Постанова № 69274494, 29.09.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 815/4363/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 року м.Одеса

09 год. 05 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2017 року №0016551407, №0016531407, №0016521407, прийнятих виконуючим обовязки начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, та від 29 червня 2017 року №0007991307, прийнятого заступником начальника ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2.

В обґрунтування адміністративного позову позивач (Товариство) зазначив, що висновки в акті перевірки від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіряючими встановлено порушення позивачем податкового законодавства на підставі аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄДРПН: по ланцюгу постачання залучення до виконання робіт/послуг субпідрядників не встановлено, в результаті чого перевіряючі дійшли похідного висновку про те, що договори підряду між підприємствами не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобовязань перед замовником ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту. Позивач наполягає на тому, що формування показників податкової звітності здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, а висновки про заниження фінансового результату до оподаткування за період з 19.02.2016 по 31.12.2016 не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконними. Також перевіряючими в ході перевірки не встановлено жодного дефекту по первинній документації, яка відображає операції між позивачем та кого контрагентами. Отже покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірні та підлягають скасуванню.

Від Головного управління ДФС в Одеській області до суду надійшли заперечення проти адміністративного позову, згідно яких відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема, відповідач зазначає, що перевіркою було встановлено, що договори підряду між позивачем та контрагентами-продавцями не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобовязань перед замовником ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС, а лише для збільшення витрат за період з 2016 р. та податкового кредиту. Означені висновки зроблені на підставі аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄДРПН по ланцюгу постачання: залучення ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС для виконання робіт/послуг субпідрядників не встановлено, що дозволяє дійти висновку про порушення позивачем вимог податкового зобовязання та заниження податкових зобовязань.

В судовому засіданні 13.09.2017р. представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

21.09.2017 року судом ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 КАС України згідно клопотання позивача від 21.09.2017р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України, згідно плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на ІІ квартал 2017 р., на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 11.05.2017 № 1362 співробітниками фіскального органу проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.02.2016 по 31.12.2016, валютного за період з 19.02.2016 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 19.02.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складений Акт від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740.

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток в 2016 р. на загальну суму 1314365 грн.; п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1327891 грн.; п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 131804 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 29 червня 2017 року №0016551407, яким ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього на 131904 грн.; №0016531407, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на 1327891 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 331973 грн.; №0016521407, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1314365 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 328591 грн.

Судом встановлено, що у період лютий-грудень 2016 року ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС здійснювало наступні види діяльності за КВЕД: 43.91 Покрівельні роботи, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 42.21 Будівництво трубопроводів; мало ліценцію Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 15-Л від 18.04.2016 на виконання господарської діяльності з будівництва обєктів IV і V категорії складеності (видане 05.05.2016 строком дії з 18.04.2016 по 18.04.2018).

Основними замовниками робіт у ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС були: Шомполівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області (капітальний ремонт будинку механізатора в с. Старі Шомполи Комінтернівського району Одеської області); Відділ освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (капітальний ремонт будівлі Фонтанського НВК «ОСОБА_3 ступенів гімназія» Комінтернівського району Одеської області»; капітальний ремонт даху Першотравневий НВК «ОСОБА_3 ступенів ліцей» Комінтернівського району Одеської області); Відділ освіти Овідіопольської РДА (послуги з промивання та очистки трубопроводів системи водопроводу, гарячого водопостачання та опалення в Марянівській ЗОШ; послуги з промивання та очистки трубопроводів системи водопроводу, гарячого водопостачання та опалення в Петродолинській ЗОШ; послуги з промивання та очистки трубопроводів системи водопроводу, гарячого водопостачання та опалення в Йосипівській ЗОШ; послуги з промивання та очистки трубопроводів системи водопроводу, гарячого водопостачання та опалення в Новоградківській ЗОШ); ТОВ «Європейська будівельна компанія»; Красносільська сільська рада Комінтернівського району Одеської області (капітальний ремонт водогону по вул. Колгоспній від точки врізки до водогін діаметром 1200 мм до адміністративної будівлі № 2; капітальний ремонт адміністративної будівлі № 5); Курісовська сільська рада Лиманського району Одеської області (поточний ремонт вікон адмінбудівлі Курісовської сільради); Лиманська районна рада Одеської області (капітальний ремонт будівлі № 2 Лиманської районної ради смт. Доброслав); Лиманська ЦРЛ КУ (капітальний ремонт будівлі дитячого відділення КУ «Лиманська центральна районна лікарня Лиманської районної ради смт. Доброслав»); КП Одеська обласна Енергозберігаюча компанія (капітальний ремонт будівлі Нестоїтської «ОСОБА_3 ступенів»; капітальний ремонт і реставрація); ТОВ «Укргазіфікація Південь» (реконструкція ділянки каналізаційного трубопроводу від КНС-2 до камери гасіння, що розташована у зеленій зоні на північно-східній ділянці перехрестя доріг проспекту Леніна та вул. Будівельників м. Южного Одеської області); Центр ПМСЛ КЗ (капітальний ремонт денного стаціонару амбулаторії с.Сичавка комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Лиманської райради Одеської області).

З метою виконання взятих зобовязань, реалізації власної господарської діяльності ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС уклало договори підряду від 14.12.2016 № 14/12, від 09.12.2016 № 9/12, від 23.12.2016 № 23-3 із ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС» щодо виконання робіт з капітального ремонту будівель за адресами: смт. Доброслав Лиманського району Одеської області та вул. Колгоспна, 88-д в с. Корсунці Комінтернівського району Одеської області.

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС» виконало на користь позивача роботи, на які в грудні 2016 р. Підрядником виписані податкові накладні від 23.12.2016 №№ 22, 12, від 21.12.2016 № 10, від 20.12.2016 №№ 9, 33, від 16.12.2016 №№ 4, 5 на загальну суму 4371148,48 грн. (ПДВ 728524,75 грн.).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по р. 311 «Рахунки в банках» ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС було перераховано на користь ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС» 28.12.2016 909729,83 грн., 29.12.2016 391535,27 грн.; по р. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2016 кредиторська заборгованість складала 3069883,39 грн.

Сума податку на додану вартість за грудень 2016 р. включена позивачем до складу податкового кредиту, Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за грудень 2016 р.

Також судом встановлено, що між ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС та ТОВ «МАРО-МАКС» укладений договір від 26.07.2016 № НР-12/08/16 щодо виконання робіт з капітального ремонту за адресою: с. Шомполи Комінтернівського району Одеської області.

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «МАРО-МАКС» виконало роботи, визначені договором, на які Підрядником в серпні 2016 р. виписані податкові накладні від 12.08.2016 № 18, від 10.08.2016 № 16 на загальну суму 405813,34 грн. (ПДВ 67635,56 грн.). Сума податку на додану вартість за серпень 2016 р. включено позивачем до складу податкового кредиту Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 р.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по р. 311 «Рахунки в банках» ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС було перераховано на користь ТОВ «МАРО-МАКС» 18.08.2016 312020,4 грн., 19.08.2016 93792,94 грн.; по р. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Сума податку на додану вартість 67635,56 грн. за серпень 2016 р. включено позивачем до складу податкового кредиту Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за серпень 2016 р.

Крім того, ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС укладено договори підряду від 21.09.2016 № 21/09/16, від 27.10.2016 № 27/10/16 з ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ» щодо виконання робіт з капітального ремонту за адресами: с. Шомполи Комінтернівського району Одеської області, с. Сичавка Лиманського районку Одеської області.

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ» виконало на користь позивача визначені договорами роботи, на які в вересні, жовтні, листопаді 2016р. виписані податкові накладні від 02.11.2016 №№ 3, 8, від 09.10.2016 № 18, від 30.09.2016 № 24, від 15.09.2016 № 16 та розрахунок коригування від 17.11.2016 № НОМЕР_1 на загальну суму 2168914,88 грн. (ПДВ 361485,81 грн.).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по р. 311 «Рахунки в банках» ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС було перераховано на користь ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ» 16.09.2016 452956,08 грн., 30.09.2016 393015,6 грн., 19.10.2016 88735,2 грн., 01.11.2016 725000 грн., 11.11.2016 509208 грн.; по р. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Сума податку на додану вартість 361485,81 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2016 р.

Крім того, ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС укладено договори підряду від 15.11.2016 № 15/11/16, від 09.11.2016 № 9/11/16, від 17.11.2016 № 17/11, від 18.11.2016 № 18/11 з ТОВ «БУД ОСОБА_4» щодо виконання робіт з капітального ремонту за адресами: с. Старі Шомполи Комінтернівського району Одеської області, зелена зона на північно-східній ділянці перехрестя доріг проспекту Леніна та вулиці Будівельників м. Южного Одеської області, вул. Шкільна, 1 в с. Красносілка Комінтернівського району Одеської області, Тилігульський лимн-Чорне море на території Комінтернівського району Одеської області.

На виконання договорів ТОВ «БУД ОСОБА_4» виконало на користь позивача визначені договорами роботи, на які в листопаді 2016 р. складені податкові накладні від 24.11.2016 № 30, від 21.11.2016 № 48, від 17.11.2016 № 25, від 16.11.2016 № 17 на загальну суму 1816556,82 грн. (ПДВ 302759,47 грн.).

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по р. 311 «Рахунки в банках» ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС було перераховано на користь ТОВ «БУД ОСОБА_4» 22.11.2016 1100000 грн., 23.11.2016 328749,25 грн., 24.11.2016 181500 грн., 28.11.2016 206307 грн., 29.11.2016 1692000 грн.; по р. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» станом на 31.12.2016 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Сума податку на додану вартість 361485,81 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2016 р.

Сума податку на додану вартість 302759,47 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту, Додатку 5 до Декларацій з податку на додану вартість за листопад 2016 р.

Обставина виконання контрагентами ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС», ТОВ «МАРО-МАКС», ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ», ТОВ «БУД ОСОБА_4» взятих на себе зобовязань за договорами підряду підтверджуються складеними сторонами правочинів актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, які складені відповідно до умов договорів та вимог чинного законодавства та на їх основі як первинних документів сформовані показники бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Зі змісту акту перевірки від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740 вбачається, що по всіх вищевказаних господарських операціях перевіряючі дійшли висновків про те, що договори підряду із контрагентами ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС», ТОВ «МАРО-МАКС», ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ», ТОВ «БУД ОСОБА_4» не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобовязань перед замовниками, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту в 2016р., оскільки вказаними контрагентами субпідрядників не залучалося. В результаті перевіряючі дійшли висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток в 2016 р. на 1314365 грн., заниження податку на додану вартість на 1327891 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 131804 грн.

В основу зазначених висновків фіскального органу покладено податкову інформацію про оформлення контрагентами операцій з придбання послуг/товарів різної номенклатури, таких як «іграшки колісні для катання дітей, частково розібрані», «газ скраплений», «спорядження для спорту (поліестер)» та ін., а також податкову інформацію по ТОВ «ПРОМ СТРОЙ СЕРВІС», ТОВ «МАРО-МАКС», ТОВ «БУД ФІНАНС КОМПАНІ», ТОВ «БУД ОСОБА_4» (стан платника, звіт про суми нарахованої заробітної плати, наявність основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів тощо); аналіз податкових накладних, зареєстрованих в ЄДРПН по ланцюгу постачання призвів перевіряючих до висновку про незалучення ними до виконання робіт/послуг субпідрядників.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, і в такому випадку понесені за ними витрати та суми ПДВ у складі вартості придбаних робіт, товарів, послуг вважаються правомірно включеними до складу валових витрат та податкового кредиту відповідно.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2017 року №0007991307, яким до ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС застосовано штрафну санкцію по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 510 грн., прийнято на підставі акту перевірки від 15.06.2017 № 633/15-53-14-07/40287740 (копія якого в матеріалах справи відсутня), у звязку із порушенням п.51.1 ст.51 ПК України, а не на підставі акту від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740.

При цьому згідно розділу 3.2.1 «Відображення у податковій звітності сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» акту від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740 ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС своєчасно надавало відомості по формі 1-ДФ про нараховані та виплачені суми доходів і суми утриманих з них податків, згідно вимог наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1020, наказу Міндоходів від 21.01.2014 № 49 та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку, з урахуванням ст.176 ПК України.

В той же час, стороною позивача в адміністративному позові та додаткових поясненнях жодним чином не обґрунтовано неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29 червня 2017 року №0007991307, не наведено доводів щодо помилковості висновків контролюючого органу, які передували його прийняттю, тому суд не знайшов підстав для його скасування, у звязку із чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Зазначений акт індивідуальної дії, незважаючи на позовну вимогу про його скасування в прохальній частині позову, по суті позивачем не оспорюється, оскільки ним взагалі не наводяться доводи та не надаються докази щодо підстав незгоди з цим податковим повідомленням-рішенням та порушення ним прав платника податку-позивача.

Суд враховує, що відповідач, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову, послався на неможливість для контрагентів позивача, як субєктів господарювання, безпосередньо виконати підрядні роботи, а також на незалучення ними субпідрядників для їх виконання що на думку податківців, свідчить про безтоварність відповідних господарських операцій.

В першу чергу, слід зазначити усталену правову позицію про індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, - у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме для цих осіб, у зв'язку з чим право платника податків, тобто позивача, на податковий кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного субєкта у випадку неправомірних дій іншого підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

У своєму рішенні від 12 січня 2006 року у об'єднаних справах C-354/03, C-355/03 і C-484/03, Оптіджен Лтд. (C-354/03), Фулкрам Електронікс Лтд. (C-355/03) і ОСОБА_5 Системс Лтд (C-484/03) проти Комісарів Митного та акцизного управління, на запит про видачу попереднього висновку, що був поданий Канцлерським відділом Високого Суду Англії та Уельсу, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (Збірка рішень Європейського Суду за 2006 р., с. I-00483), Суд ЄС постановив: «Операції, аналогічні тим, що розглядаються в основному слуханні, що самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2 (1), 4 та (1) Шостої Директиви 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. про гармонізацію законодавства країн - членів ЄС в частині податків з обороту - Загальна система податку на додану вартість: єдина база оподаткування, з урахуванням поправок, внесених Директивою Ради ЄС 95/7/ЄС від 10 квітня 1995 р., де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції, попередньої чи наступної по відношенню до здійснюваної операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати.

Поряд із тим, суд зазначає, що за умови правильного оформлення господарської операції, в тому числі первинними документами бухгалтерського обліку, поверхові судження фіскального органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій не можуть впливати на реальність конкретної операції, нівелюючи її наслідки, які фактично настали і це підтверджено належними доказами.

При цьому відповідачем фактично не заперечується, що відповідні роботи з капітального ремонту в дійсності були виконані.

Крім того, податковим органом не здійснено будь-яких зауважень щодо дослідженої в ході планового контрольного заходу первинної документації, на підставі якої формувалася податкова звітність позивача. Фактично висновки про порушення позивачем податкового законодавства побудовані на основі припущень перевіряючих, які не обґрунтовані жодним належним та допустимим доказом.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України ЄСПЛ відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

В даному випадку субєктом владних повноважень, який заперечує проти адміністративного позову, не спростовано доводів сторони позивача та не обґрунтовано правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідач навів ідентичні за формою та змістом аргументи тим, що викладені в акті перевірки від 15.06.2017 № 633/15-32-14-07/40287740, пославшись на податкову інформацію.

Згідно зі ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668, за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.

Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

Згідно п.14 вищевказаних Умов предметом договору підряду є роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника. У договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору (п.15).

Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма N КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма N КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. N 554. Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 N 731, не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

Всі складені між ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС та його контрагентами документи на виконання договорів за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зобовязання сторонами виконані з дотриманням вимог цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість позиція відповідача щодо фіктивності або удаваності правочинів спростовується дослідженими в ході судового розгляду первинними документами, які підтверджують фактичне виконання робіт та дійсність яких нічим наразі не спростовується.

Крім податкової інформації по контрагентам позивача, ГУ ДФС в Одеській області в своїх висновках в Акті перевірки не використовує жодне інше джерело, що суперечить вимогам ст.83 Податкового кодексу України, за змістом якої податкова інформація не може бути основною та єдиною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та не на підставах, встановлених нормами податкового законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2017 року №0016551407, №0016531407, №0016521407 обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у звязку із чим підлягають задоволенню.

Також беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 51527,01 грн. позивачу у відповідності до ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області, судові витрати відповідно до задоволених вимог, тобто у розмірі 51519,36грн. за розрахунком суду.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29 червня 2017 року №0016551407, №0016531407, №0016521407.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС судовий збір у розмірі 51519(пятдесят одна тисяча пятсот девятнадцять)грн. 36коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя М.М. Аракелян

х робіт» (типова форма N КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма N КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 р. N 554. Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 N 731, не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

Всі складені між ТОВ ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС та його контрагентами документи на виконання договорів за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зобовязання сторонами виконані з дотриманням вимог цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, суд враховує, що первинна документація містить достовірну і несуперечливу інформацію. Натомість позиція відповідача щодо фіктивності або удаваності правочинів спростовується дослідженими в ході судового розгляду первинними документами, які підтверджують фактичне виконання робіт та дійсність яких нічим наразі не спростовується.

Крім податкової інформації по контрагентам позивача, ГУ ДФС в Одеській області в своїх висновках в Акті перевірки не використовує жодне інше джерело, що суперечить вимогам ст.83 Податкового кодексу України, за змістом якої податкова інформація не може бути основною та єдиною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та не на підставах, встановлених нормами податкового законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС про скасування податкових повідомлень-рішень від 29 червня 2017 року №0016551407, №0016531407, №0016521407 обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у звязку із чим підлягають задоволенню.

Також беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 51527,01 грн. позивачу у відповідності до ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС в Одеській області, судові витрати відповідно до задоволених вимог, тобто у розмірі 51519,36грн. за розрахунком суду.

Керуючись ст.ст. 94, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 29 червня 2017 року №0016551407, №0016531407, №0016521407.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОМОРБУДЕНЕРГОСЕРВІС судовий збір у розмірі 51519(пятдесят одна тисяча пятсот девятнадцять)грн. 36коп.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя М.М. Аракелян