Постанова № 69259550, 26.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 716/155/17

Головуючий у 1-й інстанції: Пухарєва О.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

26 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2017 році ОСОБА_2 звернулась до Заставнівського районного суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач ОСОБА_2 з 18.04.2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області і їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

13 грудня 2016 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області щодо призначення їй пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області у відповідь на вимогу позивачки повідомило їй листом № 6202/02 від 20.12.2016 року про те, що з 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII, у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993 року, крім ст.37, що застосовується до осіб, зазначених у п.п. 10,12 цього розділу, в яких передбачене право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. На призначення пенсії за Законом №889-VIII у порядку, визначеному ст. 37 ЗУ №3723-ХІІ, можуть розраховувати дві категорії осіб:

-державні службовці, які на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України;

- осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.

Враховуючи те, що станом на 01.05.2016 року стаж роботи ОСОБА_2 на посадах, віднесених до державної служби становить 19 років 9 місяців 2 дні, а також у відповідності до ст.3 Закону України "Про державну службу" № 889 -VІІІ згідно якої дія цього Закону не поширюється на працівників центрів державних органів, які виконують функції з обслуговування, до яких відносяться центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, де працювала ОСОБА_2, тому їй було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до діючого Закону України "Про державну службу".

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необгрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 р. (в редакції на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійого віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуются страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. № 889VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Враховуючи вищенаведене, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. стосується осіб державних службовців, які станом на 01 травня 2016 року займали посади державної служби.

Відтак, норми ст. 37 Закону України "Про державну службу" на час виникнення спірних правовідносин є чинними.

В матеріалах справи міститься лист відповідача від 16.11.2016 р. за № 26/Т-11 відповідно до якого, відповідач відмовив в поновленні пенсії ОСОБА_2 на загальних підставах, мотивуючи тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністірв України "Про віднесення посад працівників системи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді до відповідних категорій посад державних службовців та органів місцевого самоврядування" від 18.01.2003 р. № 9-р посада спеціаліста даного центру віднесена до категорії посад державних службовців.

При наданні відповіді, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_2 продовжує працювати на посаді, віднесеній до категорії посад державних службовців.

З матеріалів справи встановлено, що станом на 13 грудня 2016 року, тобто на день звернення позивача за призначенням пенсії, стаж роботи на посадах державної служби складає 20 років 4 місяці 14 днів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

При цьому, відмова суб'єкта владних повноважень у перерахунку пенсії є, на думку суду, звуженням змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, що відповідно до рішень Конституційного Суду України є неприпустимим.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 1344 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 19 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити. Визнати неправомірними дії Заставнівського управління Пенсійного фонду України Чернівецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Зобов'язати Заставнівське управління Пенсійного фонду України Чернівецької області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 13 грудня 2016 року з урахуванням всіх складових заробітної плати, визначених довідками № 213/02-01 від 12 грудня 2016 року та № 2014/02-01 від 12 грудня 2016 року та виплатити недоотримані кошти.

Стягнути на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в розмірі 1344 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4