Постанова № 69289599, 02.10.2017, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 454/999/17

Провадження № 2-а/459/223/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2017 р. Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Новосада М.Д.

при секретарі Марковець Т.Л.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сокальського обєднаного управління ПФУ Львівської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2017 року позивач звернувся у суд з позовом до відповідача, у якому просить: 1) визнати протиправними дії останнього щодо не проведення йому перерахунку щомісячного довічного грошового утримання; 2) зобовязати відповідача зарахувати йому до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вишу та календарний період проходження строкової військової служби; 3) зобовязати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.09.2016 р. у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді: з суми 21750 грн. за період вересень-листопад; з суми 24000 грн. починаючи з 01.12.2016 р., без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 31.08.2016 р. його звільнено з посади судді Сокальського районного суду Львівської області у відставку при стажі роботи понад 25 років, що дає йому право на отримання 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. 01.09.2016 р. ним подано пакет документів відповідачеві для отримання таких виплат. 21.10.2016 р. виявив, що йому виплачено лише 80% грошового утримання. На звернення відповідач пояснив, що до уваги не було взято до уваги половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вишу та календарний період проходження строкової військової служби. 13.04.2017 р. ним було подано заяву до відповідача з проханням зарахувати вказані періоди навчання і військової служби до стажу роботи на посаді судді. Рішенням від 18.04.2017 р. відповідач відмовив у проведенні такого перерахунку. Зазначені дії останнього вважає протиправними.

Стверджує, що на підставі ч. 4 ст. 43 ЗУ "Про статус суддів", зі змінами від 24.02.1994 р., та п. 3-1 постанови уряду від 03.09.2005 р. № 865, п. 11 розділу 13 Перехідних положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", чинного до 28.03.2015 р. він набув право на відставку та виплату довічного грошового утримання до моменту набрання чинності 28.03.2015 р. ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд" та 30.09.2016 р. ЗУ "Про судоустрій та статус суддів". Не зважаючи, що чинна редакція ЗУ "Про судоустрій та статус суддів" при визначенні стажу судді не передбачає зарахування строку навчання та військової служби, покликаючись на ст. 58 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу ЄКПЛ, правові позиції ВСУ № 21-6664а15 від 06.07.2016 р., № 21-244а14 від 01.07.2014 р. стверджує, що за ним зберігається визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до закону, що діяло на день набуття ним права на відставку. Тому вважає, що відповідач порушив його право, коли не зарахував до відповідного стажу 2 р. 1 міс. 3 дні військової служби та 2 р. 5 міс. 23 дні навчання у виші.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила. Зазначив, що дії управління ПФУ були законними, оскільки була застосовані норми законодавства, чинні на момент звернення позивача. Останній звертався 01.09.2016 та 13.04.2017 рр. і на той час стара норма перестала діяти, оскільки була замінена пізнішою, що регулює ті ж самі суспільні відносини. Виходячи з ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 135, ст. 141 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", рішення КСУ від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016, стверджує, що у відповідача не було правових підстав зарахувати спірні періоди до стажу роботи відповідача, оскільки законодавство, на яке покликається позивач, втратило чинність. У підсумку просила у позові відмовити повністю.

Вислухавши представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно військового квитка позивача серії ГГ № 088189, останній впродовж 17.10.1985 р. 19.11.1987 р. проходив службу в армії.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії БТ-І № 7814990, останній 15.07.1988 р. був зарахований студентом першого курсу денного навчання Львівського державного університету ім. Франка, звідки відрахований 30.06.1993 р. у звязку із закінченням навчання.

Указом Президента України № 1096/95 від 28.11.1995 р. позивач обраний суддею Городоцького районного суду Львівської області.

Постановою Верховної Ради України № 2149-ІІІ від 14.12.2000 р. позивач був обраний безстроково суддею Городоцького районного суду Львівської області.

Постановою Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 05.07.2016 № 1434-VIII, у звязку з поданням заяви про відставку позивача звільнено з посад судді.

01.09.2016 р. позивачеві призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Згідно розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, від 01.09.2016 р. № 02.19/2/2016, усього стаж роботи позивача станом на 31.08.2016 р. становить 25 р. 01 міс. 24 дні, у тч. служба в армії 02 р. 01 міс. 03 дні; ? частини терміну навчання 02 р. 05 міс. 23 дні.

Відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 837 від 31.08.2016 р., виданої ТУ ДСА у Львівській області, оклад позивача становив 14500 грн., надбавка 7250 грн.

Згідно аналогічної довідки № 1079 від 01.12.2016 р., оклад становив 16000 грн., надбавка за вислугу років 8000 грн.

13.04.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування йому до стажу роботи на посаді суді половину строку навчання у вищому навчальному закладі та календарний строк служби в армії та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням відповідача від 18.04.2017 р. у задоволенні заяви відмовлено, мотивуючи тим, що Законом України "Про судоустрій та статус суддів" не передбачено підстав для зарахування спірного періоду до стажу роботи.

Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

В рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.2, абз.2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) також зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

На час звільнення позивача у відставку був чинним Закон України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010, ст.120 якого передбачає, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

У відповідності до положень ч.1 ст.135 цього Закону, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді : 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Частиною 3 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" № 192-VIII від 12.02.2015, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-8/2016 від 08.06.2016) визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (редакція до 28.03.2015) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно ч.4 ст.43 Закону України "Про статус суддів" (№ 2862-ХІІ від 15.12.1992), який діяв на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно абзацу 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 11.06.2008, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів " від 02.06.2016 № 1402-VIII, було передбачено право судді на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, календарного періоду проходження строкової військової служби, а також часу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Вказані висновки узгоджуються із позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних судах Верховного Суду України у постанові № 21-6664а15 від 06.07.2016 по справі № П/800/426/14.

Статтею 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами ст.64 Основного закону, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами ст.ст.21, 22 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до п.8 ч.4 ст.48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч. 6 ст.48 вказаного Закону).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, слід врахувати календарний період проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті ім. І.Франка, що в загальному розмірі складає 25 р. 01 міс. 24 дні.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 21.04.2017 року залишено без розгляду позовну заяву у частині позовних вимог, що стосуються періоду з 01.09.2016 р. по 18.10.2016 р.

Враховуючи вище викладене, позов підлягає до часткового задоволення.

При зверненні з позовом до суду позивачем сплачено 640 грн. У відповідності до приписів ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає стягненню даний судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Окрім того, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах платежу за один місяць з врахуванням раніше виплачених сум підлягає до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 159, 160, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сокальського обєднаного управління ПФУ Львівської області щодо не проведення ОСОБА_2, судді у відставці, перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Сокольське обєднане управління ПФУ Львівської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті вищого навчального закладу та календарний період проходження строкової військової служби.

Зобов'язати Сокальське обєднане управління ПФУ Львівської області здійснити ОСОБА_2, судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 19 жовтня 2016 року у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді: з суми 21750 грн. за період жовтень-листопад; з суми 24000 грн. починаючи з 01.12.2016 р., без обмежень граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Сокальського обєднаного управління ПФУ Львівської області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 640 грн.

У решті вимог відмовити.

Звернути до негайного виконання постанову в частині виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в межах платежу за один місяць з врахуванням раніше виплачених сум.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області суд в 10-денний строк з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя: М. Д. Новосад