Ухвала суду № 69274291, 26.09.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у розясненні судового рішення

26 вересня 2017 року № 810/3327/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві заяву про розяснення судового рішення в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант»до третя особаБілоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1проскасування арешту та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа ОСОБА_1 про скасування арешту та зобовязання вчинити певні дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 адміністративний позов задоволено.

Пунктом 5 резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 постановлено стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

18 вересня 2017 року до Київського окружного адміністративного суду від Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області надійшла заява про розяснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання, призначене на 26.09.2017, особи, які беруть участь у розгляді заяви, не зявились.

Від заявника 26.09.2017 надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності уповноваженого представника.

Інші учасники процесу про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для розяснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 170 КАС України передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина 2 статті 170 КАС України).

Суд зазначає, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. У силу положень статті 170 КАС України, роз'яснена може бути постанова або ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта, є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

При цьому механізм, визначений статтею 170 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, суд дійшов висновку, що текст вказаного судового рішення труднощів для розуміння не викликає, суть рішення зрозуміла та не двозначна, спосіб, у який викладено мотивувальну та резолютивну частину вказаної постанови, не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння та виконання.

У той же час заява позивача про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, які саме частини постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 викликають труднощі у їх розумінні, чи обґрунтованих доводів про те, що виконання постанови у силу її неясності є неможливим.

Фактично звернення позивача з цією заявою обумовлене твердженням про неможливість виконати постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 зважаючи на неможливість списання коштів з рахунку боржника. Звертаючись до суду з заявою про розяснення судового рішення заявник прагне отримати юридичну консультацію з питань, які знаходяться поза межами заявлених позивачем у позові вимог та з питань, які не були предметом судового розгляду, зокрема, щодо механізму виконання рішення суду.

Так, заявник зазначає, що при спробі виконати рішення суду було зясовано, що відповідач у справі має відкритий у казначействі небюджетний рахунок 3731 «Депозитний рахунок розпорядників бюджетних коштів», на якому акумульовані стягнуті з боржників кошти, що підлягають виплаті стягувачам. При цьому, чинне законодавство встановлює імперативну заборону на виплату таких коштів особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких ці суми стягнуто.

Разом з цим суд зазначає, що викладені обставини не є свідченням про неясність чи незрозумілість власне тексту відповідного судового акту чи окремих його частин.

Суд наголошує, що спосіб, у який судом було викладено резолютивну частину постанови від 14.12.2016 у частині стягнення понесених позивачем судових витрат, повністю відповідає закріпленому у статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України правовому регулюванню.

Суд зауважує, що наявність обґрунтованих обставин, що ускладнюють виконання судового рішення можуть бути підставою для зміни порядку виконання судового рішення.

Проте вчинення таких дій не може бути реалізованим шляхом розяснення судового рішення та відбувається у спосіб, визначений статтею 263 КАС України.

Беручи до уваги, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 є зрозумілою, а викладені у заяві про розяснення судового рішення доводи не стосуються синтаксичних та стилістичних прийомів, використаних судом під час виготовлення тексту судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність визначених у статті 170 КАС України підстав для його розяснення.

Керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області про розяснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, відмовити.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Панченко Н.Д.

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Білоцерківського управління державної казначейської служби України Київської області про розяснення постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, відмовити.

Ухвалу надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Панченко Н.Д.