Ухвала суду № 69277768, 03.10.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2133/15-к

Провадження № 1-в/163/28/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

за участі секретаря Голядинець О.В.,

прокурора Ляшук І.П.,

представника Любомльського РС

з питань пробації ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль клопотання начальника Любомльського РС з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища 1-ше Губкіно Орловської області Російської Федерації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, засудженого вироком Любомльського районного суду Волинської області від 16.09.2015 року за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, -

в с т а н о в и в :

У внесеному до суду клопотанні начальник Любомльського РС з питань пробації ЗМУ з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України просив вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_2 для відбування покарання, призначеного вироком Любомльського районного суду від 16.09.2015 року, у звязку із його злісним порушенням порядку та умов відбуття покарання, не повязаного з позбавленням волі, що виразилось у невиконанні покладеного на нього обовязку у виді періодичної реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції і свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Зокрема, ОСОБА_2 не зявився для реєстрації без поважних причин: 01.12.2015 року, 01.03.2016 року, 05.04.2016 року, 02.08.2016 року, 06.06.2017 року, 20.06.2017 року, 18.07.2017 року, 25.07.2017 року, 01.08.2017 року, 15.08.2017 року та у кожному випадку йому виносились письмові попередження про можливість відміни іспитового строку і направлення його для відбування призначеного судом покарання.

Представник органу з питань пробації в судовому засіданні клопотання підтримав, з вищенаведених підстав, та просив його задовольнити.

Прокурор заперечила проти внесеного клопотання та просила у його задоволенні відмовити, у зв'язку з закінченням на день розгляду клопотання терміну визначеного судом іспитового строку.

Засуджений ОСОБА_2 просив суд не направляти його в місця позбавлення волі, оскільки на реєстрацію до органу пробації він не зявлявся не умисно, а це було зумовлено неможливістю прибуття до кримінально-виконавчої інспекції, у звязку з його перебуванням на заробітках.

Заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів особової справи №40/2015 року встановлено, що вироком Любомльського районного суду від 16.09.2015 року ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст.ст.75, 76 КК України останнього звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Згідно ч.3 ст.164 КВК України, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.

Відповідно до ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Вирок суду від 16.09.2015 року щодо ОСОБА_2 прийнятий до виконання Любомльським МРВ КВІ 28.10.2015 року.

Засудженого ОСОБА_2 було ознайомлено з умовами відбуття покарання та визначено періодичність його зявлення на реєстрацію у Любомльський МРВ КВІ перший вівторок кожного місяця, а у випадку, коли день реєстрації співпадає зі святковим днем, день реєстрації переноситься на перший робочий день. Після чотирьох неявок на реєстрацію, 04.08.2016 року ОСОБА_2 змінено періодичність реєстрації з одного на два дні в місяць, які визначено на перший та третій вівторок кожного місяця, та з 04.07.2017 року перший, другий, третій та четвертий вівторок кожного місяця.

Наведені у клопотанні дні неявки засудженого для реєстрації до уповноваженого органу підтверджуються листками реєстрації засудженого.

Як на причини неявки для реєстрації у період з 01.12.2015 року по 20.06.2017 року ОСОБА_2 у письмових поясненнях вказував на його перебування на заробітках, як за межами області, так і за межами країни, оскільки він ніде не працює та заробляє кошти для проживання власною фізичною працею. Документального підтвердження таких пояснень ОСОБА_2 немає, однак враховуючи те, що у кожному випадку він відразу після прибуття до місця проживання зявлявся до Любомльського РС з питань пробації та надавав відповідні письмові пояснення про причини неявки, суд переконаний, що зазначені неявки засудженого, в силу життєвих обставин є обєктивними та не мають ознак злісності, тому можуть розцінюватись, як поважні.

Про причини подальших неявок на реєстрацію з 18.07.2017 року по дату внесення зазначеного клопотання засуджений Любомльський РС з питань пробації не повідомляв, однак в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що у липні та серпні 2017 року до органу пробації для реєстрації він не зявлявся, оскільки в даний період перебував на заробітках за межами Волинської області.

Крім цього, з матеріалів особової справи також встановлено, що за місцем проживання на поведінку засудженого ОСОБА_2 скарг не надходило та до індивідуально-профілактичної роботи він відносився добросовісно, з розумінням. У період іспитового строку до адміністративної відповідальності не притягувався та нового злочину не вчинив, про що свідчить відсутність в особовій справі необхідних підтверджуючих доказів про доведення протилежного.

Частиною 1 статті 78 КК України визначено, щопісля закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На день розгляду зазначеного клопотання, термін іспитового строку відносно ОСОБА_2 закінчився.

Таким чином, сукупність наведених фактів та причин неявок ОСОБА_2 на реєстрацію до органу пробації не дає підстав вважати суду про його небажання стати на шлях виправлення та його злісне невиконання покладених на нього обовязків, а тому, з врахуванням закінчення визначеного йому іспитового строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотанняначальника Любомльського РС з питань пробації.

Керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, на підставі ст.78 КК України, ст.ст.164, 166 КВК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання начальника Любомльського РС з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Любомльського районного суду Волинської області від 16.09.2015 року відносно ОСОБА_2, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Головуюча : суддя А.Л. Гайдук