Рішення № 6928490, 02.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.11.09р. Справа № 6/336-09

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСФАЛЬТ ЛТД", с. Мар'янівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення 113 221, 97 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, договір №2/4 від 15.03.2009р.;

від відповідача - Миколюк Д.О., довіреність № 231 від 05.10.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява з урахуванням уточнень Суб'єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська областьдалі по текступозивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСФАЛЬТ ЛТД", с. Мар'янівка, Криворізький район, Дніпропетровська областьдалі по тексту відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 63048,00 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 1-29/07-8 від 29.07.2008р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 22657,69 грн. пені, 5529,86 грн. штрафу, що становить 7% від суми боргу та за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 12028,35 грн. інфляційних та 2945,63 грн. -3% річних та накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1132,22 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання зявився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні факт отримання відповідачем від позивача товару на оспорювану суму визнає у повному обсязі, але позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що договір на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, є неукладеним, так як відсутні предмет договору ціна і строк його дії у звязку з чим поставка є позадоговірною.

18.08.2009р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.09.2009р., до 06.10.2009р., до 03.11.2009р. та до 24.11.2009р. з метою надання сторонам часу надати докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх заперечень.

06.10.2009р. у відповідності з вимогами ст.69 ГПК України за письмовим клопотанням обох сторін, ухвалою суду строк розгляду вирішення спору продовжений до 30.12.2009р.

24.11.2009р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем на вимоги суду в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 1-29/07-8, у відповідності з п.1.1 умов якого позивач на підставі довіреностей відповідача по видаткових накладних:

- № 788 від 29.07.2008р. на суму 14950,00 грн.;

- № 802 від 31.07.2008р. на суму 21 040,00 грн.;

- № 814 від 02.08.2008р. на суму 21 504,00 грн.;

- № 889 від 19.08.2008р. на суму 21 504,00 грн.;

передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 78998,00 грн., який відповідач отримав без зауважень і відповідно до п.3.3 умов вищеназваного договору зобовязався оплатити протягом одного дня від дня отримання товару, але в порушення умов вищеназваного договору, відповідач оплатив отриманий ним від позивача товар частково у сумі 15950,00 грн., у звязку з чим станом на день звернення позивача до суду і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 63048,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою, у якій позивач просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 63048,00 грн. на підставі умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки товару № 1-29/07-8 від 29.07.2008р.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 22657,69 грн. пені, 5529,86 грн. штрафу, що становить 7% від суми боргу та за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 12028,35 грн. інфляційних та 2945,63 грн. -3% річних та накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1132,22 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України частково документально доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 63 048,00 грн. за умовами вищеназваного договору та матеріалами справи повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих сторонами на вимоги суду в судове засідання для огляду, по суті не заперечується відповідачем та визнається відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків сторін № 26 від 01.06.2009р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін, у звязку з чим позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 63048,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору 22657,69 грн. пені, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 11328,85 грн., оскільки відповідач нарахував пеню за один рік, тоді як п.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за 6 місяців.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення строків оплати отриманого товару, на підставі п.5.2 умов вищеназваного договору 5529,86 грн. штрафу, що становить 7% від суми боргу, слід визнати необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки чинним законодавством України заборонено подвійне стягнення штрафу за одне правопорушення.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, з посиланням на ч.2 ст.625 ЦК України 12028,35 грн. інфляційних та 2945,63 грн. -3% річних, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 1132,22 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню пропорційно-стягнутій сумі.

Заперечення відповідача, що договір на який посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, є неукладеним, так як відсутні предмет договору ціна і строк його дії у звязку з чим поставка є позадоговірною суд не може прийняти до уваги, так як сторони в актах звірки взаєморозрахунків сторін посилались саме на виконання даного договору, тобто в письмовій формі погодили всі істотні умови договору.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСФАЛЬТ ЛТД" (53022, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Мар'янівка, вул. Пісочна, буд. 18, код ЄДРПОУ 31381368, р/р 26002041100501 у ВАТ "Сведбанк" м. Київ, МФО 300164) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 ВАТ державний "Укрексімбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305589) 63048,00 грн. (шістдесят три тисячі нуль сорок вісім гривень 00 коп.) - основного боргу, 11328,85 грн. (одинадцять тисяч триста двадцять вісім гривень 85 коп.) - пені, 12028,35 грн. (дванадцять тисяч нуль двадцять вісім гривень 35 коп.) - інфляційних, 2945,63 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривень 63 коп.) -3% річних, 1023,00 грн. (одна тисяча нуль двадцять три гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.О. Коваленко

Рішення підписано 27.11.2009р.