Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2-1693/10
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання Огренда І.М.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.
В позовній заяві зазначено, що відповідно до письмового договору купівлі - продажу нерухомого майна від 26 грудня 2000 р., укладеного на Універсальній Товарно - Сировинній Біржі „Номінал" та визнаного дійсним на підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 травня 2008 р., позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. За цим будинком для його обслуговування закріплена земельна ділянка розміром 0,05 га. Проте, остання не може належним чином оформити право власності на вказану земельну ділянку та відповідно розпорядитися нею, як власник землі, оскільки згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 28 жовтня 1994 р. її власником є відповідачка ОСОБА_4 При зверненні до Вознесенського районного відділу земельних ресурсів Миколаївської області з даного приводу, позивачці було рекомендовано вирішити вказане питання шляхом звернення до суду або шляхом укладення цивільно - правової угоди.
Посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, якими передбачено, що при відчуженні житлового будинку за цивільно - правовими угодами до набувача переходить і право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором, позивачка просила позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала письмову заяву про залишення її позову без розгляду.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - відділ Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області, в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені в заяві, суд приходить до висновку, що заява позивачки про залишення без розгляду її позовних вимог до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку підлягає задоволенню, так як вимогам закону не суперечить та виражає волю сторони й не позбавляє можливості позивача повторно звернутися до суду.
Разом з тим, в заяві про залишення позову без розгляду, позивачка просить повернути їй сплачену суму судового збору.
За правилами п.4 ч.1 ст.83 ЦПК України, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачка при зверненні до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, сплатила судові витрати по справі, зокрема судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп, який, відповідно до вищевказаної стані, підлягає поверненню останньому.
Враховуючи наведене, керуючись п.4 ч.1 ст.83, п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України, ст.ст.209,210 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ Держкомзему у Вознесенському районі Миколаївської області, про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.
Зобов'язати відділення Державного Казначейства у Вознесенському районі Миколаївської області повернути ОСОБА_1, АДРЕСА_3, уродженки міста Одеса, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 (дванадцять), сплачений нею за квитанцією №69 від 04 серпня 2010 р. судовий збір в розмірі 12 (дванадцять) грн. 70 коп., внесений на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Прибужанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31416537700125), та за квитанцією №283 від ЗО серпня 2010 р. судовий збір в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. ЗО коп., внесений на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Прибужанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31416537700125).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя
�овий збір в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. ЗО коп., внесений на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Прибужанівської сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р №31416537700125).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя
Судове рішення № 69261913, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 14.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1693/10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: