Постанова № 6927683, 27.11.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2009 р.

10 год. 30 хв.Справа № 2-а-13977/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Головчук Ю.І.,

за участю:

представника позивача - Іпатова В.В.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Павленко Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування акту індивідуальної дії,

встановив:

ТОВ "Нафтотранссервіс" звернулось до суду з адміністративним позовомдо Державної податкової інспекції у м. Херсоні, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009р. № 0004741502/0, яким позивачу збільшено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на 143522 грн. 25 коп., у тому числі за основним платежем на 136672 грн. та за штрафними санкціями на 6850 грн. 25 коп.

Спірне податкове повідомлення – рішення складене на підставі акту від 14.08.2009 р. №2334/15-2/30245835 « Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідач неправомірно виключив із складу податкового кредиту за січень і червень 2009 року суми ПДВ по податковим накладним, дата складання яких не відповідає цим податковим періодам та вважає, що вирішальним у формуванні податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної та складення цієї податкової накладної платником податку на додану вартість незалежно від дати складення цієї податкової накладної.

Представники відповідача проти позову заперечили, мотивуючи тим, що за результатами проведення невиїзної (камеральної) перевірки декларацій позивача з податку на додану вартість за січень та червень 2009 року встановлено, що позивач до податкового кредиту цих декларацій включив податок нарахований (сплачений) за податковими накладними, дата складання яких не відповідає податковим періодам за який складено податкові декларації. Так, до податкового кредиту січня 2009 року включені податкові накладні, складені у грудні 2007 року та січні – лютому 2008 року на загальну суму податку 136665 грн., а до податкового кредиту у червні 2009 року включено податкові накладні складені у лютому 2009 р. на загальну суму податку 7 грн. Тому, податкове повідомлення – рішення винесено правомірно та відповідає чинному законодавству.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає частковому задоволенню у зв'язку із наступними обставинами.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі –Закон України №168/97-ВР від 03.04.1997 р.) передбачено, що суми ПДВ, які підлягають сплаті в бюджет визначаються як різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту. Податковий кредит у свою чергу складається із суми податку на додану вартість сплачених (нарахованих) постачальниками протягом такого звітного періоду у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна. Датою виникнення права платника податків на податковий кредит є дата отримання податкової накладної. Позивач вважає, що

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

За пп.7.2.3 та пп. 7.2.6 п. 7.2. ст.. 7 Закону України № 168/97 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд підтримує позицію відповідача, що належним чином оформлена податкова накладна підлягає включенню до податкового кредиту того податкового періоду на який припадає дата складання податкової накладної.

У разі отримання податкової накладної у подальших податкових періодах позивач відповідно до Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (далі - Закон України №2181-ІІІ) та Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за №250/2054 має право провести коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту у зв’язку з отриманням цієї податкової накладної та включити зазначені зміни до поточної податкової декларації, або надати нову декларацію з ПДВ за попередні податкові періоди, за які отримано податкову накладну. При дотриманні зазначеного порядку збільшення податкового кредиту та штрафні санкції за несвоєчасне формування податкового кредиту до позивача не застосовуються.

Однак, відповідачем при складанні акту перевірки від 14.08.2009р. не враховане право позивача на податковий кредит за податковими накладними, складеними у грудні 2007р. у січні-лютому 2008р. та у лютому 2009 р. та не врахованого позивачем у складі податкового кредиту тих податкових періодів, які припадають на момент складання (отримання) податкових накладних за спірним податковим кредитом.

При розгляді цього питання суд виходить з того, що відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08. 2005 року N327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08. 2005 р. за N 925/11205 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, встановлений 1095 денний термін визначення податкових зобов’язань з податків та обов’язкових платежів до бюджету податковим органом, у цей же термін можливий перегляд податкових зобов’язань узгоджених платником податків у самостійному порядку. Отже позивач на момент проведення перевірки від 14.08.2009р. не втратив право на коригування податкового кредиту грудня 2007р. січня-лютого 2008р. та лютого 2009 р у сторону його збільшення.

Таким чином, виключивши податкові накладні із податкового кредиту лютого і червня 2009 року та не включивши ці податкові накладні до тих податкових періодів, у яких вони складені, відповідач фактично позбавив позивача права на отримання належного йому податкового кредиту передбаченого Законом України №168/97 –ВР від 03.04.1997 р..

Отже, відповідач під час проведення перевірки встановив завищення суми податкового кредиту за лютий і червень 2009 року на суму 136672 грн. та зобов’язаний був встановити заниження податкового кредиту за грудень 2007р. січень, лютий 2008р., лютий 2009 р на 136672 грн.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з вимогами позивача, що відповідачем безпідставно збільшено податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 136672 грн. В частині застосування штрафних санкцій до ТОВ «Нафтотранссервіс» у сумі 6850 грн. 25 коп., суд погоджується з позицією відповідача та вважає, що в цій частині податкове повідомлення – рішення ДПІ у м. Херсоні винесено відповідно до вимог чинного законодавства.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0004741502/0 від 31.08.2009 року в частині визначення позивачу суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 136 672 грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо скасування штрафних санкцій відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 грудня 2009 р..

Суддя Попов В.Ф.