Ухвала суду № 69259679, 20.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2017року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «СКАЙД» про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2017 заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2017 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представником заявника подано апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність оскаржуваної ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги поважні підстави пропуску строку вказані його представником при поданні заяви про перегляд заочного рішення, у зв'язку з чим передчасно постановив ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, і тим самим позбавив його можливості оскаржити заочне рішення, яке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи вищевикладене, заявник просить скасувати ухвалу першої інстанції та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Інші особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. А тому, враховуючи положення ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, а також наявність відкритої інформації про розгляд справи в електронних ресурсах апеляційного суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справа № 755/338/17 № апеляційного провадження 22-ц/796/9436/2017Головуючий у суді першої інстанції: Виниченко Л.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2017 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ПАТ «Страхова компанія «СКАЙД» про відшкодування шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану у результаті пошкодження автомобіля у розмірі 74969,47 грн., оплату вартості проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1315,89 грн., а всього суму 78785,36 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 77-80).

У квітні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, у якій просила поновити процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.02.2017, оскільки він пропущений з поважних причин та скасувати вказане заочне рішення.

Вказана заява обґрунтована тим, що квартира за адресою АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_1, у вказаній квартирі з 2012 року він не проживає у зв'язку із розірванням шлюбу. ОСОБА_1 вже п'ять років орендує окрему квартиру, а за місцем його реєстрації проживають його колишня дружина та діти. Відповідач має тісні зв'язки з країною Азербайджаном, де він народився, де проживають його близькі та родичі, а тому він регулярно та часто їздить до країни свого походження та проводить там велику кількість часу. 26.01.2017 колишня дружина відповідача отримала виклик ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 27.02.2017 на 11 год. 00 хв., оскільки відповідач там не проживає, отримати листа він зміг лише 02.03.2017. 03.03.2017 відповідач особисто з'явився до Дніпровського районного суду м. Києва для ознайомлення з матеріалами справи. У зв'язку із необхідністю отримання правової допомоги ним було укладено договір про правову допомогу, після чого представник 09.03.2017 ознайомився з матеріалами справи та повідомив відповідача про заочне рішення. Також представник заявника зазначала, що ОСОБА_1 по прибуттю в Україну видав довіреність від 18.04.2017 для ведення справи та захисту його інтересів та знову відлетів до Азербайджану.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявник пропустив строк подачі заяви про перегляд заочного рішення, встановлений ст. 228 ЦПК України, та жодних доказів на підтвердження поважних підстав пропуску вказаного строку не подав.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до вимог ст.72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Згідно вимог ст.73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

З матеріалів справи, а саме з довідкового листа вбачається, що відповідач особисто ознайомився з матеріали справи 03.03.2017, про що свідчить підпис ОСОБА_1. Також, у довідковому листі до справи міститься запис про ознайомлення з матеріалами справи 09.03.2017 представника відповідача (а.с. 86). Копію заочного рішення від 27.02.2017 отримано відповідачем 14.03.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 83).

Однак, заяву про перегляд вищевказаного заочного рішення суду представником відповідача подано до суду 21.04.2017, тобто з пропуском строків встановлених ст. 228 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції не взяв до уваги поважні підстави пропуску строку вказані його представником при поданні заяви про перегляд заочного рішення, у зв'язку з чим передчасно постановив ухвалу про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду, і тим самим позбавив його можливості оскаржити заочне рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані доводи були наведені представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, які були розглянуті судом першої інстанції та яким була надана відповідна оцінка в ухвалі суду від 10.07.2017.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що такий результат, як «залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення» не дає заявнику можливості оскаржити заочне рішення суду, яке на його думку ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів до уваги не приймає виходячи з наступного.

Так, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України». Зокрема Європейським судом вказано на те, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті принципу верховенства права. Одним із основоположних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно визначили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів.

Цей принцип означає повагу до остаточності рішень та наполягає на тому, що жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого характеру.

Передбачена у ЦПК процедура перегляду заочного рішення не суперечить принципу правової визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для захисту прав відповідача за наявності обставин визначених законом, в тому числі і щодо встановленого строку.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, оскільки відповідачем пропущено строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду передбачений ст. 228 ЦПК України та жодних доказів на підтвердження поважних підстав пропуску вказаного строку не надано.

В порядку ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311-315, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10.07.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: