Постанова № 69258924, 26.09.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Справа № 921/894/15-г/3

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, б/н від 15.08.2016р. (вх. № ЛАГС 01-05/4291/17 від 07.09.2017р.)

на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.08.2017р. про оскарження дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту держаної виконавчої служби міністерства юстиції України

у справі № 921/894/15-г/3

за позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі ПАТ "НАК "Нафтогаз України"), м. Київ

до відповідача: публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (надалі ПАТ "Тернопільміськгаз"), м. Тернопіль

про стягнення заборгованості в сумі 15 886 791,32 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Конопліцький І.В. - представник (довіреність № 14-75 від 14.04.2017р.)

від відповідача: Панчук С.М. - представник (довіреність № 3 від 10.01.2017р.)

від скаржника: Лавришин М.М. - представник (довіреність № 1005/20.3-03 від 29.12.2016р.)

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення фіксації судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04.08.2017р. у справі № 921/894/15-г/3 (суддя Стадник М.С.) задоволено частково скаргу ПАТ "Тернопільміськгаз" на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. від 10.07.2017р. у виконавчому провадженні №51242228 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на грошові кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України, що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль. Звільнено з-під арешту грошові кошти ПАТ "Тернопільміськгаз", що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733 у філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Тернополі, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України.

Приймаючи дану ухвалу, суд виходив з того, що з аналізу Кодексу законів про працю України, ст.1, ст. 25 Закону України «Про оплату праці», ст.ст.14.1.180, 162.1.2, 162.1.3,163.1.2 Податкового кодексу, ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування" забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата та сплачуються фізичною особою обов'язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих рахунків заборгованості за невиконання грошового зобов'язання підприємства за господарським договором. Відтак, суд дійшов висновку, що державний виконавець, прийнявши постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, що знаходяться на поточному рахунку № 26001000120755/980 (№26007000021733) у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль, які використовуються для виплати заробітної плати та сплати інших платежів до бюджету України, діяв не у відповідності до вимог вищевказаних нормативно-правових актів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції винесено ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального права, відтак просить її скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що державним виконавцем у відповідності до вимог ст.ст. 18, 48, 73 Закону України «Про виконавче провадження» були вчинені виконавчі дії по виконанню наказу господарського суду. На вимогу державного виконавця, Державна фіскальна служба України надала перелік відкритих рахунків в банківських установах, які зареєстровані за боржником. При цьому, жодних застережень у повідомленні щодо відкриття боржником спеціальних рахунків, на кошти яких забороняється звертати стягнення, не було.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 07.09.2017р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Матущак О.І. та Марко Р.І.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.09.2017р.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судовому засіданні представник в усному порядку підтримав доводи скаржника, відтак просить суд апеляційну скаргу задоволити та скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/6437/17 від 26.09.2017р.), відтак просить суд оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015р. у справі №921/894/15-г/3 стягнено з ПАТ "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 5 981 641,19 грн. основного боргу, 5 800 450,05 грн. інфляційних втрат, 1 229 830,16 грн. 3% річних, 738 402,11 грн. пені та 66 648,83 грн. судового збору. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовлено (а.с. 100-107 том І).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2016р. рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015р. у справі №921/894/15-г/3 скасовано частково в частині відмови в задоволенні вимоги щодо стягнення 696 328,95 грн. 7% штрафу та стягнуто з ПАТ "Тернопільміськгаз" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 696 328,95 грн. штрафу, в решті рішення залишено без змін (а.с. 193-172 том І).

24.02.2016р. господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази про примусове виконання рішення суду у даній справі (а.с. 178-180 том І).

26.05.2016р. відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №51242228 з виконання наказу господарського суду від 24.02.2016р. у справі №921/894/15-г/3.

Ухвалою суду від 12.12.2016р. виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2015р. у справі № 921/894/15-г/3 розстрочено строком на 12 місяців шляхом сплати рівними частками щомісяця, а саме: 11 місяців по 1 209 975,63 грн. та останній 12 місяць - 1 209 975,65 грн., починаючи з 01 січня 2017 року (а.с. 107-114 том ІІ).

26.05.2017 р. відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС відкрито виконавче провадження про виконанню наказу суду від 24.02.2016 р. у вказаній справі.

10.07.2017р. відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову № 51242228 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ПАТ «Тернопільмісьгаз» у межах суми звернення стягнення 12 643 784,52 грн. (а.с. 17том ІІІ).

19.07.2017р. ПАТ "Тернопільміськгаз" звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С., у якій просить визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С., які полягають у безпідставності накладення арешту на кошти ПАТ "Тернопільміськгаз", що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль, які використовуються для виплати заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз"; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. від 10.07.2017р. у виконавчому провадженні №51242228 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на грошові кошти, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України, що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль; та звільнити з-під арешту грошові кошти ПАТ по газопостачанню та газифікації АТ "Тернопільміськгаз", що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733 у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль, які використовуються для виплати заробітної плати, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників ПАТ "Тернопільміськгаз" та сплати інших платежів до бюджету України (а.с. 8-13 том ІІІ).

При винесені постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (в редакції чинної на момент винесення рішення).

Статтею 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт на майно (кошти) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У п.3 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Як встановлено судом, за період з моменту відкриття виконавчого провадження до 10.07.2017р. (арешт коштів) боржником не було виконано рішення суду самостійно та не було повідомлено державного виконавця про спеціальні рахунки, які належать ПАТ "Тернопільміськгаз" у банківських установах, на яких містяться кошти, з яких виплачуються заробітна плата працівників, сплата єдиного соціального внеску, військовий збір, податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі до Державного бюджету.

Приписами ч.2 ст. 48 вказаного Закону встановлено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 1 статті 52 Закону визначено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Як стверджує державний виконавець, ним було скеровано на адресу Державної фіскальної служби України електронний запит з вимогою повідомити реквізити рахунків відкритих боржником у банківських установах. На підставі повідомлення Державної фіскальної служби України (відсутнє в матеріалах справи) про відкриті рахунки в банківських установах, які зареєстровані за боржником, державним виконавцем 10.07.2017р. було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх рахунках банківської установи - в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в межах суми 12 643 784,52 грн. Державний виконавець також стверджує, що у вказаному повідомленні фіскальної служби будь-яких застережень щодо відкриття боржником спеціальних рахунків, на кошти яких забороняється звертати стягнення, не містило.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваній постанові державного виконавця про арешт коштів боржника від 10.07.2017 р. є покликання на інформацію Державної фіскальної служби України (без номера та дати) про те, що боржником відкрито рахунки у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України», однак, у вказаній постанові не зазначено реквізитів конкретних рахунків, а постановлено накласти арешт на грошові кошти боржника- ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільміськгаз», що містяться на всіх рахунках у вказаній банківській установі .

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі вказаної постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. від 10.07.2017р.було накладено арешт на грошові кошти ПАТ "Тернопільміськгаз", що містяться, зокрема, на поточному рахунку №26007000021733/980, відкритому у філії АТ "Укрексімбанк", м. Тернопіль згідно договору банківського рахунка №б/н від 14.09.2015р., по якому здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата єдиного соціального внеску, інших платежів (податок з доходів фізичних осіб, військовий збір) (а.с. 18-21 том ІІІ).

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що державний виконавець не з»ясував належним чином чи існують інші спецрахунки для здійснення боржником вказаних дій, а зіслався лише на довідку Державної фіскальної служби України, яка відсутня в матеріалах справи.

Підтвердженням виплати заробітної плати по вищезазначеному рахунку, сплати єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб, військового збору є реєстри платіжних документів про рух коштів по рахунку №26007000021733/980 за період з 10.04.2017р. по 18.07.2017р. (а.с. 22-33 том ІІІ).

Згідно довідки філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Тернополі за №066-09/1014 від 04.08.2017р., у зв'язку з реорганізацією філії Банку (перехід з 10.04.2017р. на баланс Головного банку) рахунок №26001000120755/980, що належить ПАТ "Тернопільміськгаз" змінений за ініціативою Банку на рахунок №26007000021733/980 та зазначено, що такий арештований 17.07.2017р. згідно постанови ДВС від 10.07.2017р. ВП 51242228, а інші рахунки на користь ПАТ "Тернопільміськгаз" не відкривались (а.с. 93 том ІІІ).

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, при цьому, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці (ч. 5 ст. 97 КЗпП України).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оплату праці" забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. При цьому, своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ст. 24 Закону "Про оплату праці").

Відповідно до ст. 10 Конвенції № 95 щодо захисту заробітної плати від 01.07.1949р., яка ратифікована Україною 04.08.1961р., заробітна плата може бути об'єктом арешту або передачі тільки в тій формі і в тому розмірі, який передбачений національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися проти арештів і передачі в тій мірі, в якій це вважається необхідним для утримання працюючого і його сім'ї .

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016р. № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Статтею 4 ГПК України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування" збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування").

Відповідно до пп.16-1 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір платниками якого, як і податку на доходи фізичних осіб, є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) та сплачуються такі, у даному випадку, податковим агентом (ПАТ "Тернопільміськгаз"), який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (ст.ст.14.1.180, 162.1.2, 162.1.3, 163.1.2 Податкового кодексу).

З аналізу вищезазначених норм законів випливає, що забороняється арешт коштів на рахунках, з яких виплачується заробітна плата та сплачуються інші обов'язкові платежі, з ціллю виконання рішення суду щодо стягнення з цих коштів заборгованості за невиконання грошового зобов'язання підприємства за господарським договором.

З огляду на зазначені вище обставини справи та законодавчі приписи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України Кузьменка О.С. від 10.07.2017р. "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на грошові кошти, які використовуються для виплати заробітної плати та сплати інших платежів до держбюджету України, що знаходяться на поточному рахунку №26007000021733/980 у філії АТ «Укрексімбанк» м. Тернопіль, є незаконною, відтак, підлягає скасуванню та звільненню їх з-під арешту коштів у вказаній частині на вказаному рахунку.

Згідно ч.2 ст. 59 Закону у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Таким чином, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв ухвалу, яка відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 94 ГПК України зокрема передбачає, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2017р. було відстрочено Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття Львівським апеляційним господарським судом постанови.

Однак, станом на дату прийняття судом постанови, скаржником не подано суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Відтак, колегія суддів вважає за необхідне стягнути несплачену суму судового збору з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 04.08.2017р. у справі № 921/894/15-г/3 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (46021, м. Тернопіль, вул. Грушевського,8, код 34905804) в дохід державного бюджету України (отримувач коштів-УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код отримувача - 38007620, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача -825014, рахунок отримувача - 31216206782006, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. за подання апеляційної скарги.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

4. Справу передати до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді О.І. Матущак

Р.І. Марко