Постанова № 69274605, 03.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 815/3690/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

за участі:

секретаря судового засідання Белінського Г.В.,

представника позивача ОСОБА_1, за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2, за довіреністю,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний пожежний підрозділ-Юг» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2017 року,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Охоронний пожежний підрозділ-Юг» до Головного управління ДФС в Одеській області в якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення рішення, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі Акту перевірки №497/15-32-14-07/37784398 від 01.06.2017 року, а саме

-податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 року №0016021407, яким збільшено суму грошового зобовязання за податком на додану вартість у розмірі 457 873 (чотириста пятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят три),00 грн.;

-податкове повідомлення рішення за формою «В4» від 23.06.2017 року №0016011407, яким встановлена сума завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 28843 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три),00 грн. за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головне управління ДФС в Одеській області провело позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Альтера Юніверс», ТОВ «Стейл Плюс», ТОВ «Степн ЛТД», ТОВ «ОСОБА_3 Трейд».

За результатами перевірки відповідач склав акт № 497/15-32-14-07/37784398 від 01.06.2017 року. Згідно з висновками акту перевірки встановлено, що первинні документи на придбання товарів у перевіряємому періоді не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки первинні документи з зазначеними контрагентами не містять відомості про господарську операцію, що підтверджує її здійснення.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 23.06.2017 року № 001602140, №0016011407.

Позивач вважає, що перевірку було проведено без зясування фактичних обставин справи без врахування наданих до перевірки первинних документів, а тому такі висновки акту перевірки є необґрунтованими та хибними, а спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та належать до скасування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав викладених у позовній заяві (а.с.4-7).

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов (а.с.226-229).

В обґрунтування заперечення представник відповідача зазначила, що оцінка укладених позивачем договорів з ТОВ «Альтера Юніверс», ТОВ «Стейл Плюс», ТОВ «Степн ЛТД», ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» не опосередковувався реальним виконанням операцій, неправомірності (безпідставності) документального оформлення нереальних операцій з одержанням (купівлі) при складанні первинних документів. Отже позивач, фактично фінансово-господарські операції з зазначеними контрагентами-постачальниками не здійснював. Протягом періоду, що належав до перевірки, підприємства лише обмінювались документами.

В ході перевірки встановлено порушення пп. «а» п.198.1 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. ОСОБА_4 висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Охоронний пожежний підрозділ-Юг» зареєстровано Білгород-Дністровським міськрайонний управлінням юстиції 25.08.2011 р. під № 15521020000001652.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.08.2011 р. за №3649, станом на дату перевірки перебуває на обліку в Чорноморській ОДПІ ГУ ДФС (Б-Дністровське відділення).

Позивач за КВЕД має право займатися наступними видами діяльності: 43.22-Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.21 електромонтажні роботи, 80.20 обслуговування систем безпеки.

Відповідач на підставі направлень від 18.05.2017 р. та наказу №1515 від 15.05.2017 р. здійснив документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Охоронний пожежний підрозділ-Юг» з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з платниками ТОВ «Альтерна Юніверс» за період січень 2017 р., ТОВ «Стейл Плюс» за період липень 2016 р., ТОВ «Степн ЛТД» за період червень 2015 р. та ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» за період травень 2016 р.

За результатами перевірки відповідач склав акт від 01.06.2017 року №497/15-32-14-07/37784398 (а.с.8-42) згідно з висновками якого позивач порушив вимоги ПК України а саме:

-пп. «а» п.198.1 та абзаців першого і другого пп.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 366298 грн., у тому числі в розрізі звітних податкових періодів: червень 2015 р.-15261 грн., травень 2016 р. -230787,00 грн., липень 2016 р. -3736,00 грн., січень 2017 р. 116514 грн., та завищення суми відємного значення на 28843 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення рішення:

-№0016021407 від 23.06.2017 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 457873,00 грн. (а.с.47);

-№0016011407 від 23.06.2017 року, яким завищено суму відємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 28843,00 грн. (а.с.48).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні облікові документи та регістри бухгалтерського обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування

оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх обєднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі підприємства установи та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88.

Відповідно до пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Суть порушень, за висновком податкового органу, полягала в тому, що первинні документи позивача з його контрагентами ТОВ «Альтера Юніверс», ТОВ «Стейл Плюс», ТОВ «Степн ЛТД», ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» не містять відомостей про господарські операції, що підтверджують її здійснення.

Проте суд з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні первинні документи щодо господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами, а саме.

Позивач уклав договір ТОВ «Сітіпрайс» № 15с/05-16 від 13.05.2016 р. додаткова угода №1 від 13.05.2016 р., договір №16с/05-16 від 13.05.2016р. додаткова угода №1 від 13.05.2016 р., №17с/05-16 від 13.05.2016 р., додаткова угода №1 від 13.05.2016 р. специфікації, рахунки від 13.05.2016р. оплати підтверджуються платіжними дорученнями №345, №346, №347, випискою по рахунку. ТОВ «Сітіпрайс» уклав договори про відступлення права вимоги №15 с, №16с, №17с від 17.05.2016 р. ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» за укладеними договорами з позивачем. На виконання зазначених договорів були видані видаткові накладні №313, №314, №315 податкові накладні, довіреності. Позивач уклав договір №18д/05-16 від 23.05.2016р. ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» , додаткову угоду №1 (а.с.66-106).

23.05.2016 р. ТОВ «ОСОБА_3 Трейд» уклав договір про відступлення права вимоги за договором №18д/05-16 від 23.05.2016 р. з ТОВ «ОСОБА_4 Стар» . Виконання договору підтверджується видатковою накладною № 1655 від 24.05.2016 р., довіреністю №187 від 24.05.2016 р., податкова накладна (а.с.107-116).

Позивач уклав договір з ТОВ «Степн ЛТД» №2СЛ/06-15 від 30.06.2015 р., додаткову угоду №1. На підтвердження виконання договору видані рахунок №0006 від 30.06.2015 р., довіреність 329 від 30.06.2015 р., видаткова накладна №74 від 30.06.2015 р., податкова накладна №133 від 30.06.2015 р., платіжне доручення №1442 від 17.07.2015 р., виписка банку по рахунку, карточка по рахунку (а.с.121-156).

Позивач уклав договір з ТОВ «Струм Контакт» №29с/09-16 від 01.09.2016 р., додаткову угоду №1. ТОВ «Струм Контракт» уклав договір № 38/23016 від19.12.2016 р. , №38/2016 від 19.12.2016 р. про відступлення права вимоги ТОВ «Альтера Юніверс» за договором №29с/09-16 від 01.09.2016 р. Виконання договору підтверджується платіжним дорученням №652 від 06.09.2016 р., випискою банківського рахунку (а.с.157-162, 165-167).

Позивач уклав договір з ТОВ «Альтера Юніверс» № 38/2016 від 26.12.2016 р., додаткову угоду №1. Виконання договору підтверджується довіреністю, видатковою накладною №002 від 03.01.2017 р., податковую накладною, карточками по рахунку (а.с.168-184).

Позивач уклав договір з ТОВ «Стейл Плюс» №25т/07-16 від 25.07.2016 р., додаткову угоду №1. Виконання договору підтверджується рахунком №00059 від 25.07.2016 р., платіжними дорученнями №530, №676, випискою банку, довіреністю, видатковою накладною №310 від 26.07.2016 р., податковою накладною, карточками по рахункам (а.с.185-205).

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до матеріалів справи позивач за КВЕД займатися такими видами діяльності: 43.22-монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, 43.21 електромонтажні роботи, 80.20 обслуговування систем безпеки. З огляду на видаткові накладні, суд встановив, що позивач придбав у постачальників товар, який в подальшому використовував в своїй господарській діяльності, зокрема : двері протипожарні вхідні в квартиру, кабель КПВ-ВП, труби та інше.

Тобто вбачається, що укладені договори між позивачем та контрагентами повністю узгодженні є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається позивач.

Зазначені договори укладені між позивачем та контрагентами є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які надавались відповідачу для перевірки.

Суд встановив, що первинні документи, які підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з його контрагентами відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

За поставлені товари, виконані роботи та надані послуги ТОВ «Охоронний Пожежний Підрозділ-Юг» зі своїми контрагентами розрахувалося, тобто сторони договорів зазнали змін майнового стану. Дані факти підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

Суд зауважує, що в матеріалах справи наявні первинні документи, які надавалися також під час проведення перевірки з огляду на які видно, що позивач повністю дотримався законодавчо визначені вимоги, та досягнуто згоди з усіх істотних умов укладених між господарюючими субєктами договорів.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема у вигляді права на зменшення обєкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту. Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичне надання послуг, здійснення поставки товарів та їх отримання іншою стороною, а також документи котрі підтверджують використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що первинні документи наявні в матеріалах справи складені з дотриманням законодавчо передбачених вимог, містять опис господарських операцій, усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто повністю відповідають вимогам п.201.1 та 201.7 ст.201 ПК України та відповідно підтверджують фактичне їх виконання, а відтак у розумінні ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, що відповідно спростовує висновок відповідача щодо відсутності реального та фактичного надання (отримання) послуг.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Між тим, у податковому спорі податковий орган не може ставити під сумнів оподатковану операцію, натомість повинен довести відсутність реальності такої операції в силу відсутності товарно-грошового обороту, номінального оформлення операції, її імітації з єдиною метою отримати незаконну податкову вигоду та податкову економію, тощо.

Відповідно до наказу Міністерства Фінансів України № 727 від 20.08.2015 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами». Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших субєктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже відповідач вказані вимоги законодавства не виконав.

Відповідач продовж судового розгляду справи не надавав доказів та не довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Таким чином відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства без зясування фактичних обставин справи та без обєктивного дослідження первинних документів позивача в супереч норм права.

З урахуванням встановлених фактів, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення шляхом скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 23.06.2017 р. №0016021407, №0016011407.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, ПК України ст. ст. 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити .

2. Визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення рішення, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі Акту перевірки №497/15-32-14-07/37784398 від 01.06.2017 року, а саме

-податкове повідомлення-рішення від 23.06.2017 року №0016021407, яким збільшено суму грошового зобовязання за податком на додану вартість у розмірі 457 873 (чотириста пятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят три),00 грн.;

-податкове повідомлення рішення за формою «В4» від 23.06.2017 року №0016011407, яким встановлена сума завищення відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 28843 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три),00 грн. за платежем податок на додану вартість.

3. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний пожежний підрозділ-Юг» (код ЄДРПОУ 39398646) судовий збір у розмірі 7300 (сім тисяч триста),74 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.

складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 28843 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок три),00 грн. за платежем податок на додану вартість.

3. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний пожежний підрозділ-Юг» (код ЄДРПОУ 39398646) судовий збір у розмірі 7300 (сім тисяч триста),74 грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2017 року.

Суддя О.Я. Бойко

.