Постанова № 69277622, 13.09.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6668/17

Провадження № 2-а/161/663/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Якушеву Р.І.,

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військового комісара Волинського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень та зобовязання субєктів владних повноважень вчинити певні дії та прийняти рішення у звязку із виплатою одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військового комісара Волинського обласного військового комісаріату, Міністерства Оборони України про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішень та зобовязання субєктів владних повноважень вчинити певні дії та прийняти рішення у звязку із виплатою одноразової грошової допомоги.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що проходив військову службу в період з травня 1976 року по червень 1990 року в Збройних Силах СРСР. Під час проходження військової служби у 1983 році перебував на території Республіки Афганістан. 26 червня 1990 року був звільнений з дійсної військової служби у запас за хворобою, виключений із списків особового складу військової частини.

У 2014 році йому було встановлено ІІІ групу інвалідності через захворювання, повязане з виконанням обовязків військової служби.

Позивач, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року, звернувся до військового комісара Волинського обласного комісаріату з заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги, до якої додав усі необхідні документи. Військовим комісаріатом було направлено позивачу лист з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги у звязку з відсутністю у поданих документах достатніх доказів того, що інвалідність позивачу була встановлена до моменту набрання чинності положень щодо виплати одноразової грошової допомоги замість державного обовязкового особистого страхування військовослужбовців.

Це рішення військового комісара було оскаржене позивачем до Міністерства Оборони України, яке листом від 06.04.2017 року також повідомило позивача про відсутність достатніх підстав для виплати йому одноразової допомоги порядку, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975.

З врахуванням викладеного та уточненої позовної заяви позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність військового комісара Волинського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності; скасувати рішення військового комісара Волинського обласного військового комісаріату, викладене у листі від 28.12.2016, про відмову у реалізації заяви про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності; зобов'язати військового комісара Волинського обласного військового комісаріату подати розпорядникові бюджетних коштів:

1)висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення III групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень;

2)документи, подані військовому комісару Волинського обласного військового комісаріату, для отримання такої одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабміну від 25.12.2013 №975;

-визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства Оборони України, викладене у листі від 06.04.2017, про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності;

- зобовязати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової , допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення III групи інвалідності після звільнення з військової служби, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень; надіслати таке рішення разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, просив позов задовольнити. Представник Волинського обласного військового комісаріату ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що первинно інвалідність, спричинену захворюванням, отриманим в період проходження військової служби, ОСОБА_1 було встановлено у 2005 році. На той момент нормативним документом, що регулював правовідносини у сфері проведення компенсаційних виплат військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок захворювання, травми чи поранення в період проходження військової служби були Умови державного особистого страхування військовослужбовців і військозобовязаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №488 від 19.08.1992 року. Разом з тим, Постановою Кабміну №975 від 25.12.2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги...» вищевказана постанова КМУ №488 була визнана такою, що втратила силу, а, відтак, припинила свою законну дію. Абзацом 3 пункту 2 постанови КМУ №975 від 25.12.2013 року передбачено, що одноразова грошова допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. Водночас, відповідно до п. 3 Порядку днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці МСЕК. Спеціалісти Волинського ОВК прийшли до висновку про відсутність у них достатніх доказів того, що інвалідність ОСОБА_1 була встановлена до моменту набрання чинності положень щодо виплати одноразової грошової допомоги замість державного обовязкового особистого страхування військовослужбовців. Просив у позові відмовити повністю. Представник Міністерства ОборониУкраїни ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, хоч про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду подав заперечення щодо позову. Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в період з травня 1976 року по червень 1990 року в Збройних Силах СРСР. Під час проходження військової служби у 1983 році перебував на території Республіки Афганістан, що підтверджується випискою з наказу командира військової частини (а.с.7) 26 червня 1990 року був звільнений з дійсної військової служби у запас за хворобою, виключений із списків особового складу військової частини. Згідно абз. 2 п. 3 Порядку затвердженогоПостановою КМУ №975 від 25.12.2013 рокуднем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності - є дата, що зазначена у довідці МСЕК. Згідно довідки медико-соціальної експертної комісії від 04.06.2014 року позивачеві встановлена третя група інвалідності по зору захворювання так, що пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Інвалідність встановлена довічно (а.с.16). Позивач, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постанови Кабінету міністрів України №975 від 25.12.2013 року, звернувся до військового комісара Волинського обласного комісаріату з заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги, до якої додав усі необхідні документи. Військовим комісаріатом було направлено позивачу лист з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги у звязку з відсутністю у поданих документах достатніх доказів того, що інвалідність позивачу була встановлена до моменту набрання чинності положень щодо виплати одноразової грошової допомоги замість державного обовязкового особистого страхування військовослужбовців (а.с. 12) Листом від 06.04.2017 року міністерство фінансів Міністерства Оборони України повідомило позивача про відсутність достатніх підстав для виплати йому одноразової допомоги згідно порядку, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, оскільки позивач звільнений з військової служби в 1900 році , а інвалідність первинно встановлена в 2005 році, то для виплати одноразової грошової допомоги немає законних підстав. (а.с. 10) Судом встановлено, що первинно інвалідність, спричинену захворюванням, отриманим у період проходження військової служби позивачу було встановлено у 2005 році. Із заявою про отримання одноразової грошової допомоги на підставі встановлення у 2005 році ІІІ групи інвалідності позивач не звертався і одноразову допомогу не отримував, оскільки відповідне право виникло лише у 2007 році з набранням відповідними змінами до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Оскільки позивач вперше звернувся за призначенням одноразової грошової допомоги 07.12.2016 року а ІІІ групу інвалідності встановлено у червні 2014 року, в даному випадку мають застосовуватись положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 та редакція Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , чинна на червень 2014 року. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно дост. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Згідност.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"соціальний захист військовослужбовцівдіяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Згідностатті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Відповідно до пункту 2 частини 1статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цьогоЗаконупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти. Відповідно до ч. 1ст. 16 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога),гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Частиною другоюст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом міністрів України. З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності. Зазначена позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року справа № 21-466а14. Відповідно до приписів ч. 1ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства Українивисновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першоїстатті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. При цьому, застосуваннястатті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок ушкодження здоровя, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби. Постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 було затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі по тексту - Порядок). Пунктом 6 Порядку передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин. Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви до військового комісара волинського обласного військового комісаріату. Отже, враховуючи, що позивач отримав інвалідність внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, суд вважає, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідностатті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XIIта в Порядку, визначеному Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 року, оскільки законодавцем передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської армії до військовослужбовців Збройних Сил України та законодавцем встановлено обов'язок саме Міністерства Оборони України стосовно прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у зв'язку з встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби під час здійснення інтернаціонального зобов'язання. Згідно зі змістом Рекомендації ОСОБА_4 Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_4 Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність субєкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискредитацію (вільний розсуд) субєкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. Слід зазначити, що законодавцем не повязано наявність довідки МСЕК про первинне встановлення інвалідності з настанням права на отримання одноразової грошової допомоги Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст.2,8-14,24,71,94,160-163,167,186,254 КАС України, ст.1,23,16 ЗУ «Просоціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.11, п.13Постановою Кабінету Міністрів України « Про затвердження порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі, смерті інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів , які призвані на навчальні ( або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» № 975 від 25.12.2013 рокусуд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військового комісара Волинського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення йому III групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень. Скасувати рішення військового комісара Волинського обласного військового комісаріату, викладене у листі від 28.12.2016, про відмову у реалізації заяви про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення ОСОБА_1 III групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень. Зобов'язати військового комісара Волинського обласного військового комісаріату подати розпорядникові бюджетних коштів: - висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення III групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень. - документи, подані ОСОБА_1 військовому комісару Волинського обласного військового комісаріату, для отримання такої одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабміну від 25.12.2013 №975; Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства Оборони України, викладене у листі від 06.04.2017, про відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, передбаченої п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», через встановлення III групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, сума якої відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захиствійськовослужбовців та членів їх сімей» складає 182700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) гривень. Зобовязати Міністерство Оборони України розглянути питання щодо прийняття рішення про виплату та перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою КМУ 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомогиу разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» у розмірі 150 - кратного мінімуму, на день встановлення інвалідності, а саме: 182700 грн. (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Пушкарчук В.П.