Рішення № 6928485, 02.12.2009, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.09р. Справа № 8/328-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (смт. Калита Броварський район Київської області) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Новомосковськ Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 08/06/08 від 08.06.2008р. у загальному розмірі 24 321,47 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Рущак К.М. - юрисконсульт (дов. № 332 від 19.03.09р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 08/06/08 від 08.06.2008р. у загальному розмірі 24 321,47 грн.

Сума боргу складається з наступних сум:

- основного боргу - 19 421 грн. 30 коп.;

- пені - 1 250 грн. 17 коп.;

- інфляційних - 2 895 грн. 96 коп.;

- 3% річних - 754 грн. 04 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 08/06/08 від 08.06.2008р., в частині повернення передоплати.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 5788, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем. Крім того, відповідач листом від 23.11.09р. повідомив суд, що погоджується з позовними вимогами позивача, а також просить суд розглянути справу без його участі.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.06.2008 року між відповідачем та позивачем було укладено договір поставки № 08/06/08, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати (поставити) обумовлений цим договором товар - рибне борошно у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим договором.

Згідно договору поставки № 08/06/08 від 08.06.2008 року відповідач поставив позивачу 5 тонн рибного борошна на суму 34 500,00грн. Дане борошно було оплачено 03.06.2008 р. платіжним порученням № 672 по передоплаті в сумі 34 500,00 грн.

Згідно п. 7.1. договору, якість даного борошна повинна відповідати Державним стандартам України, тобто ГОСТу 2116-82 «Мука кормовая из рыбы, морских млекопитающих, ракообразных и беспозвоночных».

Проте, рибне борошно не відповідало умовам ГОСТу та було частково повернуто в кількості 3,370 тонн на суму 23 301,3 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 046934 від 26.06.08 р., а відповідач у листі зобов'язався 12 100,00 грн. сплатити 27.06.08р., а решту - протягом 10 днів, але повернув 08.07.2008 р. - 880,00 грн.; 14.07.2008 року - 1 000,00 грн.; 18.08.2008 р.-1 000,00 грн.; 26.08.2008 р. - 1 000,00 грн.

18.06.2009 року відповідачу було направлено претензію № 617 від 17.06.2009 року з вимогою сплатити заборгованість, яка була отримана відповідачем 25.06.09 р. Але відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 9.1. договору, сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, прийнятих по цьому договору у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивачем було нарахована пеню у розмірі 1 250,17 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 2 895,96 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 754,04 грн.

Доказів виконання зобов'язання по поверненню передоплати у сумі 19 421,30 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав. Крім того, відповідач листом від 23.11.09р. повідомив суд, що погоджується з позовними вимогами позивача, а також просить суд розглянути справу без його участі.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 19 421,30 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також пеня у розмірі 1 250,17 грн. і інфляційні втрати - 2 895,96 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 754,04 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення передоплати за товар неналежної якості у розмірі 19 421,30 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 2 895,96 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 754,04 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2 895,96 грн. та 754,04 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

На підставі вищевикладених норм, позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 250,17 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 250,17 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51208, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів" (07420, Київська область, Броварський район, смт. Калита, вул. Перемоги, 2; р/р 260093106891 в АКБ "Юнекс" м. Київ, МФО 322539, код ЄДРПОУ 00951758) - 19 421 грн. 30 коп. основного боргу, 2 895 грн. 96 коп. втрат від інфляції, 754 грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 1 250 грн. 17 коп. пені, 243 грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

Суддя І.Ю. Дубінін