Ухвала суду № 69288914, 28.09.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/1541/16-к

УХВАЛА

про продовження тримання під вартою

28 вересня 2017 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Кравціва В.І.,

суддів Галина В.П. та Сенечина В.М.,

з участю секретаря Добрянського І.І.,

прокурора Дердзяка П.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

його захисника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1,

встановив:

На підставі ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 3 серпня 2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12016140000000087 про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 146 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 18 год. 2 жовтня 2017 року.

Судове засідання у данному судовому провадженні відкладено на 12 жовтня 2017 року.

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати безпосередньо на потерпілих даної події, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином і тому менш суворий запобіжний захід буде недостатній для запобігання вказаним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків.

Також, від заступника голови Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_5 надійшла заява про особисту поруку обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на те, що він впевнений у невинуватості вказаної особи, як державний службовець, користується певним авторитетом, оскільки він повністю розділяє напрямки його суспільної та громадської діяльності, у звязку із чим він може поручитися за виконання ОСОБА_1 покладених на нього обовязків та доставити його до суду на першу вимогу, в разі покладення на нього обовязків поручителя зобовязується встановити максимальний контроль за ним.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про необхідність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до двох місяців та відмову у задоволенні заяви про взяття ОСОБА_1 на особисту поруку з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 3 ст. 199 цього Кодексу обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні та переховуватися від суду не зменшилися.

Крім цього, один із злочинів, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, є особливо тяжким злочином, а обставини обвинувачення ОСОБА_1, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у злочині, у вчиненні яких він обвинувачується, його сімейний стан свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Так як судове провадження не може бути завершено з поважних причин, а дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 закінчується до дня призначення судового розгляду, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обовязків, є підстави продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк два місяці.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частиною першою статті 180 КПК України встановлено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобовязання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобовязуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.

Отже, особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка ґрунтується на особливих моральних якостях поручителя, його авторитеті.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Ураховуючи наведені вимоги закону, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистої поруки.

Керуючись ст. ст. 370-372, 376 КПК України, суд

постановив:

Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 27 листопада 2017 року.

Відмовити у задоволенні заяви заступника голови Дунаєвецької районної державної адміністрації ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на особисту поруку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя

Судді