Постанова № 6927537, 23.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"23" листопада 2009 р.                                                                       № 2а- 38358/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі Лишняк І.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Якуши Н.В.

представника відповідача - Заярного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (надалі відповідач), в якому просить суд стягнути з ВАТ "Точмедприлад" суму простроченої заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2009 року в сумі 76506,15 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариство "Харківський завод Точмедприлад" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно ч. 2 статті 17, ч. 6 ст. 19, ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 підприємство було зобов'язане сплачувати нараховані за базовий звітний місяць страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього базового звітного місяця незалежно від виплати заробітної плати. Відповідно до ч. 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Так, за лютий 2009 року підприємство мало сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 76506,15 грн. згідно поданого розрахунку сум страхових внесків. Згідно ч. З ст. 106 Закону України, страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки. 03.04.09 позивачем було сформовано вимогу про сплату боргу, яку підприємство отримало, що підтверджується підписом на вимозі. Проте, станом на 29.04.09 недоїмка по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне за лютий 2009 року в сумі 76506,15 грн. відповідачем не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, надав суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що в обґрунтування вимог за позовною заявою позивачем надано Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий місяць 2009 року», Додаток до Розрахунку та Вимогу про сплату боргу від 03 квітня 2009 року № Ю-336. Вимогу позивача відповідачем отримано 08 квітня 2009 року. Згідно наведеної вимоги позивач вимагає від відповідача сплати недоїмки зі страхових внесків на загальну суму 344560 гривень 93 копійки, до якої включено суму новоствореного боргу у сумі 76506 гривень 15 копійок, який і є предметом спору. Розрахунок підтверджує лише суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та факт її нарахування відповідачем за лютий місяць 2009 року. Наведений розрахунок не встановлює моменту виникнення зобов'язання щодо фактичної сплати нарахованих за Розрахунком страхових внесків. відповідач вважає, що вимога позивача № Ю- 336 від 03.04.2009 року направлена відповідачеві безпідставно та є необґрунтованою. Зобов'язання саме щодо сплати страхових внесків здійснюється під час одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), тобто у випадках невиплати заробітної плати працівникам підприємства страховик не набуває обов'язку щодо сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України нарахованих на заробітну плату, яку не виплачено працівникам Позивача. Згідно даних по рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» Головної книги за 2009 рік станом на 01 квітня 2009 року відповідач мав заборгованість по заробітній платі у розмірі 701185,01 гривень. У зв'язку з невиплатою заробітної плати відповідач здійснював нарахування страхових внесків (підтверджується Розрахунком), але не здійснював їх сплату до Пенсійного фонду України. Одночасно з цим дані спірної вимоги позивача не відповідають фактичним взаєморозрахункам між позивачем та відповідачем. Згідно даних по рахунку 651 «Розрахунки по пенсійному забезпеченню» Головної книги за 2009 рік Позивачем станом на 01 квітня 2009 року нараховано страхових внесків на суму 304051,28 гривень (з урахуванням березня 2009 року), що не відповідає спірній вимозі Відповідача, в якій зазначено суму недоїмки у розмірі 344560,93 гривень (без урахуванням березня 2009 року). З яких сум та за який період складається сума зазначена у вимозі Відповідача не відомо.

За період з травня 2007 року по червень 2008 року позивачем безпідставно було нараховано відповідачеві суми фінансових санкцій та пені. В рахунок погашення наведених безпідставних фінансових санкцій та пені позивачем перерозподілено поточні платежі відповідача у зв'язку з чим виникла безпідставна недоїмка зі сплати страхових платежів до Пенсійного фонду України. Також відповідач вважає незаконними дії позивача щодо перерозподілу поточних платежів в рахунок погашення наведених штрафів та пені. З метою стягнення наведених фінансових санкцій та пені з відповідача позивач звертався до державної виконавчої служби, якою було відмовлено у примусовому стягненні наведених фінансових санкцій та пені, наслідком чого стало звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Харкова.

Приймаючи до уваги, що вимоги позивача пред'являються відповідачеві наростаючим підсумком, всебічність вирішення цієї адміністративної справи можливе виключно за наслідками вирішення інших 5-ти адміністративних справ (№ 2а-37340/09/; № 2а-41122/09/; № 2а-30773/09/; № 2а-36649/09/; № 2а-30432/09/), під час розгляду яких будуть вирішені питання щодо обґрунтованості та законності вимог позивача та законності дій щодо перерозподілу поточних платежів відповідача у рахунок погашення фінансових санкцій та пені за попередні періоди.

На підставі викладеного відповідач вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, а наведена вимога є безпідставною у зв'язку з тим, що її було пред'явлено відповідачеві з порушенням ч. З ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позивач під час прийняття рішення не врахував норми ч. 6 та абз. 2 ч. 12 ст. 20 та ч. 4 ст. 106 наведеного закону, а також порушив норми власного нормативного акту - пп. 5.1.6. п. 5.1. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов, просив в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Точмедприлад" взято на облік як платник внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод Точмедприлад" є страхувальником.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п.п. 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом для ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є календарний місяць.

Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч.2 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Згідно з вимогами абз. 1 підп. 5.1.4 п. 5 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та п. 4 Інструкції, розмір страхових внесків розраховується виходячи із суми фактичних витрат на оплату праці (грошове забезпечення працівників).

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що посилання відповідача, ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад", про те, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачає обов'язку сплати страхових внесків незалежно від факту виплати заробітної плати (доходу) - необґрунтовані та не відповідають чинному законодавству.

В ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прямо зазначено, що страхові внески нараховуються на суму заробітної плати незалежно від того, чи були вони виплачені працівниками після їх нарахування.

Законом передбачено, що у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що нараховуються на ці виплати (дохід). При недостатності коштів у страхувальника для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати авансових платежів, виплата зазначених сум (коштів на оплату праці) та сплата страхових внесків (авансових платежів) здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Таким чином, абз. 5 та абз. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»врегульовано сплата саме авансових платежів, які справляються страхувальником - роботодавцем у разі виплати заробітної плати (доходу) протягом базового звітного періоду, за який нарахована така заробітна плата.

Виходячи з наведеного. у разі виплати протягом звітного місяця заробітної плати, нарахованої за звітний місяць, одночасно із виплатою цих сум у пропорційних розмірах роботодавцем сплачуються авансові платежі зі страхових внесків. Решта несплачених сум страхових внесків, нарахованих за звітний місяць, має бути перерахована роботодавцем на рахунок органу Пенсійного фонду до 20 числа місяця, наступною за звітним, що можна назвати остаточним розрахунком.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова підтверджується розрахунком суми боргу, вимогою про сплату боргу та карткою особового рахунку страхувальника.

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону суми недоїмки погашаються у порядку календарної черговості їх виникнення за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Отже у разі сплати відповідачем страхових внесків, закривається та сума боргу, яка виникла раніше.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 17, 18, 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, п.п.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.03, ч 3 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107- VI, ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод "Точмедприлад" (м. Харків, вул. Шевченка, 20, р/р 29009301542 ХФ АКБ "Базис" МФО 351589, код 00481324) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (м. Харків -2, вул. Демченко, 6/8 , р/р 256053122089 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, код 22682017 ) 76506.15 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот шість грн. п'ятнадцять коп. ) .

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку

Повний текст постанови виготовлено 30 листопада 2009 року.

Суддя                                         ( підпис )                                        Панченко О.В.

З оригіналом згідно.Постанова не набрала законної сили.

Оригінал зберігається в матеріалах справи.

Суддя Панченко О.В.