Постанова № 69286288, 02.10.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2а/225/78/2017

Справа № 225/4429/17

Головуючий у справі : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мигалевича В.В. ,

за участю

секретаря - Голубової О.О.,

позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначила, що вона отримувала пенсію в УПФУ в м. Дзержинська Донецької області за віком з 01.02.2017 року, З серпня 2017 року позивачу припинено виплату пенсії відповідачем у звязку із тим, що відповідачем не надано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.Позивач зазначає, що вона з 20.01.2017 року зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, тому є такою, що втратила статус внутрішньо переміщеної особи. Вказує, що відповідач неправомірно припинив виплату їй пенсії, посилаючись на нормативно-правові акти, які регулюють порядок виплати пенсіївнутрішньо переміщеним особам.

Позивач вважає, що відповідач протиправноне здійснює нарахування їй пенсії та просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача поновити виплату їй пенсії.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення, що відповідають змісту позовної заяви, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив:

З 01.02.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, якій пенсія виплачувалась за даними електронної пенсійної справи як внутрішньо переміщеній особі. Виплату пенсію припинено з 01.08.2017 року після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Представник відповідача вказує, що частиною 1 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що цей Закон регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, як зазначає представник відповідача, управління керується нормативно-правовими актами, що визначають порядок та умови виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, а саме: Законом України від 20.10.2014 № 1706-УІІ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», Постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», від 18.02.2016 № 136 «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообовязкового державного соціального страхування». Вищезазначені нормативні акти не позбавляють права позивача на отримання пенсії, а встановлюють певний порядок її отримання в умовах проведення анти терористичної операції.

Представник відповідача вважає, що особа, яка до 07.04.2014 року була зареєстрована на території проведення антитерористичної операції, у подальшому, зареєструвала місце проживання на території, підконтрольній українській владі, після початку антитерористичної операції, а саме з 07.04.2014 року вважається внутрішньо переміщеною особою.

Також представник відповідача зазначає, що 20.01.2017 року ОСОБА_2 видано Торецьким МВ ГУ ДМС України в Донецькій області паспорт громадянина України, на сторінці 11 якого зазначено, що вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

20.01.2017 року ОСОБА_2 знято з реєстрації та 20.01.2017 року місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 (дата реєстрації зазначена з виправленням).

01.08.2017 року управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області припинило виплату пенсії ОСОБА_2 до надання управлінню довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні змісту письмових заперечень проти позову. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено:

Позивач ОСОБА_2 є отримувачем пенсії за віком, що підтверджується копією Розпорядження Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 06.02.2017 року № 402 (а. с. 30) .

З 01.02.2017 року позивача взято на облік до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську та продовжено виплату пенсії за даними електронної пенсійної справи позивача. Починаючи з серпня 2017 року виплата пенсії позивачу припинена. Станом на 02.10.2017 року виплата пенсії позивачу не поновлена.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області із заявою про роз'яснення причин невиплати пенсії.

Згідно із відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 128/ш-01-01-08 від 21 серпня 2017 року, для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення. Питання про можливість поновлення виплати пенсії буде вирішено після надходження виписки із протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат (а. с. 5).

Дані фактичні обставини не оспорюються сторонами по справі. Спірним питанням цієї справи є правомірність дій управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо припинення виплати пенсіїОСОБА_2 з серпня 2017 року.

У частині 2статті 71 КАС Українизазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З матеріалів справи вбачається, що підставою припинення виплати пенсії стало ненадання позивачем довідки про взяття його на облік до Управління соціального захисту населення як внутрішньо переміщену особу.

Згідностатті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується наКонституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цьогоЗакону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1статті 49 цього Закону, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі недоотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Отже,Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як не підтвердження реєстрації проживання. Відповідач не послався на Закон та його норму, що передбачає припинення виплати пенсії.

Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться, зокрема, до паспорта громадянина України,

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_2 ТТ366037 (а. с. 34) та копії довідки від 13.09.2017 № 121 (а. с. 20) позивач з 20 січня 2017 року зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5. Ця обставина була відома відповідачу, що підтверджується як письмовими запереченнями проти позову, так і копіями матеріалів пенсійної справи позивача (а. с. 22, 34).

Між тим, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону, стала підставою для невиплати позивачу пенсії. Також відповідачем не вказано будь-якої іншої норми закону, яка б визначала таку підставу невиплати вже призначеної пенсії, як ненадання особою, місце проживання якої зареєстроване не території, яка підвідомча відповідачу, довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Згідно частини 2статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що нездійснення відповідачем виплати позивачу раніше призначеної пенсії є безпідставним, а тому бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо невиплати ОСОБА_2 пенсії слід визнати протиправною та необхідно зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області відновити виплату позивачу пенсіїз 01 серпня 2017 року

Отже, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 1ст. 256 КАС Українинегайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Крім того, у матеріалах справи наявна квитанція про сплату позивачем судового збору у розмірі 640,00 грн. (а. с. 1).

Згідно ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

За приписами ч. 1ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. В той же час відповідно до п. 18 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його територіальні органи.

З урахуванням тих обставини, що позивач сплатив судовий збір, рішення ухвалене не на користь субєкта владних повноважень, відповідач законодавчо звільнений від сплати судового збору, а також, на підставі вимог ст. ст. 94,97,98 КАС України, ч. 7ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суд приходить до висновку про необхідність присудження позивачеві сплаченого ним на користь держави судового збору в розмірі 640,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки процесуальним законом не передбачено іншого порядку розподілу судового збору між сторонами у випадку, коли позивач сплатив судовий збір, відповідач, який є субєктом владних повноважень звільнений від сплати судового збору, а рішення ухвалене не на користь субєкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6,7,17-19,94,97,98,99,104-106,159,161,162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ 21970814), щодо припинення з 01 серпня 2017 року виплати пенсії ОСОБА_2, 04.04.1949 р. н., ІПН НОМЕР_1.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (ЄДРПОУ 21970814) поновити виплату пенсії ОСОБА_2, 04.04.1949 р. н., ІПН НОМЕР_1 з 01 серпня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області сплачений нею судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова в частині виплати ОСОБА_2, 04.04.1949 р. н., ІПН НОМЕР_1 пенсії за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Дзержинський міський суд Донецької області до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: