Рішення № 69279384, 29.09.2017, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/605/17

2/291/412/17

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 вересня 2017 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого- судді Грека М.М.

при секретарі- Кащук Л.С.

позивача- ОСОБА_2

представника Ягнятинської сільської ради - Тимошенка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ягнятинської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ягнятинської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги мотивує наступним чином, що 08.11.2016 року позивач, був прийнятий на посаду кочегара Ягнятинського дитячого садка "Сонечко" на підставі Розпорядження сільського голови від 03.11.2016 року. Свої трудові обов'язки виконував сумлінно, претензій з боку керівництва не мав. 12.04.2017 року позивача було звільнено з посади кочегара дитячого садка по ст. 38 КЗпП України. Підставою для звільнення стала заява, яка була написана позивачем у день написання заяви про прийняття на роботу під тиском сільського голови. Оскільки, аби позивач не написав заяву про звільнення за власним бажанням, то його би взагалі не було прийнято на дану посаду.

В судове засідання позивач зявився позовні вимоги просив задовільнити поновити на роботі кочегаром Ягнятинського дитячого садка « Сонечко « та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судове засідання представник Ягнятинської сільської ради зявився проти задоволення позову заперечує.

Суд, вислухавши пояснення сторін,---- свідків, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.

Згідно частин 1-3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України керівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання: переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість: вступ до навчального закладу: неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком: вагітність:догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною- інвалідом: догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи: вихід на пенсію: прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.У судовому засіданні позивач повідомив, що у заяві про звільнення не зазначено, ї складання, дати із якої його необхідно звільнити, що є порушенням прав позивача. Також дана заява написана позивачем під тиском голови Ягнятинської сільської ради прийняття позивача на роботу.

Висновку про те, що звільнення працівника є незаконним у разі не зазначення дати звільнення у заяві дійшов Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у Ухвалі від 12.04.2017 року у справі 3 354/316/14-ц.

Розпорядженням Ягнятинського сільського голови від 12.04.2017 року №2к ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням, однак до моменту отримання трудової книжки 03.05.2017 року позивач кожного дня продовжував ходити на роботу, виконував свої трудові функціональні обовязки. У відповідності до ч. 2 ст. 38 КзпП України, якщо працівник після закінчення у попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудогового договору. Керуючись даною нормою права та тим фактом, що ОСОБА_2 дійсно ходив на роботу після 12.04.2017 року то його не можливо було звільнити.

Запис про звільнення ОСОБА_2.в трудовій книжці зроблений 12.04.2017 року, однак трудова книжка була видана на руки лише 03.05.2017 року, про що свідчить складена розписка. У відповідності до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з абз.1 і 3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у звязку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11,15, 60, 61, 118, 119 120, ЦПК України, ст. ст. 38, 233, 236 Кодексу законів про працю України, п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів «, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовільнити.

Визнати незаконним розпорядження Ягнятинської сільської ради від 12.04.2017 року № 2к про звільнення ОСОБА_2 з посади кочегара Ягнятинського дитячого садка « Сонечко «.

Поновити ОСОБА_2 на посаді кочегара Ягнятинського дитячого садка « Сонечко « з 13.04.2017 року.

Стягнути з Ягнятинської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області на користь ОСОБА_2 заробітню плату за час вимушеного прогулу з 13.04.2017 року по 29.09.2017 року в розмірі 17712 грн. з утриманням з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Ягнятинської сільської ради, Ружинського району, Житомирської області, ідентифікаційний код 04344920 судовий збір в сумі 1600,00 грн. на користь держави.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитися 04.10.2017 року.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць - підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.