Рішення № 6928529, 03.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.09р. Справа № 30/308-09(12/167-09) За позовом: державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ До відповідача: українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК", м. Дніпропетровськ Про: стягнення заборгованості у розмірі 1 193,72 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Ворошило О.М.

Представники:

Від позивача: Василенко В.Л., юрисконсульт 2 категорії юридичного відділу, довіреність №157/696 від 15.07.2009 року

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулося до господарського суду із позовом, згідно якого просить стягнути з Українсько-Канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" заборгованість в сумі 1 193,72 грн., у тому числі сума основного боргу в розмірі 558,89 грн., величина інфляції у розмірі 75,68 грн., пеня в розмірі 543,54 грн., 3% річних в сумі 15,61 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно умов договору №2-228 від 01.04.2001 року позивач передав відповідачу у строкове володіння та користування чотири одиниці обладнання та надав комунальні послуги. Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідачу були виставлені платіжні вимоги –доручення, які в установлений строк виконані не були.

26.11.2009 року від українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" надійшов відзив на позов (№198 від 25.11.2009 року), яким відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без участі його представника.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представником позивача не заявлялося.

За погодженням представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2001 року між державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (орендодавець) та українсько-канадським товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" (орендар) був укладений договір №2-228, відповідно до п.1 якого у випадку оренди окремого індивідуального мана державного підприємства орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування 4 одиниці обладнання (Додаток №3), яке знаходиться на балансі державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", вул. Криворізька, 1, вартість згідно залишкової вартості складає 140,82 грн.

Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це Майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

Вступ орендаря в володіння та користування майном настає з підписанням сторонами договору і акту приймання-передачі зазначеного майна (Додаток №3).

01.04.2001 року між сторонами договору був підписаний акт приймання-передачі в оренду обладнання, яке знаходиться на балансі державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" та розташоване в корпусі №6 (а.с. 9).

Відповідно до п.10.1 договір діє з 01.04.2001 року по 01.04.2002 року строком на один рік. Додатковими угодами строк дії продовжувався: №1 на один рік до 01.04.2003 року, №2 від 26.03.2003 року на один рік до 01.04.2004 року, №3 від 26.03.2004 року на один рік до 01.04.2005 року, №4 від 15.03.2006 року на один рік до 01.04.2007 року та додатковою угодою без номеру до 01.04.2009 року.

Згідно акту від 01.11.2008 року про повернення орендованого майна по договору оренди №2-228 від 01.04.2001 року орендар (відповідач) повернув орендодавця (позивачу) орендоване майно.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 42,25 грн. за рік (Додаток №1). Орендна плата з 01.01.2001 року складає 3,62 грн. в місяць та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Між сторонами були підписані акти приймання-передачі електричної енергії за договором №2-228 від 01.04.2001 року: від 31.05.2008 року на суму 82,92 грн., від 30.06.2009 року на суму 86,87 грн., від 31.07.2008 року на суму 91 грн., від 31.08.2008 року на суму 95,05 грн., від 30.09.2008 року на суму 99,66 грн., від 103,39 грн., а всього за спірний період на суму 558,89 грн.

Позивач посилається на наявність боргу відповідача по електричній енергії за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року в сумі 558,89 грн., що і є причиною спору.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діловогооборотуабоіншихвимог,щозвичайно ставляться. Одностороння відмовавідзобов'язанняабо одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути заборгованість з електроенергії за період з травня 2008 року по жовтень 2008 року в сумі 558,89 грн.

Оскільки строк сплати послуг з електроенергії умовами договору не встановлений, позивачем були виставлені відповідачу рахунки за спожиту електроенергію за травень –жовтень 2008 року на суму 558,89 грн., що підтверджується платіжними вимогами –дорученнями: №813626 від 30.05.2008 року на суму 81.34 грн., №813627 від 30.05.2008 року на суму 1,58 грн., №813762 від 30.06.2008 року на суму 85,29 грн., №813763 від 30.06.2008 року на суму 1,58 грн., №813916 від 31.07.2008 року на суму 1,58 грн., №813917 від 31.07.2008 року на суму 89,42 грн., №814053 від 31.08.2009 року на суму 93,47 грн., №814052від 31.08.2008 року на суму 1,58 грн., №814189 від 30.09.2008 року на суму 1,58 грн., №814190 від 30.09.2008 року на суму 98,08 грн., №814331 від 31.10.2008 року на суму 101,81 грн., №814330 від 31.10.2008 року на суму 1,58 грн. (а.с. 19-21).

З урахуванням вищевикладеного, строк оплати послуг з електроенергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати послуг з електроенергії у сумі 558,89 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги визнав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 558,89 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання основного зобов’язання має місце, підлягають стягненню з відповідача збитки від інфляції нараховані за період з червня 2008 року по серпень 2009 року в сумі 75,68 грн. та три відсотка річних в сумі 15,61 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3.4 договору орендна плата і плата за енергопослуги та комунальні послуги, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються орендодавцю відповідно до діючого законодавства з урахуванням пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочки (включаючи день оплати).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати платежів за серпень –жовтень 2008 року за період з 08.09.2008 року по 08.05.2009 року в сумі 543,54 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”).

З урахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, пеня, розрахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за період з 08.09.2008 року 08.05.2009 року складає 35,73 грн.. виходячи з наступного:

- за прострочення оплати послуг за серпень 2008 року за період з 08.09.2008 року по 08.03.2009 року в сумі 11,37 грн. (95,05 грн. х2х12%/365х182/100);

- за прострочення оплати послуг за вересень 2008 року за період з 08.10.2008 року по 08.04.2009 року в сумі 11,99 грн. (99,66 грн. х2х12%/365х183/100);

- за прострочення оплати послуг за жовтень 2008 року за період з 08.11.2008 року по 08.05.2009 року в сумі 12,37 грн. (103,39 грн. х2х12%/365х182/100).

26.11.2009 року відповідач надав до суду відзив, в якому визнає заявлені вимоги у повному обсязі.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Згідно ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині стягнення суми 685,91 грн. (558,89 грн. –основний борг, 35,73 грн. –пеня, 15,61 грн. –3% річних, 75,68 грн. –сума від інфляції).

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в частково в сумі 685,91 грн. (558,89 грн. –основний борг, 35,73 грн. –пеня, 15,61 грн. –3% річних, 75,68 грн. –сума від інфляції).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача в такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 135,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з українсько-канадського товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮМК" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька,1, код ЄДРПОУ 14367491) на користь державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (49047, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, 1, код ЄДРПОУ 14308368) суму основного боргу в розмірі 558,89 грн., пеню в розмірі 35,73 грн., збитки від інфляції у розмірі 75,68 грн., 3% річних в сумі 15,61 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102 грн. та 135,60 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                             Н.М.Євстигнеєва

(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального кодексу України, - 03.12.2009 року)