Ухвала суду № 69259812, 21.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.02.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання майнових прав на об'єкт будівництва, -

Справа № 753/12178/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/7743/2017Головуючий у суді першої інстанції: Парамонов М.Л.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду в вищевказаним позовом, в якому просив визнати за ним майнові права на двокімнатну квартиру загальною площею 72,75 кв. м, що знаходиться за будівельною адресою АДРЕСА_1, будівельний номер квартири 229 (номер секції 3, поверх будинку - 11). Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10.11.2005 між ним та ТОВ «Градострой», Банком «Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» був укладений договір №К-327 купівлі-продажу облігацій ТОВ «Градострой», відповідно до якого позивач придбав повний пакет облігацій в кількості 6745 шт. за номінальною вартістю однієї облігації 70,00 грн., загальною договірною курсовою вартістю на момент укладення Договору 336184,29 грн. Згідно додаткової угоди №3 від 14.12.2015 до Договору №К-327 - номер квартири було змінено на 229, поверх будинку -11, номер секції - 3, кількість кімнат - 2, загальна площа - 72,75 кв. м. Позивач повністю виконав покладені на нього зобов'язання за договором №К- 327, а саме здійснив повну оплату, проте відповідачем по теперішній час будівництво будинку не завершено, натомість здійснено передачу прав забудовника ТОВ «Інтер-Преміал». Відсутність визначених майнових прав позивача на об'єкт інвестування може призвести до порушення у майбутньому його прав на проінвестований ним об'єкт інвестування, тому позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.02.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» про визнання майнових прав на об'єкт будівництва - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на об'єкт будівництва - двокімнатну квартиру загальною площею 72,75 кв. м, що знаходиться за будівельною адресою АДРЕСА_1, будівельний номер квартири 229 (номер секції 3, поверх будинку - 11).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3654 грн. 00 коп.

Не погодилось з ухваленим судовим рішенням ТОВ «Інтер-Преміал», його представником подано апеляційну скаргу, в якій вона посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, представник вказує на те, що на момент подачі вказаного позову до суду, замовником будівництва ЖК «Приозерний» і розпорядником площ у вказаному об'єкті було ТОВ «Інтер-Преміал» на підставі договору про участь у будівництві та передачу функцій замовника № 13-10/15ПР від 01.12.2014, у зв'язку з цим, позовна вимога про визнання прав позивача на частину вказаного об'єкту могла бути заявлена виключно до ТОВ «Інтер-Преміал». ТОВ «Градострой» вже не був замовником та забудовником ЖК «Приозерний», а відтак, не є належним відповідачем в даній цивільній справі. Крім того, 13.09.2016 між ТОВ «Інтер-Преміал» та обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Лейк Хаус», що створений інвесторами ЖК «Приозерний», було укладено договір про передачу функцій замовника та забудовника ЖК «Приозерний», а також майнових прав на даний об'єкт, у зав'язку з чим, наразі, вказаний кооператив є розпорядником площ в об'єкті, та даний судовий спір стосується безпосередньо прав та обов'язків зазначеного кооперативу.

Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Інтер-Преміал» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник ТОВ «Інтер-Преміал» БєрьозкаЮ.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення вимог апеляційної скарги.

Представник позивача ОСОБА_5 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Представник відповідача ТОВ «Градострой» Кашпур В.С. в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, проте після оголення перерви в судове засідання не з'явився, участі в судових дебатах не приймав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами. Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь - які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо ) та права вимоги.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ОСОБА_1 (позивачем), ТОВ «Градострой» (відповідачем - емітент) та Акціонерним Банком «Банк регіонального розвитку» (торговець) 10.11.2005 був укладений договір № К-327 купівлі-продажу облігацій ТОВ «Градострой».

Відповідно до умов цього договору торговець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити курсову вартість повного пакету облігацій ТОВ «Градострой», які визначені як облігації іменні безпроцентні, обсягом 6745 (шість тисяч сімсот сорок п'ять) штук, номінальною вартістю 70 грн./шт.. Проте, умовами п.п.3.1.-3.3. сторони погодили, що курсова вартість однієї облігації на день укладення договору складає 45,00 грн., відповідно курсова вартість 40 % пакету облігацій на момент укладення договору складає 121410,00 грн. Зважаючи на те, що покупець за умовами договору перераховує торговцю кошти до терміну вказаному у п. 2.5. договору (перший квартал 2008 року), а також виходячи із собівартості робіт, терміну введення будинку в експлуатацію та попиту на облігації, курсова вартість 1 облігації визначена сторонами в розмірі 53,07 грн.. Відповідно курсова вартість 60% пакету облігацій складає 214774,29 грн. Повна вартість пакету облігацій даного договору складає 336184 (триста тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 29 копійок.

Згідно з п. 2.2. договору оплата повного пакету облігацій надає покупцю виключне майнове право на придбання (отримання) об'єкту. Покупець зобов'язується виконати всі умови договору та повністю оплати вартість повного пакету облігацій, а емітент з моменту оплати першого пакету облігацій закріплює за покупцем об'єкт в будинку. За умови належного виконання своїх зобов'язань покупець має право отримати об'єкт у власність протягом одного місяця з дня введення будинку в експлуатацію шляхом укладення з емітентом договору купівлі-продажу об'єкту, за яким покупець передає придбаний за цим договором повний пакет облігацій емітенту в розрахунок за об'єкт. Об'єктом визначена квартира АДРЕСА_1.

Згідно з п. 3.4 договору виключне майнове право на отримання об'єкту в порядку, передбаченому цим договором, покупець набуває після повної сплати ним вартості повного пакету облігацій. Не повністю сплачений повний пакет облігацій не надає покупцю майнового права на отримання об'єкту.

Пунктом 4 договору визначений порядок розрахунків, згідно якого покупець зобов'язаний оплатити повну вартість повного пакету облігацій черговими платежами у період з 17.11.2005 по 17.11.2007 (а.с.7-17).

Факт здійснення позивачем повної оплати пакету облігацій відповідно до умов Договору №К-327 у розмірі 336184,29 грн., підтверджуються наданими квитанціями : №4 від 15.11.2005 на суму 121410,00 грн., №1 від 02.02.2006 на суму 26846,79 грн.; №3 від 17.05.2006 на суму 26846,79 грн., №1 від 16.08.2006 на суму 26846,79 грн.; №1 від 16.11.2006 на суму 26846,79 грн., №1 від 19.02.2007 на суму 26846,79 грн.; №5 від 16.05.2007 на суму 26846,79 грн., №7 від 16.08.2007 на суму 26846,79 грн.; №18 від 08.11.2007 року на суму 26846,79 грн. (а.с.18-22). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи та визнаються сторонами у справі.

Відповідно до ст. 10 Закону У країни «Про цінні папери та фондову біржу» (від 18.06.1991, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Згідно з ч.2 ст. 13 цього Закону доход по облігаціях цільових позик (безпроцентних облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

Частина 4 наведеної норми законодавства передбачає, що у разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях, надання права придбання відповідних товарів або послуг по безпроцентних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

В порядку ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

В даній справі сторонами облігації визначені, як облігації іменні безпроцентні та мають визначені ціль придбання позивачем двокімнатної квартири в будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1. А внаслідок здійснення оплати повного пакету акцій позивач, виходячи з наведених умов договору та норм діючого законодавства, набув виключне майнове право на отримання визначеного сторонами об'єкту і відмова від виконання цього зобов'язання не допускається.

В умовах Додаткової угоди № 2 від 26.11.2011 у зв'язку з придбанням позивачем повного пакету облігацій, сторони закріпили за позивачем квартиру в будинку (здійснили її резервування). Також сторонами додатково зазначена поштової адреса будинку АДРЕСА_2; визначений інший строк закінчення будівництва та введення будинку в експлуатаціяю - третій квартал 2011 року; визначений обов'язок щодо укладення договорів щодо користування комунальними послугами після введення будинку в експлуатацію; встановлені штрафні санкції за порушення строків закінчення будівництва. Інші умови договору, як зазначено у п.3 додаткового угоди, залишилися незмінними (а.с.16-17).

01.12.2014 між ТОВ «Градострой» та ТОВ «Інтер-Преміал» був укладений Договір № 13-10/15-ПР про участь у будівництві та передачі функцій замовника. За умовами цього договору ТОВ «Градострой» передає ТОВ «Інтер-Преміал» усі функції замовника будівництва об'єкту за адресою АДРЕСА_1 (а.с.26-33).

Разом з тим, згідно з п. 2.5. ТОВ «Градострой» несе зобов'язання перед інвесторами об'єкту по договорах укладених на дату підписання цього договору, крім обов'язку введення будинку в експлуатацію. ТОВ «Інтер-Преміал» за письмовим погодженням з ТОВ «Градострой» може нести відповідальність по окремим зобов'язанням останнього перед інвесторами об'єкту, по договорах укладених на дату підписання цього договору. Враховуючи вказані умови договору, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо розгляду справи за позовом пред'явленим до неналежного відповідача.

Відповідно до умов Договору № 13-10/15-ПР від 01.12.2014, ТОВ «Інтер-Преміал» має право як спільно з ТОВ «Градострой» та за власний рахунок залучати третіх осіб для проектування та будівництва будинку, так і без погодження з ТОВ «Градострой» залучати кошти фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва (п. 4.4.4. та п. 4.4.10). Після завершення будівництва об'єкта та здачі його в експлуатацію ТОВ «Інтер-Преміал» має право отримати в натурі у власність частину об'єкту, визначену в протоколі розподілу площ в об'єкті та не продані/не реалізовані третім особам/інвесторам, і розпоряджатися з моменту підписання такого протоколу майновими правами на свою частину об'єкту, в тому числі шляхом відчуження третім особам (п.4.7.).

В апеляційній скарзі ТОВ «Інтер-Преміал» також наголошує на тому, що саме вони є розпорядником на дату звернення позивача до суду. Проте, згідно з п. 6.2 договору ТОВ «Градострой» передає ТОВ «Інтер-Преміал» майнові права на об'єкти нерухомості (квартири, офісні приміщення, тощо), належні ТОВ «Градострой» та збудовані останнім за адресою: АДРЕСА_1, які не реалізовані та не продані третім особам/інвесторам. Тобто ТОВ «Інтер-Преміал» були передані не всі приміщення, а лише ті які не були реалізовані. Позивачем була здійснена оплата повного пакету облігацій, в зв'язку з чим ним набуті майнові права на визначений об'єкт - квартиру, яка відповідно, є реалізованою. Враховуючи наведене, колегія судді вважає підставними доводи позивача про існування реальної загрози реалізації зарезервованого за ним об'єкту.

З листа Державного ощадного банку України № 32-04-451 від 16.03.2015 вбачається, що він як депозитарна установа повернув позивачу без виконання його розпорядження згідно умов проспекту емісії на списання цінних паперів ТОВ «Градострой» від 10.03.2015 в зв'язку з відсутністю зустрічного розпорядження від емітента ТОВ «Градострой» (а.с.23-25).

14.12.2015 між позивачем та ТОВ «Градострой» укладена Додаткова угода № 3 до Договору №К-327 від 10.11.2005, згідно якої пункт 2.3 Договору викладено в такій редакції: «номер квартири - 229, поверх будинку -11, номер секції - 3, кількість кімнат - 2, загальна площа - 72,75 кв. м». Решта умов залишається незамінною і зберігає свою чинність (а.с.71).

Наведені обставини свідчать про те, що правовідносини, що виникли між сторонами у справі тривають. Але, жодних дій зі сторони відповідача щодо виконання своїх договірних зобов'язань не вчинено. Погашення облігацій позивача не здійснено, будівництво об'єкту не завершено, натомість передані права забудовника, при цьому майнові права позивача на зарезервовану за ним квартиру не визнаються новим забудовником. В зв'язку з цим, майнові права позивача на квартиру в об'єкті незавершеного будівництва колегія суддів вважає порушеними та такими, що підлягають захисту в судовому порядку. А тому визнання за позивачем майнових прав на об'єкт будівництва - квартиру, що визначена умовами укладеного між сторонами договору відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішив справу по суті. В мотивувальній частинні рішення районним судом, в порушення вимог ст. 215 ЦПК України, не наведено достатнього обґрунтування та мотивів з яких він виходив при ухваленні рішення. Проте в порядку ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки в даній справі порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Преміал» - відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03.02.2016 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: