Постанова № 69274095, 26.09.2017, Донецький окружний адміністративний суд

805/2587/17-а function OnLoad() { } function OnError() { } @page SectionA { margin-left: 20 mm; margin-right: 10 mm; margin-top: 10 mm; margin-bottom: 10 mm; mso-paper-source: 0; } DIV.Section { page: SectionA; } BODY, FONT { @charset "Windows-1251"; cursor: text; font-family: Book Antiqua; font-size: 12 pt; width: 920px font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs31 { font-family: Times New Roman; font-size: 16 pt; font-style: italic; } FONT.fs30 { font-family: Times New Roman; font-size: 16 pt; font-style: italic; } FONT.fs34 { font-family: Times New Roman; font-size: 14 pt; font-style: italic; } FONT.fs33 { font-family: Times New Roman; font-size: 14 pt; font-style: italic; } FONT.fs36 { font-family: Times New Roman; font-size: 14 pt; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs41 { font-family: Times New Roman; font-style: italic; } FONT.fs40 { font-family: Times New Roman; font-style: italic; } FONT.fs100 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs99 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs98 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs97 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs95 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs94 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs93 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs92 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs91 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs90 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs89 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs87 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs86 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs85 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs84 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs83 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs82 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs81 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs80 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs79 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs78 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs77 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs76 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs75 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs74 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs73 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs72 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs71 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs70 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs69 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs68 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs67 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs66 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs65 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs64 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs63 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs62 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs61 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs60 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs59 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs58 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs57 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs56 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs55 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs54 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs53 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs52 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs51 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs49 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs47 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs46 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs45 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs44 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs43 { font-family: Times New Roman; font-weight: bold; font-style: italic; } FONT.fs39 { font-family: Times New Roman; font-style: italic; } FONT.fs38 { font-family: Times New Roman; font-style: italic; } P { font-family: Book Antiqua; font-size: 12 pt; text-align: left; margin-top: 0 mm; margin-bottom: 0 mm; white-space: normal; word-spacing: normal; word-wrap: normal; } TABLE P { width: auto; } P.ps5 { text-align: center; margin-left: 0 mm; margin-top: 2 mm; text-indent: 4 mm; } P.ps2 { text-align: center; } P.ps3 { text-align: center; margin-top: 3 mm; } P.ps7 { margin-right: 0 mm; } P.ps4 { text-align: center; margin-right: 0 mm; } P.ps1 { text-align: justify; text-indent: 10 mm; } P.ps0 { text-align: justify; margin-right: 0 mm; }

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2017 р. Справа №805/2587/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Маріуполь

до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м. Краматорськ

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у сумі 463084,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у сумі 463084,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не дотримані вимоги Постанови КМУ від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до яких встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно – господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік наданий Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» до позивача, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 6797 осіб, таким чином у відповідача повинно бути працевлаштовано 272 інвалідів, однак фактично працювало 265 інваліда. З урахуванням викладеного, просив суд стягнути з відповідача адміністративно – господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у сумі 463084,93 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав суду заперечення до позовної заяви, просив відмовити у задоволені позовних вимог.

З урахуванням вимог ст. 41, ст. 122 КАС України, суд доходить висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за №00131268, є платником страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2016 рік (ф. № 10-ПІ), згідно з яким середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 6797 особи, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону № 875 – 272 особи.

Як зазначає позивач, відповідачем не виконаний норматив по створенню 272 робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки працевлаштовано лише 265 осіб, яким встановлена інвалідність, що в свою чергу є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до вимог ст. 19 Закону №875, у розмірі 463084,93 грн.

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-12 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до статті 19 вказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю (ч. 1 ст. 20 Закону №875).

Відповідно до абз.1 ст.20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно абз.1 та абз.2 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінему Міністрів України від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (надалі – Порядок №70) звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Аналіз вищевказаних норм закону дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, у тому числі, підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, покладено обов'язок по перше: виділити та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, по друге: надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, по третє: якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплатити відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

При цьому обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в абз.1 ст.18 Закону №875-XII.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.06.2011 року у справі №21-60а11, 26.06.2012 року у справі №21-105а12, в постанові Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016 року №К/800/15263/16.

Згідно ч.1 ст.217 Господарського Кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок її подання затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316 (у редакції від 31.05.2013 року) (надалі – Порядок №316).

Відповідно до п.1.3 Порядку №316 роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п.2.1 Порядку №316 Форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» кожного місяця чинним законодавством не передбачено.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем подавалися до Маріупольського міського центру зайнятості протягом 2016 року звіти за формою 3-ПН з переліком вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів.

Тобто, у відповідності до норм чинного законодавства відповідач створив робочі місця для інвалідів та надавав інформацію до місцевих центрів зайнятості.

Крім того, як підтверджено матеріалами справи, відповідачем було створено 701 робочих місць для працевлаштування інвалідів при нормативі 272.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що до відповідача направлялись інваліди або останні самостійно звертались до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» їм було відмовлено у такому працевлаштуванні.

Отже, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем було вжито усіх необхідних заходів, спрямованих на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що обов’язок щодо працевлаштування інвалідів крім роботодавця також покладений й на центри зайнятості, а тому, враховуючи відсутність людей з обмеженими вадами, які б потребували роботи, запропонованої підприємством відповідача, наявність вакантних робочих місць для інвалідів не може бути підставою для відповідальності підприємства за їх непрацевлаштування.

Виконання відповідними органами обов'язку працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, зокрема, здійснення заходів із створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу та інформування названих органів про наявність вакантних посад для інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав обов’язок по здійсненню заходів зі створення робочих місць для інвалідів, покладений на нього законодавством, повною мірою.

З урахуванням наведеного та враховуючи, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись та з огляду на те, що відповідачем створено всі умови робочих місць та виконано вимоги законодавства, що регулює основи соціальної захищеності інвалідів, відповідно відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2016 році в сумі 463084,93 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2016 році у сумі 463084,93 грн. – відмовити.

Повний текст постанови складено та підписано 02 жовтня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.