Ухвала суду № 69277111, 27.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1863/16

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

27 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року державне підприємство Науково-технічний комплекс Завод точної механіки звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, Державної фіскальної служби України, в якому просило: визнати протиправним та скасувати прийняті Головним управлінням Державної фіскальної служби України в Хмельницькій області податкові повідомлення-рішення №0000791400 від 12 липня 2016 року, №0000801400 від 12 липня 2016 року та №0000991400 від 12 липня 2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України щодо розгляду первинної скарги №18720/99-99-11-02-02-25 від 30 серпня 2016 року.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 30.08.2016 року №18720/99-99-11-02-02-25 залишено без розгляду.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 12.07.2016 року №0000791400 про збільшення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в частині основного платежу в сумі 37894 грн. та штрафних санкцій в сумі 9473, 50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного зясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила стосовно задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, на підставі направлень від 10.05.2016 року №304, №305, №306,№307, №308, №309, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області № 213 від 27.04.2016 року та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІ квартал 2016 року проведена документальна планова виїзна перевірка державного підприємства Науково-технічний комплекс Завод точної механіки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року.

За результатами перевірки складено акт №0040/22-01-14-01/23831376 від 22.06.2016 року, яким встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, підпункту а пункту 198.1, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 199.1 статті 199, пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200, пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014р. № 966 (у редакції наказу від 23.01.2015р. № 13) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014р. за № 1267/26044, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, всього в сумі 3246609 грн., в тому числі занижено за жовтень 2014 року в сумі 983764 грн., за березень 2015 року в сумі 1832 грн., за квітень 2015 року в сумі 331361 грн., за вересень 2015 року в сумі 150108 грн., за жовтень 2015 року в сумі 133865 грн., за грудень 2015 року в сумі 1780096 грн. та завищено за березень 2014 року в сумі 112086 грн., за вересень 2014 року в сумі 22331 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 Декларації) всього в сумі 640 грн., в тому числі за квітень 2013 року в сумі 260 грн., за серпень 2013 року в сумі 380 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2016 року в сумі 1460976 грн.;

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 12 липня 2016 року: №0000791400 (форма Р), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4058261,25 грн., в тому числі 3246609 грн. за основним платежем та 811652,25 грн. за штрафними санкціями; №0000801400 (форма В4), яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 Декларації) за серпень 2013 року в сумі 380 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за березень 2016 року в сумі 1460976 грн.; №0000991400 (форма ПС), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 53994,60 грн.

Підприємство, вважаючи дані повідомлення-рішення незаконними та такими, що порушує його права, звернулося з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

В силу вимог пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України продукції оборонного призначення, визначеної такою згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про державне оборонне замовлення", що класифікується за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: групи 93, крім включених до товарних позицій 9303 - 9304, а також 9305 (тільки призначених для виробів товарних позицій 9303 - 9304), 9306 90 90 00 та 9307.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2014 року по березень 2016 року ДП НТК Завод точної механіки здійснювало операції з постачання продукції військового призначення (30 мм автоматичні гармати ЗТМ-1, ЗТМ-2 з комплектом ЗІП, ланки Л-30, ремонтні комплекти ЗІП до гармати) товарних позицій УКТ ЗЕД 9301 (зброя бойова, крім пістолетів, револьверів та зброї товарної позиції 9307) та 9305 (частини та приладдя до виробів товарних позицій 9301), які звільнені від оподаткування податком на додану вартість згідно пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, сума яких склала 68904739 грн.

Тобто, починаючи з жовтня 2014 року ДП «НТК «Завод точної механіки» здійснювало як оподатковувані, так і неоподатковувані операції з постачання товарів, особливість справляння ПДВ при проведенні яких регулюється нормами статті 199 ПК України.

Зокрема, п. 199.1 ст.199 ПК України (в редакції до 01.07.2015 року) зазначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях.

З 01.07.2015 року, відповідно до Закону України №71-VIII від 28.12.2014р., пункт 199.1 ст.199 ПК України викладено в наступній редакції: у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти і зареєструвати відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

З 29.07.2015 року, відповідно до Закону України №643-VIII від 16.07.2015р., пункт 199.1 ст.199 ПК України викладено в наступній редакції: у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Підпунктом 199.2 вказаної статті передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Згідно п. 199.3 вказаної статті платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

Пунктом 199.4 цієї статті визначено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватися (введені в експлуатацію). З 29.07.2015р. Законом України № 643-УІІІ від 16.07.2015р. абзац другий виключено.

Відповідно до п.199. ст.199 ПК України, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 - 199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

При виробництві продукції військового призначення підприємством використовувались придбані сировина, матеріали, роботи, послуги, необоротні активи, з вартості яких суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) під час їх придбання повністю відносились підприємством до податкового кредиту з відображенням в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.

Як встановлено судом першої інстанції, починаючи з жовтня 2014 року ДП «НТК «Завод точної механіки» здійснювало постачання продукції військового призначення в межах як оподатковуваних, так і неоподатковуваних операцій, а тому сировина, матеріали, роботи, послуги, необоротні активи, які використані при виробництві цієї продукції є такими, що частково використані в оподатковуваних операціях, а частково - ні, у співвідношенні обсягів з постачання оподатковуваних/ неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) до сукупних обсягів постачання (без урахування сум ПДВ) по підприємству.

При цьому, згідно норм п. 199.1 ст.199 ПК України, суми податку на додану вартість, що підлягають віднесенню до податкового кредиту за операціями з придбання сировини, матеріалів, робіт, послуг, необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, підлягають коригуванню наступним чином: до 01.07.2015р. - до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях; з 01.07.2015р. - платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти і зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апелянтом не надано ні суду першої інстанції ні апеляційному суду належних доказів здійснення ним у вказаний період перерахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій та відповідного коригування (зменшення) сум ПДВ, які підлягають віднесенню до податкового кредиту за операціями з придбання товарів/послуг, необоротних активів відповідно до частки їх використання в неоподатковуваних операціях згідно норм статті 199 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині завищення позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів/послуг, необоротних активів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, всього в сумі 1893574 грн., в тому числі завищення за жовтень 2014 року в сумі 983764 грн., за листопад 2014 року в сумі 100817 грн., за грудень 2014 року в сумі 115139 грн., за січень 2015 року в сумі 131893 грн., за березень 2015 року в сумі 28806 грн., за квітень 2015 року в сумі 23958 грн., за травень 2015 року в сумі 35162 грн., за червень 2015 року в сумі 494973 грн. та заниження за лютий 2015 року в сумі 20938 грн., а висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України правомірними.

Щодо завищення податкового кредиту на суму 499646,60 грн. по операціях із ТОВ «МОНОЛІТ КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ 39205335), колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів спраави, 29.10.2015 року між ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння (покупець), ТОВ "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" (постачальник) та ДП НТК Завод точної механіки (платник) укладений договір поставки №002.2309. Відповідно до умов договору постачальник зобов"язується передати у власність покупця продукцію, визначену у п.1.2 цього договору, покупець зобовязується прийняти продукцію, а платник зобовязується оплатити продукцію на умовах цього договору в рахунок погашення існуючої заборгованості перед покупцем за поставлену продукцію по договору №01-207 від 20.04.2010 року (п.1.1 договору); найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці, визначається специфікацією, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору); місце здійснення поставки продукції постачальником ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (п.п. 2.2 договору), відвантаження продукції здійснюється за рахунок постачальника (п.п. 2.3 договору); строк дії цього договору закінчується 31.12.2016 року (п.п. 7.2 договору) .

На виконання договору №002.2309 від 29.10.2015 року TOB МОНОЛІТ КОНСТРАКШН відповідно до видаткових накладних від 31.12.2015 року поставило ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння енергетичне обладнання (кабель ЩР-01- 01-ВЯ та підстанції 2КТПГ-1000/10/0,4 У1), оплату за яке здійснив позивач.

Податкові накладні від 31.12.2015 року № 1 і №2 підтверджують факт перерахування позивачем коштів за поставлене ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння енергетичне обладнання, позивач відніс податок на додану вартість в сумі 499646,60 грн., сплачений в ціні вказаного обладнання, до податкового кредиту в грудні 2015 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Таким чином, обов'язковою умовою включення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до податкового коредиту є поставка зазначеного товару платнику податку.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо правомірності віднесення податку на додану вартість до суми податкового кредиту безпідставними, оскільки отримувачем (покупцем) обладнання, поставленого TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" та оплаченого позивачем, є ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння, тому у позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні зазначеного товару у грудні 2015 року.

За таких з'ясованих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач мотивує свою незгоду з висновками акту планової перевірки, які стосуються сум податку на прибуток, однак останнім оскаржуються лише податкові повідомлення-рішення, які стосуються податку на додану вартість.

До того ж, колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі наведено доводи, що стосуються господарських операцій з ДП ДГЗІФ "Укрінмаш", ДК "Укрспецескорт", при тому, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про часткову неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4

�я, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці, визначається специфікацією, що є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору); місце здійснення поставки продукції постачальником ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 6 (п.п. 2.2 договору), відвантаження продукції здійснюється за рахунок постачальника (п.п. 2.3 договору); строк дії цього договору закінчується 31.12.2016 року (п.п. 7.2 договору) .

На виконання договору №002.2309 від 29.10.2015 року TOB МОНОЛІТ КОНСТРАКШН відповідно до видаткових накладних від 31.12.2015 року поставило ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння енергетичне обладнання (кабель ЩР-01- 01-ВЯ та підстанції 2КТПГ-1000/10/0,4 У1), оплату за яке здійснив позивач.

Податкові накладні від 31.12.2015 року № 1 і №2 підтверджують факт перерахування позивачем коштів за поставлене ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння енергетичне обладнання, позивач відніс податок на додану вартість в сумі 499646,60 грн., сплачений в ціні вказаного обладнання, до податкового кредиту в грудні 2015 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Таким чином, обов'язковою умовою включення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до податкового коредиту є поставка зазначеного товару платнику податку.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає доводи апелянта щодо правомірності віднесення податку на додану вартість до суми податкового кредиту безпідставними, оскільки отримувачем (покупцем) обладнання, поставленого TOB "МОНОЛІТ КОНСТРАКШН" та оплаченого позивачем, є ДП Конструкторське бюро Артилерійське озброєння, тому у позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту ПДВ, сплаченого в ціні зазначеного товару у грудні 2015 року.

За таких з'ясованих обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача про скасування податкових повідомлень-рішень в цій частині.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач мотивує свою незгоду з висновками акту планової перевірки, які стосуються сум податку на прибуток, однак останнім оскаржуються лише податкові повідомлення-рішення, які стосуються податку на додану вартість.

До того ж, колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі наведено доводи, що стосуються господарських операцій з ДП ДГЗІФ "Укрінмаш", ДК "Укрспецескорт", при тому, що судом першої інстанції задоволено позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про часткову неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 жовтня 2017 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4