Постанова № 69274765, 28.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 вересня 2017 р. № 820/2803/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду та просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повній сумі, що містилася на його рахунку НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", а саме в сумі 90000,00 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму в розмірі 90000,00 грн., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 по рахунку НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2015р. між ним та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку для обслуговування строкового вкладу та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

22.03.2016р. позивач уклав з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір №980-006-000208498 "Суперкапітал (інвестиційний)", за яким передав вказаній установі кошти в сумі 90 000,00 грн. на умовах строковості, виплати відсотків за користування грошима та повернення суми вкладу в безготівковій формі на рахунок позивача, який раніше був відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".

Позивач вказує, що з 23.05.2016р. ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру його виведення з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а з 12.07.2016р. відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку.

Також позивач зазначає, що 19.05.2016р. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахував на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", 90 000,00 грн. згідно з договором № 980-006-000208498, в зв'язку з чим позивач отримав право на відшкодування даної суми за нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки законодавчо перерахована позивачу сума прирівняна до банківського вкладу (депозиту).

В зв'язку з вказаними доводами позивач вважає незаконною відмову відповідача 1 щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та наданих суду пояснень.

Відповідач 1 згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

При цьому він зазначив, що договір позики №980-006-000208498 від 22.03.2016р., укладений позивачем з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" за своєю природою в розумінні Закону України "Про банки та банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є вкладом, оскільки був укладений без участі банку як повіреного, а отже позивачу було правомірно відмовлено у включенні до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Відповідач 2 згідно наданих до суду письмових заперечень позовні вимоги також не визнав та просив в їх задоволенні відмовити. При цьому він посилався на ту обставину, що на даний час у відповідача 2 не виникло обов'язку перед позивачем щодо відшкодування йому коштів, в зв'язку з невнесенням його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В зв'язку з наведеним відповідач 2 вказав, що не міг порушити права позивача.

Відповідачі надали до суду клопотання про розгляд справи за відсутності своїх представників.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24.09.2015р. позивач уклав з ПАТ "Банк Михайлівський" договір №980-006-000002613 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" (а.с. 11).

22.03.2016р. позивач уклав з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договір №980-006-000208498 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) (а.с. 12). Згідно п.1.1. вказаного договору позивач передав ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 90000,00 грн. на строк не більше 181 день зі сплатою процентів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно довідки про стан рахунку позивача НОМЕР_1 (а.с.15) перерахування позивачу ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» кошти - повернення вкладу в розмірі 90000,00 грн. визнано нікчемним, оскільки на момент проведення вказаної транзакції ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості власних коштів для проведення розрахунків за договором вкладу від 22.03.2016р. №980-006-000208498.

Так само згідно листа від 23.08.2016р. №3Г-ЕП (К)/3154/1 позивача повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016р. в сумі 90000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-006-000208498 від 22.03.2016р.» на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу є нікчемним в силу ст. 216 ЦК України.

Згідно постанови правління Національного банку України від 22.12.2015р. №917/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за його діяльністю.

На підставі постанови правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 р. "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 від 23.05.2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П., якого замінено на Волкова О.Ю. з 05.09.2016 року.

12.12.2016р. позивач надав до ПАТ «Банк Михайлівський» заяву про включення інформації про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів в сумі 90000,00 грн.

Правова позиція відповідачів з цього питання полягає у тому, що на підставі положень ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993, виплати коштів за рахунками позивача тимчасово обмежені, на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку.

Згідно проведеної перевірки було встановлено, що 19.05.2016р., тобто вже після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, ПАТ «Банк Михайлівський» уклав з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договір відступлення прав вимоги № 2 (а.с. 122), відповідно до якого ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язалось відступити ПАТ «Банк Михайлівський» права вимоги, належні ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» з договорами купівлі-продажу цінних паперів.

ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив розрахунок за даним договором, а саме провів кредитну операцію за договором відступлення права вимоги № 2 на суму 180966027,90 грн., чим порушив обмеження, встановлені постанови правління Національного банку України № 917 від 22.12.2015р. За рахунок коштів, що були зараховані на рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на підставі зазначеного вище договору, який, як вказує відповідач 1, є нікчемним, ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» ініціювало повернення коштів за договорами позики фізичним особам, в тому числі позивачу.

Вирішуючи спір суд зауважує, що нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI.

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: 1) веде реєстр учасників Фонду; 2) акумулює кошти, отримані з джерел, визначених статтею 19 цього Закону, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю перерахування зборів кожним учасником Фонду; 3) інвестує кошти Фонду в державні цінні папери України; 3-1) здійснює розміщення облігацій у порядку та за напрямами залучення коштів, визначеними цим Законом, і видачу векселів у випадках, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік; 4) здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) здійснює регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; 6) бере участь в інспекційних перевірках проблемних банків за пропозицією Національного банку України; 7) застосовує до банків та їх керівників відповідно фінансові санкції і накладає адміністративні штрафи; 8) здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; 9) здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; 10) надає фінансову підтримку банку відповідно до цього Закону; 11) здійснює аналіз фінансового стану банків з метою виявлення ризиків у їхній діяльності та прогнозування потенційних витрат Фонду на виведення неплатоспроможних банків з ринку та відшкодування коштів вкладникам; 12) надає цільову позику банку для виплат вкладникам банку відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону, а також фінансування витрат для оплати роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, що здійснюються протягом дії тимчасової адміністрації; 12-1) звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом; 13) здійснює заходи щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону; 14) вивчає та аналізує тенденції розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасниками Фонду.

Частиною 1 та 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (пункт 4 розділ III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення визначено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належним їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладника; змін розміру належних їм сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Згідно з п.п. 2, 3 розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Частиною 1 та 2 ст. 38 Закону визначено, що Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 37 Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: 1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; 2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що в уповноваженої особи були всі правові підстави для проведення перевірки законності формування вкладу на ім'я позивача та законності договору банківського вкладу.

Крім того суд враховує, що відповідно до п.6 ч.2 ст. 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до Положення, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 8 Розділу І Положення), а Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про ліквідацію банку як юридичної особи (пункт 11 Розділу І Положення).

Банк після отримання повідомлення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку повинен здійснити, зокрема, формування файлів та архівування бази даних про вкладників відповідно до вимог розділу ІІ Правил; направлення до Фонду файлів бази даних разом із супровідним листом (пункт 4 розділу ІІ Положення).

Банк має право надати до Фонду відповідні зміни до бази даних про вкладників (пункт 6 розділу ІІ Положення).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку (пункт 3 розділу ІІІ Положення).

Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування (пункт 6 розділу ІІІ Положення).

Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду(пункт 2 розділу ІV Положення).

Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4 розділу ІV Положення).

Аналіз викладених положень нормативно правових актів свідчить, що відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

При цьому, ще під час дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду вживає заходів щодо: 1) перевірки правочинів, укладених банком, 2) формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, 3) формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом; 4) повідомлення правоохоронних органів у випадку виявлення протиправних дій відносно банку тощо, а Фонд на підставі складеного уповноваженою особою Фонд переліку складає і затверджує Загальний реєстр вкладників.

Отже вказаними нормами права покладено обов'язок на Уповноважену особу Фонду у визначені строки скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, так і обов'язок протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Як визначено частиною 4 статті 38 Закону, повідомлення стороні про визнання договору нікчемним може бути направлено Уповноваженою особою Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації.

Як вбачається із матеріалів справи, під час здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» Уповноваженою особою згідно Наказу №27/1 від 24.05.2016 року було створено комісію по перевірці правочинів (договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними (копія додана до заперечень).

Перевірка правочинів у здійснювалась під час тимчасової адміністрації, яка була введена терміном з 23.05.2016 року до 22.07.2016 року.

З 13.07.2016 року розпочалася процедура ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський», з метою забезпечення виконання вимог ст. 38 Закону, керуючись Положенням №2 та Порядком, - Уповноваженою особою згідно Наказу № 2 від 13.07.2016 року було продовжено проведення перевірки на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури.

Відтак, уповноваженою особою Фонду в межах чинного законодавства вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню та повідомлення правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій тощо, тобто вчинялися дії, спрямовані на перевірку правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Враховуючи зазначене суд ПАТ «Банк Михайлівський» вважає, що у спірних правовідносинах Уповноважена особа діяла у межах повноважень, які визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ознак протиправної бездіяльності з боку відповідача 1 в даній справі судом не виявлено.

В зв'язку з наведеним відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повній сумі, що містилася на його рахунку НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", а саме в сумі 90000,00 грн.

Аналогічна позиція була викладена Вищим адміністративним судом в ухвалі від 07.04.2016 року у справі за №К/800/41936/15, яку суд враховує при вирішенні даної справи.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму в розмірі 90000,00 грн., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 по рахунку НОМЕР_1, суд зауважує, що вони також задоволенню не підлягають.

При цьому суд зауважує, що відповідно до п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування в зв'язку з їх при рівнянням до вкладників.

В даній справі судом встановлено, що договір позики №980-006-000208498 від 22.03.2016р. є двостороннім та його було укладено позивачем та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» без участі банку як повіреного. Відтак, за своєю правовою природою даний договір не можна вважати вкладом в розумінні Закону України «Про банки та банківську діяльність» з урахуванням положень п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В зв'язку з наведеним також слід вважати, що гарантії, передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть поширюватись на вказаний договір, отже відсутніми є правові підстави для віднесення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що згідно приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За приписами частини 4 вказаної статті суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач 1 та відповідач 2 в даній справі, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що обов'язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

В даній справі судом таких порушень з боку відповідачів не встановлено, ними, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко

� 06.07.2005" target="_blank">ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що згідно приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За приписами частини 4 вказаної статті суб'єкт владних повноважень, яким є відповідач 1 та відповідач 2 в даній справі, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що обов'язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

В даній справі судом таких порушень з боку відповідачів не встановлено, ними, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України, належними та допустимими доказами доведено правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко