Ухвала суду № 69259002, 21.09.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2017 рокусправа № 808/3611/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року

у справі за позовом Розівської дослідної станції Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за номером 0005321304 від 09 листопада 2016 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 53 354,31 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13 338,58 грн. та пені у сумі 97 036,79 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем організоване безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу», в цьому разі неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою та обрахувати, який саме дохід у вигляді додаткового блага отримано кожним конкретним працівником. Тому вартість безкоштовного харчування працівників за принципом «шведського столу», як об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб не розглядається.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що в ході перевірки правильності визначення сукупного місячного доходу, який підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, встановлено, що на балансі позивача обліковується їдальня, де в свою чергу здійснювалося за рахунок коштів підприємства приготування їжі, та відповідно проводилося харчування працівників у 2015 - 2016 роках за принципом «шведського столу». Однак, всупереч вимогам ПКУ, вказані послуги (харчування) не були підприємством включені до загального оподаткованого доходу працівників.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01 липня 2013 року по 30 червня 2016 року. Перевірка проведена з 06 жовтня 2016 року по 17 жовтня 2016 року.

За наслідками перевірки складено Акт №1792/08-15-1400/00496722 від 24 жовтня 2016 року, яким встановлено порушення:

- абзацу "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2 пункту 168.1, статті 168. пункту 167.2 статті 176 ПК України змінами та доповненнями, що призвело до не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 53354,31 грн., в тому числі за 2015 рік -34818,01 грн., за 2016 рік - 18536,29 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2016 року № 0005321304, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 163 729,68 грн. (податкове зобов'язання - 53 354,31 грн., штрафні санкції - 13338,58 грн., пеня - 97036,79 грн.)

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В матеріалах адміністративної справи наявний колективний договір на 2015 - 2016 рік між адміністрацією і профспілковим комітетом Розівської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, який схвалений загальними зборами трудового колективу протокол №1 від 30 березня 2015 року. Напис про повідомну реєстрацію колективного договору зареєстровано районною комісією з реєстрації колективних договорів реєстраційний номер №9 від 10 квітня 2015 року.

Пунктом 6.7 Колективного договору визначено, забезпечити працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом "шведського столу".

Відповідач на сторінці 30 Акту перевірки зазначає, що перевіркою бухгалтерських документів встановлено, що на балансі позивача обліковується їдальня, де в свою чергу здійснювалося за рахунок коштів підприємства приготування їжі (обідів) та відповідно проводилося харчування працівників позивача.

Відповідно до наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей про рахунок 274 "Продукція вспомогательных и обслуживающих производство" за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року позивачем здійснювалось харчування працівників без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.

Позивачем надано лист від 13 жовтня 2016 року №б/н в якому зазначено, що дійсно у 2015 - 2016 роках таких списків не існує, так як харчування працівників організовано за принципом "шведського столу".

Згідно наданих позивачем копій обігово - сальдових відомостей по рахунку 274 за 2015 та 2016 рік обороти (Кт) складають: період наданих обідів березень 2015 року сума 14552,68 грн., квітень 2015 року сума 6669,43 грн., травень 2015 року сума 15496,27 грн., червень 2015 року сума 27499,78 грн., липень 2015 року сума 55456,53 грн., серпень 2015 року сума 11862,09 грн., вересень 2015 року сума 16267,02 грн., жовтень 2015 року сума 42468,34 грн., листопада 2015 року сума 7108,90 грн., лютий 2016 року сума 4626,31 грн., березень 2016 року сума 8873,15 грн., квітень 2016 року сума 20437,07 грн., травень2016 року сума 13457,16 грн., червень 2016 року сума 40173,84 грн.

Виходячи із наведеного, суми вартості таких здійснених обідів у 2015 - 2016 роках з метою оподаткування розглядається як додаткове благо і входять до складу загального місячного оподаткування доходу працівників, яка підлягає оподаткування податковим агентом - продавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були отримані (нараховані).

Підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу)

Абзацом "є" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Згідно підпункту "б" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом визначено статтею 168 Податкового кодексу України

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 цього Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Роботодавець за власної ініціативи забезпечує своїх працівників безкоштовним харчуванням у межах соціального пакету, це має обумовлюватися колективним договором або іншими документами.

Тобто, оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних у вигляді безплатного харчування розглядається лише в разі одержання вказаних послуг безпосередньо конкретним платником податку.

Однак, згідно Колективного договору на 2015 - 2016 рік між адміністрацією і профспілковим комітетом Розівської дослідної станції Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, який схвалений загальними зборами трудового колективу протокол №1 від 30 березня 2015 року. Та визначено пунктом 6.7 Трудового договору, забезпечити працівників, зайнятих на польових роботах, гарячим харчуванням на час проведення таких робіт за принципом "шведського столу".

При цьому, відповідачем в акті перевірки зазначено, що здійснювалось харчування працівників без складання списків з зазначенням кількості наданих обідів конкретним працівникам, що унеможливлює ідентифікувати конкретних осіб, яким надано послуги з харчування.

Розівською дослідною станцією Державної установи Інституту зернових культур Національної академії аграрних наук України надано лист від 13 жовтня 2016 року № б/н, в якому зазначено, що дійсно у 2015 - 2016 роках таких списків не існує, оскільки харчування працівників організовано за принципом "шведського столу".

Отже, позивачем організовано безкоштовне харчування для працівників за принципом "шведського столу", таким чином, неможливо визначити кількість спожитих продуктів кожною окремою особою та обрахувати, який саме дохід у вигляді додаткового блага отримано кожним конкретним працівником. Тож, вартість безкоштовного харчування працівників за принципом "шведського столу" як об'єкт оподаткування податок на доходи фізичних осіб не розглядається.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що саме така позиція зазначена в Листах ДФС від 23.11.2016 № 25307/6/99-99-13-02-03-15 Розділ: Консультації для юридичних осіб; та від 22.03.2017 № 5683/6/99-99-13-02-03-15 Розділ: Консультації для юридичних осіб.

Також, відповідачем здійснено розрахунок пені по податку на доходи фізичних осіб до акту позапланової перевірки № и340/08-15-13-04/00496722 від 24 жовтня 2016 року, однак, облікова ставка НБУ України, наведена у розрахунку, не відповідає нормативно закріпленій. Тобто, розмір пені розраховано з порушенням.

З огляду на вище викладене позивачу протиправно визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб. Отже і протиправним є застосування штрафних санкцій на донараховане податкове зобов'язання та нарахована пеня.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник