Ухвала суду № 69259148, 28.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1074/17 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий, податковий орган), в якому просила суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування пені в сумі 1822,06 грн;

- зобов'язати Черкаську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків шляхом виключення з неї відомостей про нарахування позивачу пені з ПДФО в сумі 1822,06грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з договором купівлі-продажу незавершеного будівництвом житлового будинку 14.06.2013 позивач продала ОСОБА_3 незавершений будівництвом житловий будинок з гаражем та надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, у зв'язку з чим отримала дохід у сумі 103 400,00 грн.

На підставі наданих приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І. реквізитів згідно з квитанцією від 14.06.2013 №3895280 позивачем сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 5170,00 грн. з призначенням платежу: 101;1780123483; 11010500; податок з доходів фізичних осіб; банк отримувача - ГУ ДКСУ у Черкаській області.

04.04.2014 позивачем подана до ДПІ у Черкаському районі декларація про майновий стан і доходи, якою самостійно визначено до сплати в бюджет зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5170,00 грн.

Від посадових осіб податкової інспекції позивач дізналася про існування недоїмки зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 170 грн.

Недоїмка виникла у зв'язку з тим, що позивачем при продажу об'єкта нерухомого майна було помилково сплачено податок з доходів фізичних осіб на рахунок УДКСУ у Черкаському районі, а не рахунок ГУ ДКСУ у м. Черкаси.

На підстави заяви позивача від 02.06.2016 №1 вищевказані кошти 17.06.2017 перераховані з одного бюджетного рахунку на інший, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки позивача.

17.06.2017 відповідач нарахував позивачу пеню в сумі 1822,06 грн. за порушення строків сплати узгодженого зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб.

Вважаючи нарахування пені протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений Податковим кодексом України строк було сплачено ПДФО на єдиний казначейський рахунок.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За положеннями ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва (п. 172.2).

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (п. 172.3).

Згідно з п. 172.5. ст. 172 Податкового кодексу України сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами пункту 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що податок з доходів фізичних осіб при продажу об'єкта незавершеного будівництва був сплачений позивачем у встановлений законодавством строк, що підтверджується квитанцією від 14.06.2013 №3895280, проте оплата була здійснена на рахунок УДКСУ у Черкаському районі, а не рахунок ГУ ДКСУ у м. Черкаси.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 16 червня 2015 року по справі № 21-377а15, яка згідно з вимогами ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Таким чином, враховуючи, що сплачені позивачем у встановлених строк суми ПДФО були зараховані на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у квитанції під час сплати суми зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, судом враховано, що ці кошти були перераховані в подальшому на належний рахунок.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 167, 195, 198, 200, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.О. Беспалов

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 0210.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Беспалов О.О.