Рішення № 69287223, 03.10.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/2714/17 Номер провадження 22-ц/775/1547/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 жовтня 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Жданової В.С., Хейло Я.В.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди завданої каліцтвом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09 березня 1972 року, повертаючись додому з роботи зі Слов'янського м'ясокомбінату, де працювала робочою, до м. Красний Лиман, в якому проживала на той час, на зупинці залізної дороги «Машчермет» м. Слов'янська Донецької області при посадці в електричку вона потрапила під колеса вагону електрички і отримала травму. У зв'язку з отриманням травми стала інвалідом 1 групи і потребує стороннього догляду. За даним фактом 10 березня 1972 року посадовими особами станції «Машчермет» складено акт службового розслідування нещасного випадку не пов'язаного з виробництвом. 04 липня 1973 року рішенням народного суду міста Слов'янська Донецької області встановлено її вину у розмірі 20% та на її користь у рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом з Краснолиманського відділення Донецької залізної дороги стягнуто 80% її заробітку щомісячно в розмірі 26,21 руб. та за сторонній догляд в розмірі 40,00 руб., а всього 66,21 руб. Вказані виплати здійснювало Краснолиманське відділення Донецької залізної дороги, а потім ДП «Донецька залізниця», яке розташовано у м. Донецьку по вул. Артема, 68. В 2010 році підприємством у зв'язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати їй було перераховано виплати у розмірі 80% мінімальної заробітної плати щомісячно, та 50% і 25% щомісячно мінімальної заробітної плати за постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, що передбачене Постановою №66 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. З березня 2016 року ДП «Донецька залізниця» припинила позивачці виплату відшкодування шкоди у зв'язку з тим, що вона опинилась на тимчасово окупованій території.

Тому просила суд стягнути з ПАТ «Укрзалізниця», яке є правонаступником ДП «Донецька залізниця», у рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом на її користь за 10 місяців 2016 року грошові кошти у розмірі 22595,90 грн., а також стягнути, починаючи з 1 січня 2017 року, у рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом на її користь 4960,00 грн. щомісячно.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди завданої каліцтвом - задоволено.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом за 10 місяців 2016 року грошові кошти у сумі 22595,90 грн.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом 4960,00 грн. щомісячно, починаючи з 1 січня 2017 року.

Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач ПАТ «Українська залізниця» та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не в повній мірі встановлені обставини, що мають істотне значення.

Зазначає, що ПАТ «Укрзалізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території проведення антитерористичної операції, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №604 від 12 листопада 2014 року «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», якою передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції. Після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» апеляційну скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу не визнали, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача ПАТ «Українська залізниця», позивачку та її представника, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Таким вимогам закону судове рішення не відповідає.

Судом встановлено та це вбачається з матеріалів справи, що згідно акту службового розслідування нещасного випадку не пов'язаного з виробництвом, 9 березня 1972 року з ОСОБА_1 стався нещасний випадок на зупинці залізної дороги «Машчермет» м. Слов'янська Донецької області (а.с. 8).

Відповідно до довідки МСЕК від 7 березня 2012 року ОСОБА_1 встановлена перша «Б» група інвалідності безстроково, причина інвалідності - трудове каліцтво, потребує постійного стороннього догляду (а.с. 7).

Згідно з рішенням народного суду міста Слов'янська Донецької області від 4 липня 1973 року встановлено вину ОСОБА_1 в її каліцтві в розмірі 20% та на її користь у рахунок відшкодування шкоди завданої каліцтвом з Краснолиманського відділення Донецької залізної дороги стягнуто одноразово 794,52 руб. та щомісячно з 1 серпня 1973 року по 66,21 рублів по 1 вересня 1974 року (а.с. 9-10).

Відповідно до наказу госпрозрахункової служби перевезень Донецької залізної дороги №1/2 від 18 лютого 2010 року, ОСОБА_1 проведено виплату заборгованості по відшкодуванню шкоди з березня по жовтень 2009 року в сумі 478,08 грн. Проведено виплату заборгованості по відшкодуванню шкоди за період з листопада 2009 року по січень 2010 року у сумі 602,79 грн. та з 01.02.2010 року призначено щомісячне відшкодування шкоди у розмірі 1149,53 грн. (а.с. 12).

Згідно з листом Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації від 2 грудня 2016 року ОСОБА_1 на її звернення повідомлено про неможливість звернутись до ДП «Донецька залізниця» для отримання інформації щодо причин припинення виплат передбачених законодавством та порядку їх відновлення (а.с. 13-15).

З виписки по картковому рахунку позивачки вбачається, що їй зараховане на рахунок безготівкові кошти як регрес за січень та лютий 2016 року (а.с. 16).

Задовольняючи позов ОСОБА_1 у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості її вимог та того, що ПАТ «Українська залізниця» є належним відповідачем

у спорі.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають

вимогам закону та обставинам справи.

Відповідно до ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі Товариство).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з положеннями ст. 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу). Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються) та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

Разом з тим, в п.п. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з подальшими змінами, визначено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (далі - майно), не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 Постанови КМ № 604 від 12 листопада 2014 року.

У п. 1 ч. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції» передбачено, що під час проведення інвентаризації та оцінки майна: необхідно сформувати окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов'язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов'язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформувати окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України.

У п. 2 ч. 2 цієї постанови зазначено, що після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та завершення проведення антитерористичної операції провести інвентаризацію та оцінку майна і за результатами подати пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Юридична адреса Державного підприємства «Донецька залізниця» є м. Донецьк, вул. Артема, 68, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому ДП «Донецька залізниця» не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця».

Отже, майно Державного підприємства «Донецька залізниця» (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця».

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ПАТ «Українська залізниця» пояснив, що на даний час є два підприємства, які є юридичними особами, - ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. ДП «Донецька залізниця», яка має відповідати за шкоду завдану каліцтвом ОСОБА_2, знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не бере участь в процедурі реорганізації та правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця». Інвентаризація майна ДП «Донецька залізниця» в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року №200 не проводилась, передавальні акти не складалися і не затверджувалися. Тому майно та майнові права і зобов'язання ДП «Донецька залізниця» не увійшли до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». ДП «Донецька залізниця» разом продовжує функціонувати на непідконтрольної території, як окрема юридична особа, не виключена з ЄДРПОУ. Вважає, що ДП «Донецька залізниця» володіє повною правоздатністю та самостійно має нести відповідальність як сторона у справі. Представник також зазначив, що датою початку фінансово господарської діяльності ПАТ «Українська залізниця» є 01 грудня 2015 року та створена регіональна філія «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка не є юридичною особою і визначено місце її розташування - м. Лиман.

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735, публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту (а.с. 17-18).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що ПАТ «Укрзалізниця» має відокремлений підрозділ юридичної особи - регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З пункту інші відомості вбачається, що правонаступництво щодо ДП «Донецька залізниця» (код 01074957) … настає згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 року №604 після внесення майна до статутного капіталу правонаступника (а.с. 120-126, 127).

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що Державне підприємство «Донецька залізниця» з 25 листопада 2014 року перебуває в стані припинення (а.с. 128-132).

За таких обставин, виходячи з наданих сторонами доказів та вимог закону, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, зробив висновки, які не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи. Відповідач ПАТ «Українська залізниця» не є належним відповідачем у справі, а саме: ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до ПАТ «Укрзалізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року №604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Тому рішення суду на підставі ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2017 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування шкоди завданої каліцтвом - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: