Ухвала суду № 69271512, 03.10.2017, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1211/17

Провадження № 2/617/646/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Глоби М.М.,

при секретарі Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. Просила усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після померлого 01 травня 2017 року сина ОСОБА_3

Ухвалою судді від 26 вересня 2017 року відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою.

До початку судового розгляду позивач через свого представника ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову. Просила заборонити проводити певні дії, а саме заборонити органам нотаріату оформляти правовстановлюючі та інші документи, необхідні для оформлення спадкового майна після померлого 01 травня 2017 року ОСОБА_3, заборонити Міністерству Оборони України оформлювати та проводити нарахування на імя ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та інших платежів після померлого 01 травня 2017 року сина ОСОБА_3

Суд, вислухавши думку представника позивача та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви позивач зазначила, що предметом розгляду справи є спадщина, яка залишилась після померлого 01 травня 2017 року ОСОБА_3, а тому відчуження спірного майна може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Згідно зі статтею 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Як зазначила представник позивача та вбачається з матеріалів справи, померлий 01 травня 2017 року ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадкова справа зареєстрована Дванадцятою Харківською державною нотаріальною конторою за № 60828792, № у нотаріуса 504/2017.

Отже, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову в частині заборони вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо оформлення спадщини, підлягає задоволенню оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити, чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Щодо заборони Міністерству Оборони України оформлювати та проводити нарахування на імя ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та інших платежів після померлого ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) встановлюється Порядком «про призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі Порядок).

Оскільки вказані грошова допомога та інші платежі після померлого ОСОБА_3, які можуть бути призначені і виплачені у відповідності до Порядку, не відносяться до спадкової маси, суд приходить до висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову в частині заборони Міністерству Оборони України оформлювати та проводити нарахування, а тому вказана заява в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом задовольнити частково.

Заборонити Дванадцятій Харківській державній нотаріальній конторі вчиняти будь-які нотаріальні дії щодо оформлення спадщини після померлого 01 травня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Іншу частину заяви про забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали для виконання направити Дванадцятій Харківській державній нотаріальній конторі (61082 м. Харків, вул. В.Мельникова, 2).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, може бути пред'явлена протягом одного року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя -

Копію ухвали для виконання направити Дванадцятій Харківській державній нотаріальній конторі (61082 м. Харків, вул. В.Мельникова, 2).

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, може бути пред'явлена протягом одного року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Харківської області через Вовчанський районний суд Харківської області протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя -