Ухвала суду № 69274693, 28.09.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

28.09.2017 року № 820/1090/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача Колдашова О.В., Фівкіна П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бідонька А.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельник Сергія Миколайовича про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельник Сергія Миколайовича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника ВЮФ НЮУ Мельника С.М. по виконанню директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Міністерства оборони України від 11.08.2016 року №Д-322/1/15дск та щодо видання та виконання наказу по військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 31.08.2017 року № 44 «Про внесення змін до штату ВЮФ НЮУ», що мало наслідком його невиконання та не реалізацію організаційних заходів та визнати неправомірним наказ від 31.08.2017 № 46 «Про оголошення конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічного складу ВЮФ НЮУ», який виданий і виконаний в порядку, не передбаченому інструкцією про порядок заміщення вакантних посад командування (керівного складу), наукових, науково-педагогічних (педагогічних) працівників у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів та науково-дослідних установах Збройних Сил України на конкурсній основі», затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України від 27 січня 2015 року № 37/51 та зобов'язати скасувати наказ від 31.08.2017 № 46 «Про оголошення конкурсу на заміщення посад командування, науково-педагогічного складу ВЮФ НЮУ» та опублікувати в газеті МОУ «Народна Армія» оголошення щодо скасування результатів цього конкурсу;

- визнати неправомірним наказ відповідача Мельника С.М. - начальника військово - юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого передати військові документи військового конкурсу на вакантні посади військового штату ВЮФ НЮУ № 17/229 до вченої ради цивільного ВНЗ - Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого;

- визнати неправомірними дії відповідача Мельника С.М. - начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у не дотриманні вимог спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України від 27.01.2015 року № 37/51, наказу по військово-юридичному факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого від 31.08.2017 № 46 військово-юридичного факультету Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого у жовтні 2016 року.

Позивач 28.09.2017 року через канцелярію суду надав заяву про відвід судді у даній справі.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що ухвалою від 14.03.2017 року було відкрито провадження в адміністративній справі

№820/1090/17.

На підтвердження моїх неодноразових заяв про упередженість суду, суддя Бідонько А.В. постійно демонструє відверту підтримку відповідача та небажання виконувати діюче Законодавство України. Суддя Бідонько А.В. вважає, що докази, на які посилається позивач та клопоче про їх витребування, не потрібні. Позивач двічі уточнював свої позивні вимоги на підставі доказів, отриманих в інших судових засіданнях по іншим адміністративним справам. В судових засіданнях суддею Бідонько А.В. створюються не рівні умови для доведення своєї правової позиції позивачу та представнику відповідача. Жодного разу суддя не перервав та не заважав виступати представнику відповідача, навпаки, позивач вимушений просити суддю його не перебувати. Суддя Бідонько А.В. дає відпочити, представнику відповідача, якій не виконав та до теперішнього часу не виконує рішення суду, ніяк не реагує на не виконання відповідачем протокольної ухвали суду, фактично стає співучасниками злочину, скоєному представником відповідача за статтею 382 КК України. Постійно, не зважаючи на усні та письмові звернення позивача, суддя Бідонько А.В. ігнорує вимоги діючого законодавства України заради інтересів представника відповідача Фівкіна П.М., якій будучі військовослужбовцем під час судового засідання порушує вимоги статті 7 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ст. 11 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу",. п.1.3. «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України». яка затверджена наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 р. № 170. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 р. за № 438/16454. а саме знаходиться у залі судового засідання не у військової формі одягу, а у цивільної та ще і без посвідчення офіцера ЗСУ. Не зважаючи на прохання, суддя жодного разу навіть не намагався перевірити посвідчення офіцера ЗСУ представника відповідача, хоча в справі зберігається довіреність, видана військовослужбовцю у військової частині, а не нотаріусом. Крім того довіреність видана військовою частиною з порушенням вимог наказу Начальника Генерального штабу ЗСУ № 200 16.09.2013 № 200, що затвердив Інструкцію з діловодства в Збройних Силах України. Кваліфікація судді Бідонько А.В. не дає приводу для сумнівів відносно знання ними вимог законодавства України, тобто відповідної відповідальності за не виконання рішень суду, за не виконання вимог законодавства військовослужбовцями ЗСУ та ін. Тому систематичні дії судді Бідонько А.В. підтверджують мої попередні висновки у заявах про відвід судді відносно упередженого ставлення судді до відповідача, ще раз яскраво демонструють готовності судді Бідонько А.В. ігнорувати вимоги діючого законодавства України заради інтересів відповідача, та є ще одним підтвердженням заінтересованості судді в результаті розгляду справи на користь відповідача. Таким чином вважає, що ставлення судді Бідонько А.В. до позивача є упередженим та суперечить ст. 2 КАС України, в якій зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Дії судді Бідонько А.В.. суперечать ст. 7 КАС України, в якій зазначено, що 1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; Обґрунтованість наявності обставин, які об'єктивно засвідчують можливість упередженості судді по справі при прийнятті рішення є доказами підстав для відводу судді. Отже, з огляду на конкретні дії судді Бідонько А.В. на користь відповідача, вважає, що вже більш ніж достатньо доказів упередженості судді Бідонько А.В. та його очевидної заінтересованості в результаті розгляду справи не на користь позивача.

В ході судового розгляду судом поставлено на обговорення заяву позивача про відвід судді по справі.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали зазначену заяву про відвід судді по справі.

Представники відповідача в судове засідання прибули, проти задоволення заяву позивача про відвід судді по справі заперечували.

Вислухавши думку позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу, яка передбачає неприпустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.

Частиною 1статті 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Частина 3 вищезгаданої статті передбачає, що втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.

Невиконання відповідачем (відповідачами) протокольної ухвали суду та перенесення розгляду справи на іншу дату не є тією обставиною що викликає сумнів, свідчить про упередженість суддів та не є законодавчо визначеною підставою для їх відводу.

Дослідивши обставини, викладені у заяві про відвід судді, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявність підстав та не надано доказів, які об'єктивно засвідчують можливість упередженості судді по справі при прийнятті рішення.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 27 КАС України, суд не вбачає наявних підстав для задоволення заяви про відвід судді по справі.

Суд роз'яснює відповідно до ч. 3 ст. 31 КАС України, ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32, 160, 165, 185 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бідонька А.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Мельник Сергія Миколайовича про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги.

Суддя Бідонько А.В.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 03 жовтня 2017 року.