Ухвала суду № 69259417, 27.09.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017 р.Справа № 591/1842/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2017р. по справі № 591/1842/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради

про визнання припису та постанови протиправними та їх скасування,

ВСТАНОВИЛА

07.04.2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (далі по тексту відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати припис № 21 від 17.03.2017 року та постанову № 11 від 29.03.2017 року начальника управління державного архітектурно-будівльного контролю Сумської міської ради ОСОБА_2; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.1 ст.96 КУпАП закрити в звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2017 року по справі № 591/1842/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання припису та постанови протиправними та їх скасування - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2017 року по справі № 591/1842/17, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, неповне зясування обставин справи. Стверджує, що поштового відправлення чи повідомлення електронною поштою про дату, час та місце судового розгляду не отримував. З посиланням на ч.1 ст.128 КАС України вказує на обовязок суду відкласти судове засідання у разі неприбуття позивача. Пояснив, що 11.07.2017 року перебував у відрядженні за межами м. Суми. З огляду на викладене, вважає безпідставним залишення його позовної заяви без розгляду.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не прибув у судове засідання, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Матеріалами справи підтверджено, що провадження в адміністративній справі № 591/1842/17 за позовом ОСОБА_1 було відкрито 10.04.2017 року, розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2017 року на 13 год. 30 хв. (а.с.14).

11.07.2017 року суд першої інстанції своєю ухвалою залишив позовну заяву без розгляду.

Таким чином, у спірних відносинах відсутні обставини, які у розумінні п.4 ч.1 ст.155 КАС України є процесуальними підставами для залишення позовної заяви без розгляду, а саме повторна неявка позивача в судове засідання.

Посилання суду першої інстанції на неможливість розглянути справу за відсутності позивача, оскільки суд позбавлений можливості зясувати відношення позивача до позову, саме по собі не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

За приписами ч.3 ст.128 КАС України, які кореспондують положенням п.4 ч,1 ст.155 КАС України, суд може залишити позовну заяву без розгляду лише у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Крім того, колегія суддів відмічає, що у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.155 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду у звязку з повторною неявкою позивача в судове засідання лише у випадку, якщо позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У відповідності ч.ч.1, 2 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі, з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Як встановлено статтею 33 КАС України у повістці про виклик зазначаються: 1) найменування та адреса адміністративного суду; 2) ім'я фізичної особи, яку викликають до суду, або найменування органу, підприємства, установи, організації, представник яких викликається; 3) дата, час і місце судового засідання; 4) назва і номер адміністративної справи; 5) в якому процесуальному статусі викликається ця особа (як позивач, відповідач, свідок тощо); 6) у разі необхідності - пропозиція особі, яка бере участь у справі, подати всі раніше не подані докази; 7) обов'язок адресата повідомити про наявність поважних причин неможливості прибути до суду; 8) роз'яснення наслідків неприбуття до суду; 9) обов'язок особи, яка одержала повістку у зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її адресату.

Отже, колегія суддів зазначає, що належним повідомленням позивача є корінець повістки про виклик в судове засідання або повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявний лише конверт із ухвалою про відкриття провадження та повісткою на 11.07.2017 року, який повернувся без вручення ОСОБА_1 (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у наданому разом з позовом письмовому клопотанні просив суд про отримання повісток та повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс-повідомлення, та зазначив номер свого мобільного телефону.

Разом з тим, суд першої інстанції, пересвідчившись, що повістку про виклик в судове засідання на 11.07.2017 року позивачем не отримано, маючи достатній час для повідомлення позивача шляхом направлення смс-повідомлення або телефонограми, такою можливістю не скористався і констатував в оскаржуваній ухвалі про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про повторну неявку належним чином повідомленого позивача в судове засідання помилковим, а ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2017 року по справі № 591/1842/17 такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 204 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11.07.2017р. по справі № 591/1842/17 скасувати.

Справу № 591/1842/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання припису та постанови протиправними та їх скасування направити до Зарічного районного суду м. Суми для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 02.10.2017 р.