Постанова № 69274743, 25.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 вересня 2017 р. № 820/2110/17

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача - Сироткіна С.С., відповідача - Косовської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000031414 від 04.05.2017 та № 0000041414 від 04.05.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на їхню думку, проводити перевірку мала Східна об'єднана державна податкова інспекція у м. Харкові Головного управління ДФС у Харківській області, а не податковий орган за основним місцезнаходженням позивача на час проведення перевірки - Головне управління ДФС в Івано-Франківській області. Також зазначив, що зміна з 01.01.2014 норми ПК України стосовно плати за землю за практикою Верховного суду України не може бути підставою для збільшення розміру орендної плати, виключно з моменту внесення змін у 2016 році до договору оренди земельної ділянки у позивача виник обов'язок по сплаті підвищеного розміру орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки землі.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковий орган діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" Сироткін С.С. - в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області Косовська І.В. - в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні прозову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

На момент виникнення спірних правовідносин місцезнаходження позивача було зареєстроване за адресою: 76019, Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Крайківського, 1/Б.

На підставі наказів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 05.04.2016 № 301 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація «Агро-Союз», від 18.04.2016 №360 «Про перенесення термінів проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Корпорація «Агро-Союз», від 18.07.2016 №684 «Про перенесення термінів проведення перевірки» Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.01.2013 по 21.12.2015.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт від 08.09.2016 №517/09-19-14-01/31761141 (а.с17-132).

На підставі вказаного акту перевірки Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004131401 від 05.10.2016, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 155888,37 грн (а.с.133-136).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до ГУ ДФС у Харківській області(а.с.137-141)

За результатами розгляду скарги позивача ГУ ДФС у Харківській області прийнято рішення № 7039/10-20-40-10-01-14 від 20.12.2016, яким скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення №0004131401 від 05.10.2016 у загальному розмірі 58270,52 грн, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а також зобов'язано Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області прийняти податкове повідомлення-рішення щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 120.2 ст. 120 ПК України (а.с.142-146).

На підставі акту перевірки від 08.09.2016 №517/09-19-14-01/31761141, з урахуванням висновків ГУ ДФС у Харківській області, викладених у рішенні № 7039/10-20-40-10-01-14 від 20.12.2016, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000071401 від 05.01.17, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 97618,12 грн, в т.ч. за основним платежем - 78094,50 грн та з штрафними санкціями - 19523,62 грн (а.с.146-148).

- №0000081401 від 05.01.2017, яким до позивача застосовано штраф за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 2330,81 грн (а.с.149-150).

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями №0000071401 та №0000081401 від 05.01.17, оскаржив їх до Державної фіскальної служби України (а.с.151-155)

За результатами розгляду його скарги Державною фіскальною службою України 17.03.2017 прийнято рішення про результати розгляду скарги №5333/6/99-99-11-03-01-25, яким скаргу позивача задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000071401 та №0000081401 від 05.01.17, а рішення ГУ ДФС у Харківській області № 7039/10-20-40-10-01-14 від 20.12.2016, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, - залишено без змін. Також зазначено, що саме ГУ ДФС у Харківській області належить винести податкові повідомлення-рішення на підставі рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, із дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку № 1204 (а.с.156-159).

Із зазначеного рішення Державної фіскальної служби України вбачається, що підставою скасування податкових повідомлень-рішень №0000071401 та №0000081401 від 05.01.17 слугувало те, що з 01.01.2017 перелік законодавчих повноважень державних податкових інспекцій, у тому числі щодо прийняття податкових повідомлень-рішень є обмеженим, а питання про прийняття податкових повідомлень-рішень віднесено до компетенції ГУ ДФС у Харківській області.

З урахуванням акту перевірки та рішень податкових органів, прийнятих за результатами розгляду скарг позивача, ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення, які і є предметом оскарження у даній справі:

- №0000031414 від 04.05.2017, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 155888,37 грн (а.с.161-163).

- №0000041414 від 04.05.2017, яким до позивача застосовано штраф за орендну плату з юридичних осіб у розмірі 2330,81 грн (а.с.164-165).

При вирішені цієї справи судом встановлено наступне.

20 лютого 2006 року між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24 листопада 2004 року № 198/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі транспорту, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 54-А.(а.с.167-168)

Відповідно до п.п. 2, 5, 9, 13, 36 вказаного договору сторони визначили наступне:

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3026 га., в тому числі під забудовою 0,0916 га, інших угідь 0,2110 га.;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 416/06 від 30 січня 2006 року становить 3645658,00 грн.;

- договір укладено строком до 01 грудня 2029 року;

- орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: 2006 рік - 8594,64 грн.; з 2007 року - 12456,00 грн.;

- розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом;

- зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

У зв'язку з укладанням вказаного договору оренди позивач перебуває на обліку у Східній ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податків за неосновним місцем обліку з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Щодо повноважень на проведення перевірки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області, з чим не погоджується позивач, судом встановлено наступне.

Відповідно до абз.1 п.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування та об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Згідно з абз.4 п.63.3 ст.63 ПК України платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників

У відповідності пп.10.1.1 п.10.1 ст. 10ПК України податок на майно, складовою частиною якого є орендна плата за земельну ділянку як форма плати за землю, віднесено до місцевих податків, що у свою чергу породжує наступні особливості у його справлянні.

Відповідно до абз.2 п.288.1 ст.288 ПК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п.288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 ПК.

Відповідно до п.287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

З огляду на те, що місцеві податки, у тому числі й орендна плата за земельну ділянку, зараховується до місцевого бюджету, адміністрування орендної плати покладається саме на той територіальний орган ДФС, юрисдикція якого поширюється на адміністративну територію, до якої віднесено орендовану земельну ділянку.

У позовній заяві та при наданні усних пояснень представник позивача наполягав на тому, що перевірку мав проводити контролюючий орган за місцезнаходженням об'єкта оподаткування, тобто не ГУ ДФС в Івано-Франківській області, де підприємство зареєстроване за основним місцем обліку, а Східна ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, де знаходиться орендована земельна ділянка.

При цьому, як законодавче обґрунтування своєї позиції позивач наводить абз.2 п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України, чинного на час проведення перевірки (проводилася з 22.07.2016 по 01.09.2016).

Відповідно до абз.2 п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України в редакції станом на 07.01.2016, у разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Однак, зазначена норма застосовується до правовідносин, що виникають під час здійснення фактичних перевірок.

Так, відповідно до абз.1 п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до п. 77.1, 77.3 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Згідно з п.86.3 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Відповідно до п. 58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області мало повноваження та правомірно провело перевірку, а Головне управління у Харківській області в межах компетенції, з урахуванням змін у податковому законодавстві з 01.01.2017, правомірно прийняло спірні податкові повідомлення-рішення.

Щодо підстав прийняття податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0000031414 від 04.05.2017, судом встановлено наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року.

Згідно з п. 1.1. зазначеного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», у редакції, чинній на момент затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Відповідно до п.6 ст.3 Регламенту Харківської міської ради 6 скликання, затвердженого рішенням Харківської міської ради Харківської області від 22.12.2010 №17/10, у редакції станом на 2013 рік, гласність засідань міської ради забезпечується шляхом її трансляції по телебаченню і радіо обов'язкової публікації рішень міської ради, в тому числі прийнятих на закритих засіданнях (при закритому розгляді окремих питань порядку денного) в офіційному виданні Харківської міської ради газеті «Харьковские известия» або в іншому друкованому засобі масової інформації, визначеному відповідним рішенням міської ради, та розміщення на офіційному сайті Харківської міської ради в мережі Інтернет.

09.07.2013 вказане рішення було оприлюднене в газеті «Харьковские известия».

Отже, з 01.01.2014 має застосовуватися нова нормативна грошова оцінка земель міста Харкова, в тому числі для цілей оподаткування.

Щодо правової природи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, суд зазначає наступне.

Порядок встановлення, нарахування, сплати та відповідальність за порушення порядку перерахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначаються Законом України «Про орендну землі» від 06.10.1998 № 161-XIV та Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п.14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата)

Відповідно до п.п 10.1.1 п 10.1 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить, зокрема, податок на майно, до складових якого в силу приписів п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 ПК України входить плата за землю.

Відповідно до п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст.269 ПК України до платників податку віднесені землекористувачі.

Згідно з п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності має статус місцевого податку.

Відповідно до п. 7.1, 7.3, 7.4 ст. 7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Згідно з п. 5.2, 5.3 ст.5 ПК України разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для цілей оподаткування має здійснюватися відповідно до приписів Податкового кодексу України.

Посилання представника позивача на положення ст. 30 Закону України «Про оренду землі» щодо можливості зміни умов договорів оренди землі виключно за згодою сторін або у судовому порядку, та ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України щодо зміни зобов'язання за договором з моменту набрання законної сили рішенням суду про зміну або розірвання такого договору, не доводить правомірності заявлених позовних вимог з огляду на пріоритет норм Податкового кодексу України перед наведеними приписами Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України.

Щодо правового регулювання порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у Податковому кодексі України судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПК України, редакція якої була чинною упродовж 2013-2015 років та діє і на час розгляду справи судом, базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з редакцією п. 274.1 ст. 274ПК України, чинною до 01.01.2014, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до редакції п.274.1 ст. 274 ПК України, чинної з 01.01.2015 по 01.01.2016, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.п. 288.5.1 п.288.5 ст. 288.5 ст. 288 ПК України, в редакції чинній до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Законом України «Про запобігання катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII викладено п.п. 288.5.1 п.288.5 ст. 288.5 ст. 288 ПК України в такій редакції: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки. У зазначеній частині цей закон набрав чинності з 01.04.2014.

Відповідно до п. 289.1 ст. 289 ПК України, редакція якого не змінювалася, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Отже, протягом існування спірних правовідносин база оподаткування завжди визначалася виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого відповідним розділом Податкового кодексу України, та мінімально дорівнювала 3-м відсоткам нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, грошову оцінку яких проведено.

Як раніше було встановлено судом, новий розмір грошової оцінки земель м. Харкова, до яких належить земельна ділянка, яку орендує позивач, була затверджена Харківською міською радою у спосіб та у межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Отже, саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача станом на 01.01.2014 у розмірі 7405136 грн має бути застосована для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з 01.01.2014 у відповідності до приписів саме податкового законодавства, які мають пріоритет в питанні регулювання порядку обчислення податку на землю.

При цьому суд зазначає, що представник позивача безпідставно стверджує про відсутність розрахунку донарахованих відповідачем податкових зобов'язань, оскільки такий розрахунок міститься на 96 аркуші акту перевірки, у висновках акту перевірки на аркуші 114, є чітким та зрозумілим.

Правові позиції Верховного суду України, на які посилається представник позивача, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки Верховний суд України розглядав спори відносно порядку застосування нових законодавчих приписів до діючих договорів оренди земельних ділянок у разі встановлення ними нових вимог. У спірних правовідносинах з 01.01.2014 відбулася зміна розміру нормативної грошової оцінки землі, як бази обрахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а її розмір не змінювався - не нижче 3% від затвердженої нормативної грошової оцінки землі.

Отже, правова позиція представника позивача Сироткіна С.С. базується на невірному розумінні як правової природи такого платежу як орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, так і співвідношення між податковим законодавством та приписами Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» для цілей оподаткування.

Посилання представника позивача на п. 56.21 ст. 56 ПК України щодо «конфлікту інтересів» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, по-перше, представник позивача не зміг пояснити, яка саме норма дозволяє різне тлумачення прав та обов'язків платника податків, а по-друге, наявність спірних правовідносин з податковим органом не є підставою для висновку про конфлікт інтересів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000031414 від 04.05.2017 є обґрунтованим, прийнятим відповідно до повноважень податкового органу та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000041414 від 04.05.2017, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

20.02.2015 позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку, було подано до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), в якій позивачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік в сумі 187456,92 грн(а.с.176-179).

18.05.2016 позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку, було подано до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області уточнений розрахунок до податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), в якому позивачем збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік на суму 46616,20 грн, при цьому у декларації суму штрафу позивач самостійно не визначив (т.1, а.с.180-182).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

З урахуванням того, що уточнюючий розрахунок поданий позивачем поза межами строку подання річної податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), позивач мав, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, визначити суму штрафу у зв'язку зі самостійним виявленням факту заниження податкового зобов'язання.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в діях позивача наявний склад фінансового правопорушення, передбаченого п. 120.2 ст. 120 ПК України.

Отже, податковий орган при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення № 0000041414 від 04.05.2017 діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2017 року.

Суддя Білова О.В.

відносин база оподаткування завжди визначалася виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого відповідним розділом Податкового кодексу України, та мінімально дорівнювала 3-м відсоткам нормативної грошової оцінки для земельних ділянок, грошову оцінку яких проведено.

Як раніше було встановлено судом, новий розмір грошової оцінки земель м. Харкова, до яких належить земельна ділянка, яку орендує позивач, була затверджена Харківською міською радою у спосіб та у межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Отже, саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки позивача станом на 01.01.2014 у розмірі 7405136 грн має бути застосована для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з 01.01.2014 у відповідності до приписів саме податкового законодавства, які мають пріоритет в питанні регулювання порядку обчислення податку на землю.

При цьому суд зазначає, що представник позивача безпідставно стверджує про відсутність розрахунку донарахованих відповідачем податкових зобов'язань, оскільки такий розрахунок міститься на 96 аркуші акту перевірки, у висновках акту перевірки на аркуші 114, є чітким та зрозумілим.

Правові позиції Верховного суду України, на які посилається представник позивача, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки Верховний суд України розглядав спори відносно порядку застосування нових законодавчих приписів до діючих договорів оренди земельних ділянок у разі встановлення ними нових вимог. У спірних правовідносинах з 01.01.2014 відбулася зміна розміру нормативної грошової оцінки землі, як бази обрахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а її розмір не змінювався - не нижче 3% від затвердженої нормативної грошової оцінки землі.

Отже, правова позиція представника позивача Сироткіна С.С. базується на невірному розумінні як правової природи такого платежу як орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, так і співвідношення між податковим законодавством та приписами Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» для цілей оподаткування.

Посилання представника позивача на п. 56.21 ст. 56 ПК України щодо «конфлікту інтересів» є безпідставним та необґрунтованим, оскільки, по-перше, представник позивача не зміг пояснити, яка саме норма дозволяє різне тлумачення прав та обов'язків платника податків, а по-друге, наявність спірних правовідносин з податковим органом не є підставою для висновку про конфлікт інтересів.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000031414 від 04.05.2017 є обґрунтованим, прийнятим відповідно до повноважень податкового органу та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000041414 від 04.05.2017, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

20.02.2015 позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку, було подано до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), в якій позивачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік в сумі 187456,92 грн(а.с.176-179).

18.05.2016 позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку, було подано до Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області уточнений розрахунок до податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), в якому позивачем збільшено суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2015 рік на суму 46616,20 грн, при цьому у декларації суму штрафу позивач самостійно не визначив (т.1, а.с.180-182).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.120.2 ст.120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

З урахуванням того, що уточнюючий розрахунок поданий позивачем поза межами строку подання річної податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), позивач мав, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, визначити суму штрафу у зв'язку зі самостійним виявленням факту заниження податкового зобов'язання.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в діях позивача наявний склад фінансового правопорушення, передбаченого п. 120.2 ст. 120 ПК України.

Отже, податковий орган при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення № 0000041414 від 04.05.2017 діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Агро-Союз" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 жовтня 2017 року.

Суддя Білова О.В.