалися перегляду постановленого судом апеляційної інстанції рішення, слідчий суддя прийняв вказану скаргу до провадження та частково задовольнив вимоги адвоката Янченка П.М.

Водночас, слідчий суддя не врахував, що дійсно у відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, проте таке право може бути реалізовано у передбачений законодавством України спосіб.

Зокрема, в офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Разом з цим, специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.

Тому главою 26 КПК України і передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.

При цьому, частина 1 ст. 303 КПК України наводить вичерпний перелік випадків оскарження в окремому провадженні рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні, а саме можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу.

Водночас в ч. 2 ст. 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 315 цього Кодексу.

Таким чином, аналіз вимог скарги адвоката Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5 переконливо свідчить про те, що ним в даному випадку не оскаржувалась жодна дія, бездіяльність чи рішення слідчого (детектива), які, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути предметом розгляду слідчого судді.

Проте, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва, частково задовольнивши скаргу адвоката Янченка П.М., не лише не дотримався вимог ст.ст. 303-307 КПК України, але й вийшов за межі наданих йому ст. 307 КПК України повноважень та порушив організаційні основи судоустрою, закріплені у главах 1-3 Розділу ІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року, постановленої за результатами розгляду скарги захисника Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5, як незаконної, та повернення матеріалів провадження за скаргою в суд першої інстанції для розгляду.

За вищевикладеним, апеляційна скарга прокурора у провадженні підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора у провадженні задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року, якою частково задоволено скаргу захисника Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5 та визнано незаконною і скасовано постанову детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Легіна А.В. від 24.10.2016 року про відмову у задоволенні клопотання захисника Янченка П.М. в інтересах ОСОБА_5 про скасування постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 29.12.2014 року, про вжиття заходів для скасування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та про вжиття заходів для закриття кримінального провадження №12014000000000464; скасовано постанову старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління МВС України ТарасенкаА.С. про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 від 29.12.2014 року; скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 серпня 2015 року про обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - скасувати, а матеріали за скаргою повернути до суду першої інстанції для розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_______ ____ ___

ГорбІ.М. Жук О.В. Сілкова І.М.