Рішення № 69268723, 26.09.2017, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/660/17

Провадження № 2/342/499/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 23.01.1990 року житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, належав колгоспному двору, головою якого був дід позивачки по батьковій лінії ОСОБА_4. Для будівництва та обслуговування житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,17 га. Будівництво житлового будинку було здійснено у 1972 році, а господарські будівлі зведені протягом 1968-1974 років, що доводиться технічним паспортом. У відповідності до технічної документації житлове господарство складається з житлового будинку загальною площею 134,3 кв.м, житловою площею 47,7 кв. м, літньої кухні, стодоли, стайні, сараю, комори, гаража, погребу, навісу, вбиральні, криниці, огорожі та вимощення. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_13. На час його смерті діяв Цивільний кодекс України 1963 року. Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв його син, батько позивачки ОСОБА_5, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.09.2000 року, зареєстроване Городенківською державною нотаріальною конторою за № 1492. До складу спадщини, на яку ОСОБА_5 отримав свідоцтво, входять земельний та майновий паї. Своїх спадкових прав на житловий будинок ОСОБА_5 не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_14 батько позивачки ОСОБА_5 помер. Заповітного розпорядження на випадок своєї смерті він не залишив. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є позивачка, її мати ОСОБА_2 та брат ОСОБА_3, які подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини. З метою реалізації спадкових прав позивачка звернулася в Городенківську районну державну нотаріальну контору, де була заведена спадкова справа № 242 та 05.11.2014 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину на земельні паї. Однак, Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.06.2017 р. в.о. державного нотаріуса позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв'язку з реєстрацією спадкового житлового господарства, як колгоспного двору. З довідки Раковецької сільської ради № 626 від 21.06.2017 року вбачається, що станом на 15.04.1991 року у вищезгаданому житловому господарстві проживали: дід ОСОБА_4 (помер ІНФОРМАЦІЯ_15.), бабка ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_16.), батько ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_17.), мати ОСОБА_2, позивачка та її брат ОСОБА_3. Мати й брат позивачки не претендують ні на частку у спадщині, ні на частку в колгоспному дворі та не зверталися за її виділом. ОСОБА_7 був батьком позивачки, на час його смерті вони проживали разом та вели спільне господарство. Після смерті батька позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, а саме: продовжує проживати у житловому будинку, утримує його в належному стані, виготовила технічну документацію за власні кошти, обробляє земельну ділянку, оформила в нотаріальній конторі спадщину на земельні паї, тобто своїми діями фактично прийняла спадщину, однак оформити свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок в нотаріальній конторі не може через реєстрацію житлового господарства як колгоспного двору. Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 житловий будинок по АДРЕСА_1 перебуває у задовільному стані, його вартість становить 177181 грн. За результатами проведення технічного обстеження згаданого будинковолодіння встановлено його відповідність вимогам надійності та можливість безпечної експлуатації.

Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутності. Позивачка ОСОБА_1 позов підтримує повністю. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують щодо визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, розташовані по АДРЕСА_1, в цілому за ОСОБА_1 Передбачених ч.1 статті 169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Копією Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 23.01.1990 р., виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 247 від 13 грудня 1989 р., посвідчено, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 - дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_4. Довідкою № 627, виданою 21.06.2017р. виконавчим комітетом Раковецької сільської ради доводиться, що АДРЕСА_1 була змінена на АДРЕСА_1.

Довідкою № 626 від 21.06.2017р., виданою виконавчим комітетом Раковецької сільської ради стверджується, що станом на 15.04.1991 року в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали: голова господарства ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, невістка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, внук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та внука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_18

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_13 у віці 74 років в с. Семенівка, актовий запис № 21 від 04.11.1996 р., що стверджено копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого ІНФОРМАЦІЯ_13 Раковецькою сільською радою Городенківського району. Внаслідок його смерті відкрилась спадщина.

На час смерті ОСОБА_4 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР (1963 р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

На час смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_13, в господарстві по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, невістка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, внук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, внука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 та сестра дружини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_19., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_20, що доводиться Випискою із погосподарської книги Раковецької сільської ради № 5 особовий рахунок НОМЕР_2 за 1996-2000 роки.

Відповідно до копії Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.09.2000 року державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М., спадкоємцем майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_4 є його син ОСОБА_5, спадкове майно складається із права на земельну частку /пай/ розміром 40,20 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебуває в колективній власності спілки селян "Червона калина" в с. Раковець Городенківського району. Отже, син спадкодавця ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_14 у віці 61 років в с. Семенівка, актовий запис № 5 від 24.03.2014 р., що стверджено копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_3, виданого 24 березня 2014 р. виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилась спадщина. На час його смерті був чинним Цивільний кодекс України 2003 р. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Згідно з ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Копією свідоцтва про народження НОМЕР_4, виданого 25 жовтня 1980 р. Раковецькою сільРадою Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що батьками позивачки ОСОБА_9, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_18, є ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Після реєстрації 14.05.2002 р. шлюбу з ОСОБА_11, ОСОБА_9 змінила прізвище ОСОБА_9 на ОСОБА_9, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_5, виданого 14.05.2002 року Раковецькою сільською радою.

Копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_6, виданого 24.04.1977р. Раковецькою сільРадою Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що 24 квітня 1977 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, та відповідачка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уклали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 5.

Копією свідоцтва про народження НОМЕР_7, виданого 27 грудня 1977р. Раковецькою сільРадою Городенківського району Івано-Франківської області, стверджено, що батьками відповідача ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5, є ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Відповідно до відмітки в паспорті НОМЕР_8 виданого 01.08.1996 року Городенківським РВ УМВС в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 з 01.10.2002 року зареєстрований в АДРЕСА_2

Виданими Раковецькою сільською радою Городенківського району: довідкою № 628 від 21.06.2017р., та випискою № 285 від 02.03.2017 р. із погосподарських книг (книга № 5 за 2011-2015 роки) стверджено, що в житловому будинку по АДРЕСА_1 на час смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_17. разом з ним були зареєстровані та проживали: мати ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дружина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, зять ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9, внука ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_10, внук ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_11 Вони проживали разом та спільно вели домашнє господарство.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_16 у віці 88 років в с. Семенівка, актовий запис № 12 від 08.06.2015 р., що стверджено копією Свідоцтва про смерть НОМЕР_9, виданого 08.06.2015 р. виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_5 є його дочка, позивачка ОСОБА_1, дружина, відповідачка ОСОБА_2 та син, відповідач ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. З поданої до суду заяви ОСОБА_2, непрацездатної вдови спадкодавця ОСОБА_15 за законом, яка відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, вбачається, що вона відмовляється від спадщини, яка залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_5, також з приводу виділу частки у колгоспному дворі не зверталася та не претендує на цю частку.

Відповідач ОСОБА_3 теж подав до суду заяву про те, що позов визнає та з приводу виділу частки у колгоспному дворі не звертався та не претендує на цю частку.

Копіями свідоцтв про право на спадщину, виданих 05-06.11.2014 року державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Паньків Д.М., зареєстрованих в реєстрі за №1464 та № 1479 (спадкова справа № 242 від 16.09.2014р.) доводиться, що позивачка після смерті батька ОСОБА_5 успадкувала належні йому земельні ділянки, розмірами 0,2624 га кадастровий номер НОМЕР_10 та 0,4988 га кадастровий номер НОМЕР_11, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розміщені на в с. Семенівка Городенківського району, та належали померлому ОСОБА_5 на підставі Державних актів на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_12 та НОМЕР_13, виданих згідно розпорядження Городенківської РДА від 29.07.2005 року за № 271.

Наведене свідчить про те, що позивачка, як спадкоємець за законом першої черги, прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_5

До складу спадщини ОСОБА_5 також входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України 2003 р. спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З постанови в.о. нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_16 № 1028/02-31 від 02.06.2017 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_17., на житловий будинок АДРЕСА_1 з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_13, відносилось до колгоспного двору, кожному члену якого які проживали станом на 15.04.1991 р., належить відповідна частка. Спадкодавець ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4, однак він не оформив своїх спадкових прав на житловий будинок.

Випискою з інвентаризаційних матеріалів № 7897 від 20.12.2016р., виданою ОКП "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" стверджується, що згідно архівних даних в АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012р. в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим № 74 за ОСОБА_4 (голова колгоспного двору) зареєстровано право власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 23.01.1990р. на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13.12.1989 р. З технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 встановлено, що житловий будинок збудований в 1972 р., інші господарські будівлі збудовані в 1960, 1968, 1970, 1984, 1990 роках. Як вбачається із Звіту про оцінку житлового будинку (загальною площею 134,3 кв.м.) № 24062017_00137 ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на дату оцінки - 24.06.2017 року, - становить 177181 грн.

За домогосподарством по АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в розмірі 0,17 га, що доводиться довідкою № 630 виданою виконавчим комітетом Раковецької сільської ради.

Через відсутність правовстановлюючих документів про власність спадкодавця на будинок, спадкоємець за законом ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за законом спадкодавця ОСОБА_5, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами не встановлено, відповідачі не заперечують відносно задоволення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222,1258, 1241, 1261,1274, 1268,1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ничик Г.І.

На підставі ст.ст. 548, 549, 551 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1216, 1222,1258, 1241, 1261,1274, 1268,1269, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ничик Г.І.