Постанова № 69274289, 03.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1107/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі ВП «Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції» про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у звязку з невиконанням зобовязань щодо сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі ВП «Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції» (далі Відповідач), в обґрунтування якого зазначено таке.

17.03.2015 на ВП «Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції» ОКП «Компанія «Луганськвода» стався нещасний випадок з працівником ОСОБА_1, який визнаний повязаним з виробництвом та про що складено акт за формою Н-1 № 2 від 20.04.2015. У відповідності до ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», на підставі акта за формою Н-1 за № 2 від 20.04.2015 та довідки МСЕК від 04.11.2015 серії 12 ААА № 010386 відділенням були призначені страхові виплати потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у сумі 985,80 грн щомісяця, про що винесена постанова від 30.11.2016 № 1217/271/271/2.

Відділенням потерпілому ОСОБА_1 зроблено розрахунок щомісячної страхової виплати: середньомісячна заробітна плата (за період з березня 2014 року по лютий 2015 року) 3286,00 грн х 30 % (втрата працездатності згідно довідки МСЕК) = 985,60 грн.

При розрахунку середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 відділенням прийнято до розрахунку нараховану боржником заробітну плату за 12 місяців. При отриманні даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування відділенням було виявлено, що за потерпілого ОСОБА_1 боржником не сплачено єдиний соціальний внесок з серпня 2015 року по квітень 2016 року. Тобто в розумінні ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року не був застрахованою особою. В порушення вимог ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», боржник не сплатив єдиний внесок за потерпілого ОСОБА_1 Згідно даних реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за боржником лічиться недоїмка у загальній сумі 3045480,96 грн.

Враховуючи наведені норми законодавства, розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 потрібно було проводити без урахування заробітної плати в період з серпня 2015 року по лютий 2015 року. Тобто щомісячна страхова виплата: середньомісячна заробітна плата (за період з березня 2014 року по липень 2014 року) 1284,04 грн х 30% (втрата працездатності згідно довідки МСЕК) = 374,42 грн. У звязку з цим при виплаті потерпілому щомісячних страхових сум за період з жовтня 2015 року по жовтень 2016 року переплата щомісячних страхових сум ОСОБА_1 склала 7731,00 грн.

Статтею 15 Закону № 1105 передбачено обовязок страхувальника повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання зобовязань щодо сплати страхових внесків.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Обласного комунального підприємства «Луганськвода» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції» 7731,00 грн зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у звязку з невиконанням зобовязань щодо сплати страхових внесків.

Ухвалою суду від 17.08.2017 здійснено процесуальне правонаступництво позивача, змінено Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі Позивач) (арк.спр. 73).

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином (арк.спр. 44, 101), причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, відповідно до вимог частини одинадцятої статті 35 КАС України вважається повідомленим належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до абзацу 10 пункту 14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» з огляду на те, що Фонд соціального страхування України наділений контролюючими функціями та правом видання обов'язкових для страхувальників актів, спори за його участі та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105) кошти, що надходять до Фонду від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, повинні забезпечувати:

1) виплату застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

2) створення резерву коштів Фонду в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як на пять календарних днів;

3) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду;

4) фінансування заходів з профілактики страхових випадків.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону № 1105 сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоровя.

Щомісячна страхова виплата не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоровя.

У разі якщо потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у звязку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоровя. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.

Відповідно до частин девятої - десятої статті 42 Закону № 1105 середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у звязку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Під час обчислення середньомісячного заробітку враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Пунктом девятим частини другої статті 15 Закону № 1105 визначено, що роботодавець зобовязаний повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобовязань щодо сплати страхових внесків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439) затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням (далі Порядок № 1266), який визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці).

Відповідно до п. 6 Порядку № 1266 у разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, повязаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у звязку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини). Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, повязаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у звязку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообовязкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (п. 31 Порядку № 1266).

Відповідно до абзацу другого п. 34 Порядку № 1266 приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообовязкового державного соціального страхування затверджуються Мінсоцполітики.

Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообовязкового державного соціального страхування затверджено наказом Мінсоцполітики від 21.10.2015 № 1022, відповідно до п. 6 якого у випадку якщо на дату призначення страхових виплат відсутні дані про сплату єдиного внеску за деякі місяці розрахункового періоду, розрахунок середньої заробітної плати без урахування цієї заробітної плати.

Так, при розрахунку середньомісячної плати ОСОБА_1 відділенням прийнято до розрахунку нараховану боржником заробітну плату за 12 місяців. При отриманні даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування (арк.спр.6-7) позивачем виявлено, що за потерпілого ОСОБА_1Б боржником не сплачено єдиний соціальний внесок з серпня 2015 року по квітень 2016 року.

Тобто, в розумінні статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ОСОБА_1 в період з серпня 2015 року по квітень 2016 року не був застрахованою особою. В порушення вимог частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», де закріплено: платник єдиного внеску зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, боржник не сплатив єдиний внесок за потерпілого ОСОБА_1

Згідно даний реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування за боржником лічіться недоїмка у загальній сумі 3045480,96 грн.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 потрібно проводити без урахування заробітної плати за період з серпня 2015 року по лютий 2015 року.

Тобто щомісячна страхова виплата має становити 374,42 грн: середньомісячна заробітна плата (за період з березня 2014 року по липень 2014 року) 1248,04 грн х 30% (втрата працездатності згідно довідки МСЕК) = 374,42 грн. (відповідно до розрахунку щомісячної страхової виплати) (арк. спр. 13 зв. бік).

У звязку з цим при виплаті потерпілому щомісячних страхових сум за період з жовтня 2015 року по жовтень 2016 року переплата щомісячних страхових сум ОСОБА_1 склала 7731,00 грн.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 88, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі ВП «Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції» про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у звязку з невиконанням зобовязань щодо сплати страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Луганськвода» (ідентифікаційний код юридичної особи 32538783, 91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд. 166) в особі Відокремленого підрозділу «Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в Попаснянському районі (р/р 37177600021212, МФО 804013 в УДКСУ у Попаснянському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 41457862) суму зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 7731,00 грн (сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі ВП «Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції» про стягнення зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у звязку з невиконанням зобовязань щодо сплати страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Луганськвода» (ідентифікаційний код юридичної особи 32538783, 91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, буд. 166) в особі Відокремленого підрозділу «Управління по експлуатації Західної фільтрувальної станції» на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області в Попаснянському районі (р/р 37177600021212, МФО 804013 в УДКСУ у Попаснянському районі Луганської області, код ЄДРПОУ 41457862) суму зайво виплаченого матеріального забезпечення потерпілому на виробництві ОСОБА_1 у розмірі 7731,00 грн (сім тисяч сімсот тридцять одна гривня 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2