Рішення № 69281542, 28.09.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3282/17 Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.Провадження № 22-ц/780/3953/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 52 28.09.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль на рішенняБориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани , -

встановила:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась із зазначеним позовом, посилаючись на таке.

З 1999 року позивач працює в Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ( далі ДП МА «Бориспіль») на посаді заступника головного бухгалтера.

Наказом відповідача від 21 лютого 2017 року їй оголошено догану у звязку з порушенням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку та п. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996 при складанні фінансової звітності ДП МА «Бориспіль» за 2016 рік.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани позивач вважала незаконним і безпідставним, оскільки не отримувала вказівок від головного бухгалтера про застосування вимог п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 щодо коригування фінансової звітності на показник інфляції, крім того, у неї були обґрунтовані сумніви щодо доцільності застосування вказаного нормативного акту при складанні звітності.

Позивач просила зазначене стягнення скасувати як незаконне та стягнути з відповідача на її користь премії, яких вона була позбавлена у зв»язку з накладенням дисциплінарного стягнення на загальну суму 3897 грн., а також моральну шкоду у розмірі 28000 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано наказ генерального директора ДП МА Бориспіль від 21 лютого 2017 року №11-07/1-276/П, в частині застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Стягнуто з ДП МА Бориспіль на користь ОСОБА_2 2897 грн. розміру щомісячної премії за лютий 2017 року, 1000 грн., премії до «8-го березня», передбачену наказом генерального директора від 07 березня 2017 року №01-07/2-5, а всього 3897 грн.

Стягнуто з ДП МА Бориспіль на користь ОСОБА_2 1600 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, 2500 грн. витрат на правову допомогу, 640 грн.сплаченої суми судового збору, а всього 4740 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішення суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з підстав його незаконності та необґрунтованості, порушення судом норм матеріального та процесуального права, за неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 1999 року по даний час працює в ДП МА «Бориспіль» на посаді заступника головного бухгалтера.

9 лютого 2017 року ОСОБА_2 та інші працівники бухгалтерії сформували, надали на підпис керівників підприємства та до відповідних органів фінансову звітність ДП МА «Бориспіль» за 2016 рік. При цьому, в порушення п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 при складанні звітності не було здійснено коригування фінансової звітності на показник інфляції.

Наказом відповідача від 21 лютого 2017 року № 11-07/1-276/п на підставі службової записки заступника генерального директора з економіки та фінансів (з додатками) від 20 лютого 2017 року № 03-10-10 їй оголошено догану у звязку з порушенням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку та п. 1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996 при складанні фінансової звітності ДП МА «Бориспіль» за 2016 рік.

У зв»язку з накладенням цього дисциплінарного стягнення, ОСОБА_2 було позбавлено щомісячну премію за лютий 2017 року у розмірі 2897 грн. та премії до «8-го березня» у розмірі 1000 грн.

Ці обставини підтверджені матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Скасовуючи як незаконний наказ про оголошення позивачці догани, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надано доказів необхідності та обов»язковості застосування у фінансовій звітності ДП МА «Бориспіль» за 2016 рік вимог п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22, крім того, питання про застосування даного нормативного акту знаходиться в межах компетенції головного бухгалтера підприємства, а не його заступника.

Колегія суддів не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, із яким укладено трудовий договір. Статтею 29 КЗпП України на власника (уповноваженого ним органу) покладено обов'язок щодо роз'яснення працівникові до початку його роботи прав та обов'язків, інформування щодо умов праці. Власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України).

У разі порушення працівником трудової дисципліни до нього застосовуються стягнення, передбачені ст. 147 КЗпП України (догана, звільнення). Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при розгляді таких спорів судам необхідно з'ясувати, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Виходячи зі змісту зазначених правових норм та заявлених позовних вимог, при вирішенні спору про законність накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани, відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України суд мав би встановити такі юридичні факти: чи мав місце дисциплінарний проступок (вина, протиправна поведінка), який став безпосередньо підставою для накладення дисциплінарного стягнення, чи були при цьому дотримані вимоги ст. ст. 147-149 КЗпП України.

Згідно з ч.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п.1.5 Посадової інструкції заступника головного бухгалтера ДП МА «Бориспіль» № 14-05/2/3, з якою позивач ОСОБА_2 ознайомлена 28 серпня 2015 року ( далі Посадова інструкція), у своїй діяльності заступник головного бухгалтера керується Конституцією України, законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про запобігання корупції», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Кодексом Цивільного захисту та іншими законодавчими актами Україні в частині, що стосується діяльності підрозділу, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, організаційно-розпорядчими документами уповноваженого органу управління, вимогами наказів, вказівок, розпоряджень, внутрішніх документів ДП МА «Бориспіль», затверджених керівником підприємств, вказівок головного бухгалтера, а також дійсною посадовою інструкцією.

Відповідно до п.4 .1 Посадової інструкції , заступник головного бухгалтера на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства, які внесені працівниками, відділів підпорядкованих головному бухгалтеру, працівниками служби фінансового забезпечення до програми «1С: Підприємство 8.2» складає баланс (звіт про фінансовий стан) (форма1) та пояснювальну записку про результати фінансової звітності, звіт про власний капітал (форма № 4), примітки до річної фінансової звітності (форма № 5),крім розділу І «Нематеріальні активи» та розділу ІІ «Основні засоби», додаток до приміток до річної звітності «Інформація по сегментам (форма №6) та надає їх на підпис головному бухгалтеру, генеральному директору і подає їх в установлені строки до відповідних органів. Складає щоквартально довідку про по нарахуванню та сплаті податків та зборів. Складає щоквартально до балансу розшифровку про дебіторську та кредиторську заборгованість та подає їх у встановлені строки до відповідних органів ( а.с.50-56).

Наказом відповідача від 01 вересня 2015 року №01-07-230 затверджена «Облікова політика ДП МА «Бориспіль», де п. 2.3 є посилання на необхідності застосування підприємством стандартів бухгалтерського обліку та закріплено обовязок здійснювати ведення бухгалтерського обліку згідно з принципами та методами, передбаченими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (а.с. 29-49).

Відповідно до чинного станом на 9 лютого 2017 року (час складання фінансової звітності за 2016 рік ОСОБА_2П.) наказу Міністерства фінансів України від 28 серпня 2002 року № 147, було затверджено «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» щодо коригування фінансової звітності на показник інфляції.

Таким чином, із наведеного видно, що трудовим обов»язком ОСОБА_2 як заступника головного бухгалтера ДП МА «Бориспіль» було складання, подання на підпис керівників підприємства та до відповідних органів фінансової звітності підприємства за 2016 рік з урахуванням вимог діючого законодавства та наказу м відповідача від 01 вересня 2015 року №01-07-230, зокрема, із застосуванням стандартів бухгалтерського обліку, згідно з принципами та методами, передбаченими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Сторони визнали, що в порушення п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 при складанні звітності за 2016 рік не було здійснено коригування фінансової звітності на показник інфляції, отже, має місце неналежне виконання ОСОБА_2 своїх трудових обов»язків.

Суд першої інстанції належним чином не перевірив доводи відповідача про те, що саме дії позивача по складанню фінансовою звітності підприємства за 2016 рік з порушенням норм чинного законодавства та внутрішнього наказу відповідач розцінив як порушення трудової дисципліни позивачем, і дійшов помилкового висновку про відсутність в її діях дисциплінарного проступку.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 як заступник головного бухгалтера мала би оцінювати необхідність та обов»язковість застосування п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 при складанні звітності за 2016 рік є необґрунтованими, оскільки обов»язок складати бухгалтерську звітність відповідно до чинного законодавства без будь-якої оцінки такого законодавства та коригувати фінансову звітність на показник інфляції, передбачений пунктами 5.1, 4.2 посадових обов»язків позивача, п.2.3 наказу відповідача від 01 вересня 2015 року №01-07-230 про затвердження облікової політки ДП МА «Бориспіль», наказом Міністерства фінансів України від 28 серпня 2002 року № 147 про затвердження «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції» та ч.1 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Ті обставини, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 17 лютого 2017 року № 241, було викладно в новій редакції п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції», на думку суду, не давало підстав позивачу станом на 9 лютого 2017 року не застосовувати діючу редакцію вказаного нормативного акту і не здійснювати коригування фінансової звітності на показник інфляції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи спростовують висновки суду про відсутність в діях позивачки складу дисциплінарного проступку, рішення суду ухвалено з порушенням вимог матеріального права і має бути скасовано з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

В матеріалах справи наявні докази, що ОСОБА_2 вчинила конкретний дисциплінарний проступок шляхом складання та подання фінансової звітності підприємства без коригування фінансової звітності на показник інфляції всупереч п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 22 «Вплив інфляції», тобто допустила протиправне та винне неналежне виконання трудових обов'язків, виражених у п.5.1,4.2 її посадової інструкції, що в свою чергу, свідчить про законність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Крім того, матеріали справи містять дані про дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення на позивача. Зокрема, що на виконання вимог ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення відповідач зажадав від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, такі пояснення ОСОБА_2 надала 13 лютого 2017 року ( а.с.29-30), стягнення оголошено в наказі, про що повідомлена позивач під розписку ( а.с.20-22).

Також з матеріалів справи видно, що на виконання вимог ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення відповідач застосував безпосередньо за виявленням проступку після службової зависки від 20 лютого 2017 року ( а.с.23-24), не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

ОСОБА_2 піддано найменш тяжкому виду дисциплінарного стягнення догані, що дає підстави для висновку про те, що відповідач врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» №11-07/1-276/п від 21 лютого 2017 року є необґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Як наслідок, не підлягають задовленню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача премій за сумлінне виконання трудових обов»язків.

На підставі ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2816 гривень.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2017 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль судовий збір в сумі 2816 гривень.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий

Судді :