Постанова № 6927567, 25.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"25" листопада 2009 р. № 2а- 36939/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Харківтранс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «НВК Харківтранс»звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі міста Харкова в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення рішення №0000232307/0 від 13.03.09р. по податку на прибуток на загальну суму 892225,00 грн., №0000242307/0 від 13.03.09р. по податку на додану вартість на загальну суму 128806,50 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що спірні повідомлення - рішення прийняті відповідачем при неповному застосуванні норм чинного законодавства, що умови поставки товару на території України та за її межами - на територію Російської Федерації не є співставними. До ціни товару за експортним контрактом № 2-В-НПК від 20.02.2006 р. митні платежі та збори не входять, так як не передбачені умовами поставки за правилами ІНКОТЕРМС-2000: СРТ-Белгородська область, Борисівський район, с. Хотмижськ. «Постановлением Правительства Российской Федерации № 217 от 10.04.2007 р. О мерах по защите российских производителей машиностроительного крепежа»було введено антидемпінгове мито на поставлену позивачем продукцію у розмірі 21,8 %, що з урахуванням інших митного збору суттєво впливає на ціну імпортованого товару на територію Російської федерації. Поряд з цим, продаж товару на території України не вимагає додаткової сплати від сторін договору платежів і зборів, зокрема, митних, від визначеної сторонами ціни товару без урахування податку на додану вартість.

Представник позивача в судове засідання зявився та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі, вказавши, що оскаржені податкові повідомлення рішення винесено ним у відповідності до вимог чинного законодавства України та є законними та обґрунтованими.

Судом встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка ТОВ “НВК Харківтранс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07р. по 30.09.08р.

За результатом перевірки складений акт перевірки №1537/23-304/33816436 від 04.03.09р. та винесенні податкові повідомлення рішення №0000232307/0 від 13.03.09р. про донарахування податку на прибуток у розмірі 829225,0 грн. (в тому числі основний платіж 616422,0 грн. та штрафні санкції 212803,0 грн.), №0000242307/0 від 13.03.09р. про донарахування податку на додану вартість у розмірі 128806,5 грн. (в тому числі основний платіж 85871,0 грн. та штрафні санкції 42935,5 грн.).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, ТОВ “НВК Харківтранс” здійснювало поставку метизної продукції за межі митної території України в рамках експортного контракту №2-В-НПК від 20.02.06р., укладеного з ТОВ “Регіональний КТК”, Бєлгородська область, Борисівський район, Російська Федерація.

ТОВ “Регіональний КТК” є нерезидентом і не є платником податку на прибуток на загальних підставах згідно ст.10 Закону України “Про оподаткування податку на прибуток”. Операції з поставки товарів (робіт, послуг) таким субєктам господарювання є операціями особливого виду і оподатковуються згідно вимог ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” положення п.п. 7.4.1 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Так, згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов»язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

В ході перевірки проведено аналіз цін продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ “НВК Харківтранс” за результатами якого встановлено, що рівень експортних цін на метизну продукцію нижче цін на ідентичні товари у відповідних періодах, продаж яких здійснювался іншим покупцям, платникам податку на прибуток на загальних підставах.

Діючим законодавством визначено (п.п.1.20.8. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), що при проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов"язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз.1 п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. У звязку з цим, ДПІ в ході проведення перевірки звернулась до платника з листом від 23.02.09р. № 3180/10/23-314 з проханням надати письмові пояснення щодо обґрунтування відповідності рівня ціни продажу за межі митної території України рівню звичайних цін, що склалась на ринку на такі товари, але директор ТОВ “НВК Харківтранс” відмовився від отримання вказаного листа і письмового обґрунтування відповідності рівня експортних цін рівню звичайних цін перевіряючим не надав.

Так, згідно положень п.1.20 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”:

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Відповідно до п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об"єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Судом встановлено, що відповідачем в ході визначення звичайної ціни було використано інформацію щодо укладених на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договорів з ідентичними (однорідними) товарами, було враховано кількість (обсяг) товарів (обсяг товарної партії): ВАТ “Дніпровагонмаш” договір №07/11-01 від 07.11.07р., ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” договір №0001-СН від 14.11.07р., ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” договір №03/07/08 від 03.07.08р., ВАТ “Маріупольський завод важкого машинобудування” договір №10/01/08 від 10.01.08р., ТОВ “Укрзалізничпром” договір №10/01/08 від 10.01.08р., ВАТ “Азовзагальмаш” договір №ПСН-02871 від 03.05.07р., договір №ПСН-03189 від 18.05.08р., ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” договір №06/08/04/02-Т від 04.06.08р., договір №04/08/16/03 від 16.04.08р., ДП “Придніпровська залізниця” договір №ПР/НХ-07768/НЮ від 03.04.07р., ЗАТ “Азовелектросталь” договір № 240 АЭС від 16.07.07р., ДП “Укрспецвагон” договір №590 П-ЦВСВ (ВЗК-0.)Ю від 29.12.06р., ТОВ “Трансмаш” договір №004/08 від 10.01.08р., ТОВ “Укржелдорпоставка”, Південна залізниця.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків відповідача щодо визначення звичайної ціни оскільки по-перше: позивачем не заперечувався факту продажу товару до Росії за нижчою ціною ніж він продавав раніше, по друге позивач не надав суду економічного обґрунтування продажу товару до Росії за ціною значно нижчою за ціну по якій він мав-би можливість продати свій товар на території України, що в свою чергу свідчить про бажанні позивача штучно мінімізувати свої доходи.

Також, судом встановлено, що як зазначено в акті перевірки позивачем до складу валових витрат віднесені сум витрат у розмірі 2168491,00 грн. на придбання послуг з механічної обробки деталей, які не повязані з власною господарською діяльністю ТОВ “НВК Харківтранс” в звязку з тим, що виконувались штатними працівниками підприємства (які за виконану роботу отримували заробітну плату).

Також, актом перевірки встановлено, що вище зазначені послуги щодо механічної обробки деталей не використання у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що він погоджується з висновками відповідача зазначеним в акті перевірки оскільки як було встановлено судом.

Згідно даних штатного розкладу ТОВ “НВК Харківтранс” на 2008р., затвердженого 03.01.08р. директором ТОВ “НВК Харківтранс” Пуховим В.В., передбачено наступний штат співробітників підприємства: директор (1), головний інженер (1), економіст (1), токар 3 розряду (1), наладчик (1), токар 2 розряду (1), токар 4 розряду (2), слюсар-ремонтник (2), комірник (1), заточниця (1), шліфувальник 5 розряду (1), наладчик верстатів з ЧПУ (1), слюсар (1), оператор верстатів з ЧПУ (1), інспектор відділу кадрів (1), бухгалтер (1), головний технолог (1), тобто на підприємстві мається достатня кількість фахівців, які за своєю спеціальністю можуть виробляти метизну продукцію.

Згідно укладених договорів поставки, ТОВ “НВК Харківтранс” у перевіряємому періоді відвантажувало залізничним підприємствам метизну продукцію запасні частини для рухомого складу залізниць, якість якої підтверджено сертифікатом виробника продукції ТОВ «НВК Харківтранс».

У сертифікаті наведено, що однією з підстав його видачі є акт обстеження виробництва від 20.11.06р. №08. запасних частин для рухомого складу залізниць на ТОВ “НВК Харківтранс”, у якому вказано наступне:

п.6 на ТОВ “НВК Харківтранс” кількість працюючих на виробництві запасних частин для рухомого складу залізниць складає 14 осіб;

п.7 підприємство має комплект методологічних інструкцій. Загальні положення управління нормативною документацією здійснюється згідно відповідних методологічних інструкцій. Підприємство має нормативну документацію на виготовлення заявленої продукції ГОСТ 5918-73 та конструкторську документацію. Нормативна документація на вхідні матеріали, методи випробування та контролю щодо виробництва запасних частин для рухомого складу залізниць є і знаходиться у фахівця, що виконує функції контролера. Підприємство має повний комплект технологічної документації (ТД) (технологічні процеси, необхідні інструкції з технологічних операцій виробництва запасних частин для рухомого складу залізниць, інструкції з охорони праці та техніки безпеки). Підприємство забезпечено необхідним обладнанням, оснасткою, інструментом, засобами контролю у відповідності до вимог технологічного процесу. Обладнання, оснастка, інструмент відповідає вимогам технологічного процесу. Перевірка обладнання на технологічну точність здійснюється фахівцем, що виконує функції головного механіка підприємства. Графіки перевірки оснастки і устаткування на технологічну точність та акти перевірки на технологічну точність в наявності. Кваліфікація робітників і інженерно-технічних робітників ТОВ “НВК Харківтранс” відповідає вимогам технологічного процесу на виробництво запасних частин для рухомого складу залізниць, що заявлені до сертифікації. Графік технологічної дисципліни та акти перевірки дотримання технологічної дисципліни в наявності. Капітальний, поточний ремонти та обслуговування обладнання, оснастки виконується спеціалізованими бригадами підприємства відповідно до існуючих графіків. Випробувальне обладнання та вимірювальна техніка є і відповідає вимогам технологічної та нормативної документації. Кваліфікація контролерів відповідає вимогам операцій, що ними виконуються. Контроль за виготовленням готової продукції у механічному цеху здійснює фахівець, що виконує функції контролера. Приймально-здавальні випробування виконуються керівництвом дільниці та контролером підприємства. Обсяг контролю у процесі виробництва, контролю та випробувань готової продукції достатній для підтвердження відповідності її вимогам НД. Процедура підготовки та підвищення кваліфікації персоналу викладена у відповідній інструкції. Стан підготовки та підвищення кваліфікації персоналу забезпечує виробництво якісної продукції;

п.8 Контроль якості продукції на підприємстві та технологічна система виробництва запасних частин для рухомого складу залізниць у повному обсязі забезпечує виготовлення продукції зі стабільними показниками, що встановлені вимогами ГОСТ 5918-73.

Також судом встановлено, що не заперечувалось позивачем по справі, що “ ООО Харьковтранс производит гайки прорезные (корончатые) согласно ГОСТ 5918-73 Продукция применяется на вагоноремонтных и вагоностроительных предприятиях Украины, России, Беларуси. Кроме того, предприятие выпускает широкий спектр запасных частей для грузовых и пассажирских железнодорожных вагонов”.

Згідно пояснень працівників ТОВ “НВК Харківтранс”, наданих під час судового засідання, які працювали на підприємстві у періоді, що перевірявся, виробничий цех ТОВ “НВК Харківтранс” розташований за адресою Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, вул. Гагаріна, 24. Працівники ТОВ “НВК Харківтранс” здійснювали токарну обробку деталей (у т.ч. гайок), наладку верстатів, виготовлення деталей. За виконану для ТОВ “НВК Харківтранс” роботу заробітну плату видавала комірниця підприємства ОСОБА_2, а також ОСОБА_3 Комірниця підприємства ОСОБА_2 видавала робітникам сировину та заготовки для вироблення деталей, а також завдання на виробництво від імені ТОВ “НВК Харківтранс.

Також судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в періоді, що перевірявся, не працювали в штаті ТОВ “НВК Харківтранс” алеТОВ “НВК Харківтранс” мало взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 та з ФОП ОСОБА_4

Як було встановлено судом та підтверджується вище зазначеним актом перевірки підприємством протягом періоду, що перевірявся, були понсені витрати з механічної обробки деталей у ФО П ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4.

Судом також встановлено, що ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, в той час коли мали правові відносини з ТОВ “НВК Харківтранс”, застосовували спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, тобто були суб"єктами малого підприємництва платниками єдиного податку. Згідно заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, звітів суб"єктів малого підприємництва вищеперелічені СПД ФО здійснювали підприємницьку діяльність без найму робочої сили та не займались механічною обробкою деталей.

До того ж, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_9 здійснювали свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що на запит ДПА у Харківській області від 27.02.09 р. №827/10/26-373 отримано відповідь Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 02.03.09р. №02-19/199 згідно якої встановлено, що дозволи на початок робіт СПД, які здійснюють діяльність з механічної обробки металевих виробів за адресою: АДРЕСА_1, за період 2006 - 2009 роки селищною радою не надавались.

Таким чином, в суд приходить до висновку, що під час судового засідання ТОВ “НВК Харківтранс” не доведено взаємозвязку отриманих від вищенаведених фізичних осіб-підприємців послуг механічної обробки деталей з господарською діяльністю підприємства оскільки підприємство мало всі можливості та виробничі потужності для самостійно виконати роботи щодо механічної обробки деталей.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про підтвердженість висновків відповідача, щодо завищення позивачем обсягу податкового кредиту на суму 85871,0 грн. внаслідок порушень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки як вже було встановлено судом вище ТОВ “НВК Харківтранс” не доведено взаємозвязку отриманих від вищенаведених фізичних осіб-підприємців послуг механічної обробки деталей з господарською діяльністю підприємства, а в межах договорів надання послуг механічної обробки деталей та відповідно до вимог п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_8 виписали на адресу ТОВ “НВК Харківтранс” податкові накладні по отриманим послугам механічної обробки деталей на загальну суму 515221,76 грн., в тому числі ПДВ 85870,29 грн., які враховані ТОВ “НВК Харківтранс” у складі податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв»язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв»язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки не встановлено взаємозвязку витрат на придбання послуг механічної обробки деталей, то таким чином ТОВ “НВК Харківтранс” в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_8 послугам механічної обробки деталей.

З огляду на викладене, суд визнає правильними висновки акту документальної перевірки від 04.03.09р. №1537/23-304/33816436, а отже і правомірно винесеними податкові повідомлення рішення №0000232307/0 від 13.03.09р., №0000242307/0 від 13.03.09р.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Харківтранс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - відмовити. .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2009 року.

Суддя Спірідонов М.О.